Справа 22а-37/07
Рядок статзвіту 38
Іменем України
У Х В А Л А
4 червня 2007 року Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду
в складі: головуючого БАГРІЯ В.М.
суддів: ОБРІЗКА І.М., ОНИШКЕВИЧА Т.В.
при секретарі Соколовській А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою УМВСУ у Хмельницькій області, Хмельницького МВ УМВСУ у Хмельницькій області на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 лютого 2007р., -
в с т а н о в и л а :
У вересні 2006р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Хмельницького МВ УМВСУ у Хмельницькій області, а пізніше до УМВСУ у Хмельницькій області про визнання наказів про його звільнення з органів внутрішніх справ неправмірними, та скасування їх. Посилався на те, що наказом начальника Хмельницького МВ УМВСУ у Хмельницькій області від 28.08.2006 р. та наказом начальника УМВСУ у Хмельницькій області від 24.08.2006 р. він був звільнений з органів внутрішніх справ України за порушення трудової дисципліни. Таке порушення полягає в тому, що в ніч з 20 на 21 серпня 2006 року, несучи службу в складі наряду конвойної служби, разом з іншими працівниками міліції, допустив можливість втечі двох заарештованих осіб з спеціальної палати Хмельницького протитуберкульозного диспансеру в с. Осташки Хмельницького району. Оскільки при накладенні дисциплінарного стягнення керівництвом МВ та УМВСУ не було враховано ступінь його вини, бездоганне відношення до служби в минулому, відсутність стягнень, тривалий час служби в органах МВС, перебування на утримання неповнолітньої дитини, просив скасувати ці накази, поновити його на службі, стягнути грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 лютого 2007р. позов задоволено. Скасовано як неправомірні накази начальника УМВСУ у Хмельницькій області НОМЕР_1 та наказ начальника Хмельницького МВ УМВСУ у Хмельницькій області НОМЕР_2. Зобов`язано виплатити ОСОБА_1 6 259 грн. 25 коп. грошове утримання за час вимушеного прогулу.
Постанову суду оскаржили відповідачі - начальник у Хмельницькій області та начальних Хмельницького МВ УМВСУ у Хмельницькій області. В апеляційних скаргах посилаються на те, що звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ України є законним та обгрунтованим. Позивач порушив трудову дисципліну, що стало умовою для втечі заарештованих з-під варти. Вина ОСОБА_1 в справі доведена. Суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про безпідставність звільнення, тому прсять постанову суду скасувати, прийняти нову постанову, якою Вальчуку в позові відмовити.
Вислухавши суддю-доповідача, представників УМВСУ у Хмельницькій області та Хмельницького МВ УМВС у Хмельницькій області, які апеляційні скарги підтримали, ОСОБА_1, який просить апеляційну скаргу відхилити, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції з усією повнотою встановлено, що наказом в.о. начальника Хмельницького МВ УМВСУ у Хмельницькій області від 28.08.2006 р. № 312, виданого на підставі наказу начальника УМВСУ у Хельницькій області НОМЕР_1, ОСОБА_1 звільнений з органів МВС України на підставі п. 63 пп «Є» Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ УРСР за порушення дисципліни.
Підставою для звільнення ОСОБА_1 зі служби стала втеча в ніч з 20 на 21 серпня 2006 р. заарештованих осіб - ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з спеціальної палати Хмельницького обласного протитуберкульозного диспансеру в с. Осташки Хмельницького району під час несення ОСОБА_1 служби в складі конвойного підрозділу разом з ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5, міліціонерами ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8.
Під час розгляду справи судом було встановлено, що однією з умов втечі засуджених стало незабезпечення Хмельницьким МВ УМВСУ у Хмельницькій області та адміністрацією Хмельницького протитуберкульозного диспансеру належного стану спеціальнї палати, в якій знаходився технічний отвір, через який було здійснено втечу. Про наявність такого отвору в палаті ОСОБА_1 перед початком служби не було повідомлено, доказів з цього приводу суду не надано.
Далі, як встановлено під час апеляційного розгляду справи, втеча двох заарештованих мала місце в нічний час, орієнтовно між 2 та 3 годиною.
Вдаючись до крайнього заходу дисциплінарного стягнення, керівництво органів МВС не з`ясувало, хто з конвоїрів в даний час ніс безпосередньо службу по здійсненню спостереження за заарештованими особами.
Під час розгляду апеляційної скарги встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 обов`язків серед конвоїрів в нічний час не розподілив, в той час, як згідно посадової інструкції зобов`язаний це зробити.
Згідно з функціональними обов`язками ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 видно, що він зобов`язаний перебувати під час служби у визначеному старшим конвоїром місці і не відлучатись без його дозволу. Жодних доказів порушення цих функціональних обов`язків з боку позивача ОСОБА_1 в справі немає.
Суд першої інстанції правильно вважав, що при визначенні дисциплінарного стягнення ОСОБА_1, не дотримані вимоги Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України (ст. 14) в тій частині, що при накладенні дисциплінарного стягнення належить врахувати тяжкість проступку, обставини, при яких його було скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи, ставлення її до виконання службових обов`язків та ін.
ОСОБА_1, згідно поданої характеристики від вересня 2006 року, виданої після звільнення його зі служби, характеризується виключно позитивно, в ній немає жодних посилань на будь-які недоліки по службі. Він тривалий час проходить службу в органах МВС України - більше 15 років, має на утриманні неповнолітню дитину, в складі конвойного наряду заступав на службу тільки третій раз.
З матеріалів справи видно, що керівництво Хмельницького міськвідділу та обласного управління МВС в України в ці деталі законодавства, звільняючи ОСОБА_1 зі служби, не вникали, звільнивши зі служби весь склад конвойного наряду, який ніс службу в ніч з 20 на 21 серпня 2006 р. При цьому не було конкретизовано ступінь вини ОСОБА_1 та не індивідуалізовано захід адміністративного стягнення.
Колегія суддів не приходить до висновку про те, що звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ відповідає тяжкості вчиненого ним проступку, навіть при умові наявності у ОСОБА_1 вини.
Суд першої інстанції об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав належну оцінку доказам та прийшов до правильного висновку про задоволення позову.
Постанова суду є законною та обгрунтованою, тому жодних підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
Доводи апелянтів про підтвердження вчинення ОСОБА_1 порушення службової дисципліни про обгрунтованість апеляційної скарги не свідчать та на висновки суду не впливають.
Керуючись ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
апеляційні скарги УМВС Хмельницької області та Хмельницького МВ УМВСУ у Хмельницькій області залишити без задоволення.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 лютого 2007 р. залишити без змін.
Ухвала протягом одного місяця може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Головуючий : Багрій В.М.
Судді : Обрізко І.М.
Онишкевич Т.В.