У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
31.05.07 Справа №16/60/07
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
при секретарі Шерник О.В.
за участю представників сторін:
кредитора - Козела А.В., дов.№336 від 30.05.2007р., та Черненка О.Ф., дов.№322/5 від 04.04.2007р.
боржника - Олешка О.Л., дов. від 06.07.2006р.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Преображенське”, м.Гуляйполе Запорізької області
на ухвалу господарського суду Запорізької області від 27.03.2007 року
у справі № 16/60/07
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Деметра”, с.Першотравневе Василівського району Запорізької області
порушеної за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Преображенське”, м.Гуляйполе Запорізької області
Установив:
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.03.2007р. за заявою ТОВ.„Преображенське”, м.Гуляйполе Запорізької області, порушено провадження у справі №16/60/07 про банкрутство ТОВ.„Деметра”, с.Першотравневе Василівського району Запорізької області, введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначене підготовче засідання суду.
Підставою для порушення провадження у цій справі стали безспірні вимоги боржника перед ініціюючим кредитором на суму 198.546 грн.35 коп., що підтверджуються постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 27.01.2005р. у справі №9/412, відповідним наказом суду про примусове стягнення та матеріалами виконавчого провадження, за яким з боржника частково стягнуто на користь кредитора 431грн.95коп.
Ухвалою цього ж суду від 27.03.2007р. за результатами підготовчого засідання (суддя Ніколаєнко Р.А.) провадження у справі припинено на тій підставі, що відсутня безспірність вимог кредитора, як це передбачено Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ініціюючий кредитор оскаржив її до Запорізького апеляційного господарського суду, просить ухвалу місцевого господарського суду від 27.03.2007р. скасувати, а справу направити на розгляд господарського суду Запорізької області. Свої доводи мотивує наступним.
Договору уступки права вимоги від 05.12.2005р., укладеному між ТОВ.„Преображенське” та ТОВ. „Софі”, за яким ТОВ. „Преображенське” передало право вимоги з боржника – ТОВ. „Деметра” Товариству „Софі” заборгованості у розмірі 84.346грн., видаткової накладної від 29.11.2005р., згідно з якою боржник передав кредитору - ТОВ.„Преображенське” в рахунок погашення боргу за рішенням господарського суду 85тонн насіння соняшнику на суму 85.000грн., листа ТОВ.„Преображенське” на адресу ТОВ. „Деметра”, яким повідомляється про укладення вищезгаданого договору уступки права вимоги, та про залишок боргу у розмірі – 12.630грн.30коп., не існує. Кредитор заперечує проти існування вказаних документів, він ніколи не укладав договорів з ТОВ. „Софі”, не писав і не надсилав боржникові вищезгаданого листа.
Відзиву на апеляційну скаргу боржник не надав, але його представник вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, просить залишити оскаржувану ухвалу господарського суду без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
У судовому засіданні представник заявника апеляційної скарги підтримав доводи, що викладені в апеляційній скарзі.
Згідно з розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №1739 від 30.05.2007р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кричмаржевського В.А. (головуючого, доповідача), Коробки Н.Д. та Мірошниченка М.В.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
За заявою кредитора справа про банкрутство порушується господарським судом за наявності підстав, передбачених статтею 6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”(далі-Закон). Виходячи з системного аналізу норм Закону у вирішенні питання про наявність підстав для порушення провадження у справах про банкрутство за заявою кредитора, поряд зі статтею 6 Закону господарськими судами мають враховуватися й положення преамбули та статті 1 Закону, якими визначено такі поняття як "неплатоспроможність", "боржник" та "кредитор". У вирішенні питання про наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство мають братися до уваги вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями, у тому числі щодо виплати заробітної плати, а також зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). При цьому такі вимоги мають бути грошовими, тобто стосуватися стягнення з боржника грошових коштів, а не витребування майна, безспірними, незадоволеними боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, сукупно складати не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати.
Відповідно до ст.1 Закону під неплатоспроможністю підприємства слід розуміти неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.
Для того, щоб неплатоспроможність була реальною, необхідно, щоб грошові вимоги ініціюючого кредитора, як вже зазначалось, були безспірними. Цей фактор відіграє важливу роль, оскільки у разі якщо вимоги оспорюються боржником, то і відсутня неплатоспроможність. Безспірність передбачає, що спір між боржником та ініціюючим кредитором відсутній, так як він вирішений у судовому або досудовому порядку. Для ініціювання справи про банкрутство важливий факт відсутності спору за грошовими зобов’язаннями, через те що він вказує, що боржник не може об’єктивно погасити грошові вимоги. Спірність не повинна бути при ініціюванні справи про банкрутство, тому що господарський суд при розгляді справи про банкрутство не розглядає спір по суті, а лише встановлює наявність або відсутність грошових вимог.
Положеннями частини 3 статті 6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку. Вказані підстави для порушення провадження у справі про банкрутство є ознаками неплатоспроможності боржника.
Згідно зі ст.1 Закону безспірні вимоги кредиторів-вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Отже, виходячи з аналізу положень Закону, за результатами розгляду справи у підготовчому засіданні суд визнає розмір вимог ініціюючого кредитора, які є безспірними.
Питання про безспірність вимог ініціюючого кредитора остаточно вирішується господарським судом у підготовчому засіданні, за наслідками якого виноситься ухвала, в якій, зокрема, зазначаються розмір вимог кредитора, який подав заяву про порушення справи про банкрутство підприємства-боржника.
Відповідно до частини 8 статті 7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” одним із доказів безспірності вимог ініціюючого кредитора є рішення господарського суду, який розглядав вимоги кредитора до боржника, що і є в даному випадку.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 27.01.2005р. у справі № 9/412 з боржника – ТОВ. „Деметра” на користь ТОВ.„Преображенське” стягнуто 186.348грн. основного боргу, 7.826,61грн. втрат від інфляції, 2.986,67грн. три відсотки річних, 1699,08грн. держмита, 117,94грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього – 198.978,30грн. Судом виданий відповідний наказ для примусового стягнення.
З листа Державної виконавчої служби у Василівському районі Запорізької області від 26.02.2007р. №2681 (а.с.12-13), адресованого ТОВ.„Преображенське”, вбачається, що в ході виконавчого провадження за наказом господарського суду від 26.04.2005р. №9/412 з боржника на користь кредитора стягнуто 431,95грн.
Залишок нестягнутої суми дорівнює 198.546,35грн., саме ця сума визначена ініціюючим кредитором як безспірна вимога до боржника.
За твердженням боржника 102.000грн. з вказаної суми ним погашено шляхом поставки кредитору 85 тонн соняшника, що підтверджується копією видаткової накладної №29/11-05 від 29.11.2005р. (а.с.75), де підставою поставки насіння соняшника зазначено рішення господарського суду Запорізької області від 25.10.2004р. у справі №9/412.
Також боржником представлена копія договору уступки права вимоги (а.с.76), укладеному 05.12.2005р. кредитором - ТОВ.„Преображенське” (цедент) з ТОВ. „Софі”(цесіонарій), за яким ТОВ.„Преображенське” передає, а ТОВ. „Софі” приймає право вимоги боргу ТОВ.„Преображенське” і набуває таким чином права кредитора до ТОВ. „Деметра” щодо виконання останнім грошових зобов’язань у розмірі 84.348грн., що є частиною коштів, стягнутих за рішенням господарського суду Запорізької області від 25.10.2004р. у справі №9/412 (решта боргу за вказаним судовим рішенням не передається).
Крім того, у матеріалах справи міститься копія листа ТОВ.„Преображенське” до ТОВ.„Деметра” від 12.12.2005р. за вих.№302 (а.с.80), яким кредитор повідомляє боржника про укладення з ТОВ.„Софі” договору уступки права вимоги суми – 84.348грн., а також про визнання поставки 85 тонн соняшника за видатковою накладною №29/11-05 погашенням суми основного боргу у розмірі – 102.000грн., стягнутої за рішенням суду від 25.10.2004р. у справі №9/412. Цим же листом кредитор нагадує про зобов’язання зі сплати процентів, втрат від інфляції та судових витрат на загальну суму – 12.630грн., а також заборгованість перед ТОВ. „Софі” у сумі 84.348грн.
Відсутність оригіналів цих документів у боржника останній пояснює крадіжкою майна та документації з сейфу директора боржника, скоєної в ніч з 7 на 8 березня 2007р. в офісі директора.
Але кредитор та його представники заперечують факт існування документів, на які посилається боржник.
Суд першої інстанції за таких обставин дійшов висновку, що безспірність вимог кредитора відсутня, а тому припинив провадження у справі.
Але колегія суддів апеляційної інстанції вважає такий висновок необґрунтованим.
Оскільки безспірність вимог кредитора до боржника підтверджується постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 27.01.2005р. у справі №9/412, то стверджувати про наявну спірність кредиторських вимог не має жодних підстав.
Копії вищезгаданих документів, що свідчать про нібито часткове виконання боржником судового рішення, які не визнає кредитор, не можуть свідчити про відсутність безспірності кредиторських вимог.
Звернення кредитора із заявою про порушення справи про банкрутство боржника є одним із способів захисту майнових прав і законних інтересів кредитора, а тому суд першої інстанції у підготовчому засіданні повинен був всебічно, повно і об’єктивно дослідити та оцінити усі надані сторонами докази, у тому числі, перевірити достовірність копій вищезгаданих документів шляхом, наприклад, виклику у судове засідання керівника ТОВ.„Софі” і витребування у нього відповідних документів, пояснень, юридична адреса якого, до речі, зазначена у договорі уступки права вимоги, витребування у ТОВ.„Деметра” чи у податкової інспекції податкової накладної, яка б могла підтвердити здійснення господарської операції за витратною накладною №29/11-05 від 29.11.2005р. про поставку 85 тонн насіння соняшника Товариству з обмеженою відповідальністю „Преображенське” тощо. Місцевий господарський суд зобов’язаний був перевірити у Василівському РВ УМВС України у Запорізькій області в установленому законом порядку достовірність інформації, наданої боржником, про викрадення з його офісу документів та яких саме і т.ін.
Більше того, апеляційною інстанцією у ході підготовки справи до перегляду на адресу ТОВ.„Софі”, зазначену у договорі уступки права вимоги (69000 м.Запоріжжя вул. Радгоспна, 23 кв.18), надісланий відповідний запит, але поштове відправлення було повернуто підприємством зв’язку із зазначенням причини повернення – „за цією адресою знаходиться приватний будинок”. Це ще раз є підтвердженням того факту, що суду першої інстанції необхідно дати об’єктивну оцінку копіям вищевказаних документів.
Лише після ретельного дослідження та перевірки наданих боржником копій документів, надання їм відповідної оцінки, суд може прийняти рішення згідно з законом.
Враховуючи те, що суд першої інстанції по суті вимоги ініціюючого кредитора у підготовчому засіданні не розглядав, то у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для встановлення розміру кредиторських вимог, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, справа - поверненню на розгляд господарського суду Запорізької області зі стадії підготовчого засідання.
На підставі викладеного, керуючись статтями 101-106 ГПК України, Запорізький апеляційний господарський суд -
Постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Преображенське”, м.Гуляйполе Запорізької області, задовольнити, ухвалу господарського суду Запорізької області від 27.03.2007р. у справі №16/60/07 – скасувати.
Справу направити на розгляд господарського суду Запорізької області зі стадії підготовчого засідання.