У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
13.06.07 Справа №02-7/668
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
при секретарі: Шерник О.В.
за участю представників:
від позивача -ОСОБА_2 (довіреність від 23.05.2007 р. без номеру);
від відповідача - не з'явився;
від третьої особи на стороні позивача - Радченко О.М. (довіреність від 23.04.2007 р.
№ 2113/10-10, головний державний
податковий інспектор);
від третьої особи на стороні відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Засновника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1, АДРЕСА_1
на ухвалу господарського суду Запорізької області від 28.03.2006 р. у справі № 02-7/668
за позовом: Засновника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державна податкова інспекція у Приазовському районі Запорізької області, смт. Приазовське Запорізької області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Роса-4”, АДРЕСА_1
про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів трудового колективу ІНФОРМАЦІЯ_1 про передачу майна, ліквідацію та створення ліквідаційної комісії підприємства від 26.11.2005 р. (протоколНОМЕР_1 загальних зборів трудового колективу),
ВСТАНОВИВ:
Розпорядженням Першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду України від 12.06.2007 р. № 1918 справу № 02-7/668 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Антонік С.Г. (доповідач), судді Яценко О.М., Юхименко О.В.
За заявою представника позивача та представника третьої особи на стороні позивача апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за їх згодою по закінченні судового засідання 13.06.2007 р. оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідач свого представника в судове засідання 13.06.2007 р. не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.
Колегія суддів дійшла висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті і, оскільки згідно зі ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, розгляд скарги можливий за відсутності представника відповідача.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.03.2007 р. вих. № 02-7/668 у прийнятті позовної заяви засновника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 відмовлено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України як такої, що не підлягає розглядові в господарських судах України.
Ухвалу мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 не є господарським товариством, тому відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України даний спір непідвідомчій господарському суду.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач звернувся до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Запорізької області від 28.03.2007 р. вих. № 02-7/668 скасувати, направити матеріали справи до господарського суду Запорізької області для розгляду по суті.
В обґрунтування вимог за апеляційною скаргою позивач посилається на те, що відповідно до ч. 1 ст. 93 Господарського кодексу України: “Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне, що діє на основі колективної власності засновника (засновників)”, а згідно з Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та корпоративних спорів” від 15.12.2006 р. під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав”.
Крім того, зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 є юридичною особою і відповідно до Статуту підприємства позивач, як один з його засновників, має право як учасник приймати участь в управлінні підприємством та отримувати прибуток від його господарської діяльності.
Наголосив, що оскаржуваним рішенням загальних зборів трудового колективу були порушені його корпоративні права та інтереси.
Вважає, що даний спір підсудний саме господарському суду Запорізької області і повинен розглядатися відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
У відзиві на апеляційну скаргу третя особа на стороні позивача - ДПІ у Приазовському районі - зазначила, що рішення загальних зборів трудового колективуІНФОРМАЦІЯ_1 про передачу майна, ліквідацію та створення ліквідаційної комісії підприємства від 26.11.2005 р. зачіпає інтереси податкового органу, оскільки майно на суму 96173,8 грн., яке знаходиться у податковій заставі, було передане без згоди податкового органу.
Відповідач та третя особа на стороні відповідача відзиву на апеляційну скаргу не надали.
Колегія суддів, вислухавши пояснення представників позивача та третьої особи на стороні позивача, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Таким чином, визначальним критерієм для визначення підвідомчості даної категорії спорів є вид відносин, з приводу яких виник спір, - корпоративні.
Під корпоративними відносинами згідно з ч. 3 ст. 167 Господарського кодексу України маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Господарський кодекс України надає також визначення корпоративного підприємства.
Згідно ст. 63 Господарського кодексу України корпоративним є підприємство, що створюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.
Таким чином, корпоративними підприємствами не є виключно господарські товариства. При цьому господарські товариства відповідно до ч. 1 ст. 79 можуть бути як підприємствами, так і іншими суб'єктами господарювання, створеними юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.
Згідно з ч. 2 зазначеної статті засновниками і учасниками товариства можуть бути суб'єкти господарювання, інші учасники господарських відносин, зазначені у статті 2 цього Кодексу, а також громадяни, які не є суб'єктами господарювання.
Відповідно до ст. 63 Господарського кодексу України залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства різних видів, в тому числі підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності), яке може бути як корпоративним, так і унітарним.
Як вбачається зі Статуту, ІНФОРМАЦІЯ_1 є колективним підприємством, створеним з метою здійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку (розділи І, ІІ Статуту).
Згідно з розділом ІV Статуту засновниками колективного підприємства є особи, які пропрацювали не підприємстві не менше 3 років. Засновники мають право брати участь в управлінні справами колективу та у розподілі прибутку підприємства, отримувати частину прибутку (дивіденди), отримати частку вартості свого майна пропорційно вартості розміру своєї частки у статутному фонді колективу у випадку ліквідації колективу.
Відповідно до п. 5.2 розділу V Статуту статутний фонд підприємства поділений на 4043 майнових сертифікатів чи приватизаційних паїв вартістю 100 грн., які поділені між засновниками.
Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_1 за своєю суттю є корпоративним підприємством, засновники якого наділені корпоративними правами управління та участі в розподілі прибутку.
У даному випадку позивачем є засновник ІНФОРМАЦІЯ_1, предметом спору є визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів трудового колективу Колективного підприємства “Нововасилівська міжгосподарська шляхова пересувна механізована колона № 164” про передачу майна, ліквідацію та створення ліквідаційної комісії підприємства від 26.11.2005 р. (протоколНОМЕР_1 загальних зборів трудового колективу).
Як видно з зазначеного, спір виник з приводу відносин, пов'язаних з управлінням корпоративним підприємством.
У зв'язку з цим, колегія суддів не погоджується з висновком господарського суду про те, що даний спір непідвідомчий господарському суду лише на тій підставі, що відповідач не є господарським товариством.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції невірно застосував норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про підвідомчість даної справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. 99, ст. 101, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Засновника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1, АДРЕСА_1 задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Запорізької області від 28.03.2006 р. вих. № 02-7/668 скасувати.
3. Справу передати на розгляд господарського суду Запорізької області.