АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2007 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого Фащевської Н.Є. Суддів Гурзеля І.В., Жолудько Л.Д. при секретарі Гачинській М.В. з участю ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Гусятинського районного суду від 29.11.2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Увислівської сільської ради, товариства з обмеженою відповідальністю "Увислянське" про визнання права на приватизацію частини житлового будинку,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Гусятинського районного суду від 29.11.2006 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права на приватизацію частини житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, посилаючись на те, що судом були порушені норми матеріального права, а саме: не враховано положення п.8 ст.31 ЗУ "Про колективне сільськогосподарське підприємство", за яким об'єкти житлового фонду, що не підлягають приватизації в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності.
У судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала, зіславшись на доводи, викладені в ній.
Інші особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явились. Про час і місце його повідомлені належним чином.
Судом встановлено, що позивачка зареєстрована і проживає в житловому будинку АДРЕСА_1 з 23.08.1984 р.
Даний будинок знаходиться на балансі ТзОВ і відноситься до громадського
житлового фонду, що стверджується довідкою ТзОВ "Увислівське" від 14.06.2005 р. за
№8, рішенням комісії з регулювання майнових відносин ТзОВ "Увислівське" від
23.02.2006 р.
Розглянувши справу, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення апелянта ОСОБА_1, колегія вважає, що її апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що будинок, у якому проживає позивачка, не відноситься до державного житлового фонду, а тому займана нею квартира приватизації не підлягає.
Колегія вважає, що з таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає встановленим обставинам і вимогам закону.
Відповідно до вимог ст.1 ЗУ "Про приватизацію державного житлового фонду" приватизації підлягають жилі приміщення державного житлового фонду.
Виходячи з наведених вимог закону та встановлених судом обставин, суд підставно відмовив позивачці і задоволенні її позовних вимог про приватизацію займаного нею житла.
Посилання апелянта на те, що сільська рада повинна прийняти будинок, де вона проживає, в комунальну власність, як об'єкт соціальної інфраструктури, колегія до уваги не приймає як таке, що не має правового значення для вирішення даного спору.
Таким чином, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального
та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 307 ч.І п.1; 308; 313; 314; 315; 317; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Гусятинського районного суду від 29.11.2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом 2-х місяців з дня набрання нею законної сили.