Справа 22а-282/07

Рядок статзвіту 19              

У Х В А Л А

Іменем України

18 червня 2007 року                                                                        

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого:   Багрія В.М., 

суддів:              Обрізка І.М.,

 Олендер І.Я.,

                              при секретарі: Соколовській А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 8 грудня 2006року,

в с т а н о в и л а:

В жовтні 2006р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ДВС у Білогірському районі Хмельницької області (тепер ВДВС Білогірського районного управління юстиції) про визнання незаконними прилюдні торги, проведені державною виконавчою службою 25 липня 2006р.  по продажу квартири АДРЕСА_1 .

         Посилалася на те, що при продажі квартири з прилюдних торгів відповідачем було порушено вимоги закону. Зокрема, її не повідомили про час та місце аукціону, квартира була продана без виділення покупцеві земельної ділянки. Відповідачем було порушено і інші норми чинного законодавства, тому просила задаволити її вимоги та визнати недійсними прилюдні торги .

         Постановою Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 8 грудня 2006р. ОСОБА_1 в позові відмовлено в зв`язку з пропущенням строку звернення до суду.

         Постанову суду оскаржила ОСОБА_1, в апеляційній скарзі посилається на те, що суд не дослідив причин пропуску строку звернення до суду, відхилив всі її клопотання, розглянув справу за нормами КАС України в той час, як вона звернулася до суду в порядку цивільного судочинства. Про час і місце прилюдних торгів їй не було відомо. Публікування в пресі про час і місце прилюдних торгів не відповідає вимогам закону. Просить скасувати постанову суду з направленням справи на новий судовий розгляд.

         Вислухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

          Як встановлено судом першої інстанції, вироком Білогірського районного суду Хмельницької області від 2 серпня 2004р. ОСОБА_1 була засуджена за вчинення злочину із стягненням на користь СВК «Батьківщина» 11000грн. та відшкодування шкоди, заподіяної злочином. В справі було видано виконавчого листа, якого направлено на виконання відповідачу.

          В процесі примусового виконання вироку суду в частині майнових стягнень було описано квартиру позивачки, яку було продано з прилюдних торгів 25 липня 2006р.

         З проведенням та організацією публічних торгів з продажу квартири не погодилася ОСОБА_1, скориставшись наданим їй ст. 181 КАС України правом оскарження дій державної виконавчої служби.

         Відповідно до ч. 1 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця порушено їхні права, свободи та інтереси.

          За ч. 2 ст. 181 КАС України позовну заяву може бути подано до суду в 10-денний строк з дня, коли особа дізналася про порушення її прав, свобод та інтересів .

         Таким чином, законом обмежено можливість оскарження в суді дії державної виконавчої служби певним строком.

         З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 про порушення своїх прав та законних інтересів при примусовому продажі її квартири дізналася того ж, 25 липня 2006р., оскільки після проведення аукціону з продажу квартири знаходилася на місці виконання виконавчого листа. Тому в строк до 4 серпня 2006р. була вправі звернутися до адміністративного суду з позовом про визнання неправомірними дій державної виконавчої служби.

         Однак, вона звернулася з таким позовом тільки у вересні 2006р., а пізніше - в жовтні 2006р., пропустивши встановлений законом 10-денний строк. Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна з сторін.

          Зі справи видно, що на відмові в позові з цих наслідків наполягав відповідач.

Суд першої інстанції досліджував питання поважної причини пропуску строку і не вважав можливим поновити його в силу відсутності поважності таких та прийшов до обгрунтованого висновку про відмову в позові з цих підстав .

         Постанова суду першої інстанції є законною та обгрунтованою, тому підстав для її скасування колегія суддів не знаходить .

         Доводи позивачки ОСОБА_1 спростовуються вищенаведеним і підставою для задоволення апеляційної скарги не є.

      Керуючись ст. 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 8 грудня2006р. залишити без змін.

         Ухвала протягом одного місяця може бути оскаржена безпосередньо до адміністативного суду  касаційної інстанції.

Головуючий                                                                  Багрій В. М.

Судді                                                                  Обрізко І.М.

Олендер І.Я.