ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" червня 2007 р. Справа № 8/1052-НМ
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гулової А.Г.
суддів: Пасічник С.С.
Шкляр Л.Т.
при секретарі Павловській Л.П. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Розе О.Р. - керівника,
Никончука І.О. - представника за довіреністю №66 від 06.03.2007р.;
від відповідача: Зубрицької Н.В. - представника за довіреністю від 01.03.2007р.,
Заруби Т.В. - представника за довіреністю №466 від 14.05.2007р.,
від третьої особи: Самченка М.І. - начальника відділу,
розглянувши апеляційну скаргу Олевського кооперативного ринку райспоживспілки,
м.Олевськ Житомирської області
на постанову господарського суду Житомирської області
від "06" грудня 2006 р. у справі № 8/1052-НМ
за позовом Олевського кооперативного ринку райспоживспілки, м.Олевськ
Житомирської області
до Олевської міської ради, м.Олевськ Житомирської області
за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог
на предмет спору - Олевського районного відділу земельних ресурсів
Житомирського обласного головного управління земельних ресурсів, м.Олевськ
Житомирської області
про визнання протиправним та нечинним рішення від 21.07.2006р. "Про розгляд протесту прокурора району",
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Житомирської області від 06.12.2006р. у справі №8/1052-НМ в позові підприємства райспоживспілки "Олевський кооперативний ринок" (м.Олевськ) до Олевської міської ради, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Олевського районного відділу земельних ресурсів Житомирського обласного головного управління земельних ресурсів, про визнання протиправним та нечинним рішення Олевської міської ради від 21.07.2006р. "Про розгляд протесту прокурора", відмовлено.
Вважаючи, що постанова суду першої інстанції не обґрунтована нормами матеріального права та прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказану постанову скасувати та ухвалити нову постанову, якою визнати рішення Олевської міської ради від 21.07.2006р. "Про розгляд протесту прокурора" незаконним.
Мотивуючи апеляційну скаргу, позивач зазначив наступне.
- суд першої інстанції при прийнятті постанови у даній справі не взяв до уваги, що Олевська міська рада не вправі була одноосібно приймати своє рішення від 21.07.2006р. "Про розгляд протесту прокурора" і скасовувати своє рішення від 18.01.2005р. "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення", оскільки прийняттю цього рішення передувало укладення між Олевською міською радою і Олевським кооперативним ринком договору купівлі-продажу земельної ділянки по вул.Київській,12 у м.Олевську, волевиявлення сторін на укладення цього договору було добровільним, а тому, прийнявши оспорюване рішення, міська рада фактично розірвала договір в односторонньому порядку, тоді як Господарським кодексом України передбачено, що розірвання договору можливе лише за взаємною згодою сторін або в односторонньому порядку;
- не враховано судом й того, що доводи прокурора Олевського району в протесті на рішення Олевської міської ради від 18.01.2005р. в частині недотримання законодавства щодо проходження державної експертизи грошової оцінки землі, продажу земельної ділянки за іншою адресою по вул.Київській,30, а не по вул.Київській,12 та неприйняття міською радою рішення про прийняття земельної ділянки у комунальну власність міста в зв'язку зі зміною в 2002 році статусу селища Олевська на місто є необґрунтованими, оскільки Олевський кооперативний ринок є добросовісним покупцем земельної ділянки, а згідно висновку Житомирського обласного головного управління земельних ресурсів від 27.07.2006р. №Р-128/09, який є в матеріалах справи, при підготовці документів грошової оцінки земельної ділянки, яка стала предметом купівлі-продажу, порушень чинного законодавства не було допущено. Стосовно доводів щодо адреси, то допущена неточність у зазначенні адреси була усунена і внесено виправлення в договір купівлі-продажу та державний акт на право власності на земельну ділянку. Питання ж правонаступництва прав і обов'язків міської ради після зміни свого статусу з селищної ради загальновідоме і визначене законодавством.
Відповідач надав письмові заперечення №216 від 05.03.2007р. на апеляційну скаргу (а.с.125-129 т.2), в яких зазначив, що оскаржене позивачем рішення міської ради, прийняте за результатами розгляду протесту прокурора, є правомірним. Просить постанову господарського суду Житомирської області від 06.12.2006р. у даній справі залишити без змін, а подану позивачем апеляційну скаргу з вимогою скасування цієї постанови - без задоволення.
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору свою позицію відносно доводів апеляційної скарги в письмовому вигляді суду не надала.
Представники позивача в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги, посилаючись на викладені у ній доводи. Вважають постанову господарського суду Житомирської області від 06 грудня 2006 року незаконною та необґрунтованою, в зв'язку з чим просять її скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.
Представники відповідача в засіданні суду заперечили проти доводів апеляційної скарги. Вважають, що позивачем не доведено підстав для задоволення його позовних вимог. Просять оскаржену постанову суду першої інстанції залишити без змін, а подану позивачем апеляційну скаргу з вимогою її скасування - без задоволення.
Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Олевського районного відділу земельних ресурсів зазначив, що у вирішенні даного спору покладається на суд.
Враховуючи положення ч.1 ст.191 Кодексу адміністративного судочинства України, з якої випливає, що подання заперечень на апеляційну скаргу є правом, а не обов'язком осіб, які беруть участь у справі, колегія суддів визнала можливим здійснювати судовий розгляд справи за відсутності письмового відзиву третьої особи на апеляційну скаргу.
Судова колегія, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, розглянувши та обговоривши доводи, зазначені в апеляційній скарзі позивача, перевіривши матеріали справи, повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.01.2005р. тринадцятою сесією IV скликання Олевської міської ради було прийняте рішення "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення" (а.с.7-8 т.1), згідно якого погоджено звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення по вул.Київській,12 в м.Олевську, наданої в постійне користування Олевському кооперативному ринку на підставі рішення виконкому Олевської селищної ради №104 від 14.10.1997р., затверджено вартість цієї земельної ділянки в розмірі 139748грн. без врахування ПДВ на підставі експертної грошової оцінки, а також вирішено продати земельну ділянку площею 11408кв.м. за вказану вище суму Олевському кооперативному ринку для забезпечення діяльності ринку по вул.Київській,12 з розстроченням платежу на десять років (пункти 1-3 рішення).
02.02.2005р. на підставі вказаного рішення міської ради між Олевською міською радою та Олевським кооперативним ринком було укладено договір купівлі-продажу (а.с.11-12 т.1), згідно якого міська рада (за договором "продавець") передала, а Олевський кооперативний ринок (за договором "покупець") – прийняв у власність земельну ділянку з усіма обтяженнями, обмеженнями і сервітутами за адресою: місто Олевськ, вулиця Київська,30 загальною площею 11408кв.м.
Договором від 25.02.2005р. (а.с.13 т.1) було внесено зміни до пункту 1.1 договору від 02.02.2005р., а саме уточнено адресу, за якою розташована відчужувана земельна ділянка, оскільки в договорі від 02.02.2005р. адресу ву.Київська,30 було вказано помилково, замість вул.Київська,12.
03.02.2005р. на підставі договору купівлі-продажу від 02.02.2005р. Олевському кооперативному ринку Олевською міською радою 03.02.2005р. було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №026508 (а.с.14 т.1) в якому зазначено адресу ділянки: м.Олевськ, вул.Київська,30 з виправленням місцярозташування з номера 30 на номер 12.
Однак, в червні 2006 року прокурором Олевського району було внесено протест за №501 від 30.06.2006р. (а.с.32 т.1) на рішення Олевської міської ради від 18.01.2005р. з посиланням на те, що дане рішення суперечить вимогам Земельного кодексу України та вимогам Закону України "Про оцінку земель".
Зокрема, як стверджував прокурор, пункт 1 рішення міської ради від 18.01.2005р., яким погоджено звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення, є незаконним, оскільки даний звіт, в порушення вимог ст.21 Закону України "Про оцінку земель", не пройшов державну експертизу.
Прокурор звернув увагу також на те, що в пункті 3 рішення йдеться про земельну ділянку по вул.Київській,30, тоді як кооперативний ринок розташований по вул.Київській,12.
Крім того, за твердженням прокурора, міська рада не вправі була приймати рішення про відчуження земельної ділянки, оскільки власником цієї земельної ділянки являється Олевська селищна рада.
В зв'язку з наведеним, прокурор вимагав скасувати рішення Олевської міської ради від 18.01.2005р. "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення".
Розглянувши протест прокурора, 21.07.2006р. Олевська міська рада прийняла рішення (а.с.33 т.1), яким скасувала власне рішення від 18.01.2005р. як незаконне, з посиланням на те, що при прийнятті вказаного рішення міською радою не було враховано обов'язковість державної експертної грошової оцінки земельних ділянок, що підлягають відчуженню, та проведення державної експертизи звіту з експертної оцінки, чим порушено частину 2 п.1 ст.13 Закону України "Про оцінку земель" та ст.9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації".
Не погодившись з вказаним рішенням, в липні 2006 року підприємство райспоживспілки "Олевський кооперативний ринок" звернулось в господарський суд Житомирської області з адміністративним позовом до Олевської міської ради про визнання протиправним та нечинним цього рішення, оскільки воно порушує права позивача, як власника земельної ділянки.
Обґрунтовуючи заявлену вимогу, позивач зазначив, що посилання Олевської міської ради в оскарженому рішенні на порушення ч.2 п.1 ст.13 Закону України "Про оцінку земель" є безпідставним, оскільки наведеною нормою передбачено, що експертна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі відчуження та страхування земельних ділянок, що належать до державної або комунальної власності, і виконання в даному випадку Олевською філією Житомирської товарної аграрно-промислової біржі грошової оцінки спірної земельної ділянки було здійснене з дотриманням цієї норми.
Крім того, позивач, спростовуючи посилання відповідача в оскарженому рішенні на те, що звіт про експертну оцінку земельної ділянки не пройшов державну експертизу, зазначив, що даний звіт був погоджений рішенням Олевської міської ради від 18.01.2005р.
Відповідач проти заявленої позивачем вимоги заперечив (а.с.30-31,62-63 т.1), наполягаючи на тому, що проведення державної експертизи виконаного Олевською філією Житомирської товарної аграрно-промислової біржі звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки було необхідним, оскільки це вимагається Законом України "Про оцінку земель" та Законом України "Про державну експертизу".
Відповідач також зазначає, що в рішенні від 18.01.2005р. вказано про продаж земельної ділянки по вул.Київській,30, а не по вул.Київській,12, право власності на яку оформлено за позивачем.
Ухвалою від 07.11.2006р. (а.с.82 т.1) суд першої інстанції залучив до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Олевський районний відділ земельних ресурсів.
В процесі судового розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати незаконним рішення Олевської міської ради від 21.07.2006р. "Про розгляд протесту прокурора" (а.с.88-89 т.1).
Як передбачено ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Невідповідність актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування Конституції або законам України, як встановлено ч.10 ст.59 цього Закону, є підставою для визнання їх незаконними в судовому порядку.
Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Стаття 104 Кодексу адміністративного судочинства України наділяє особу, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, правом на звернення до адміністративного суду з позовом. Суд, насамперед, повинен з'ясувати, чи існує суб'єктивне право, за захистом якого позивач звернувся до суду, чи належить воно позивачу, чи дійсно воно порушене або оспорюється, чи порушив або оспорив його відповідач.
При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково (ч.1 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України).
За змістом ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доказування та надання доказів розподіляється між сторонами, виходячи із того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Покладений на відповідача частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, не є беззаперечним свідченням того, що від такого обов'язку звільняється позивач.
Виходячи з наведених норм, позивач у даній справі мав довести наявність підстав для задоволення його позову, а саме порушення його права прийняттям Олевською міською радою рішення від 21.07.2006р.
Проте, аналізуючи доводи позивача та відповідача, пояснення третьої особи, фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення позову Олевського кооперативного ринку райспоживспілки відсутні, зважаючи на наступне.
Законом України від 11.12.2003р. №1378-IV "Про оцінку земель" визначено правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні. Цей Закон, який набрав чинності з 13.01.2004р., спрямований на регулювання відносин, пов'язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.
Статтею 13 Закону України "Про оцінку земель" передбачено обов'язкове проведення грошової оцінки земельних ділянок. Відповідно до ч.2 п.1 даної статті експертна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі відчуження та страхування земельних ділянок, що належать до державної або комунальної власності.
17.12.2004р. Олевський кооперативний ринок уклав договір за №16 з Олевською філією Житомирської товарної агропромислової біржі на предмет виконання нею комплексу робіт по незалежній грошовій оцінці земельної ділянки по вул.Київській,30 в м.Олевську (а.с.45,84 т.2), на підставі якого Олевською філією Житомирською товарної аграрно-промислової біржі (за договором "виконавцем") на замовлення Олевського кооперативного ринку (за договором "замовника") було здійснено експертну грошову оцінку ринкової вартості земельної ділянки, розташованої за адресою: м.Олевськ, вул.Київська, 30 та складено відповідний звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки, переданої в постійне користування Олевському кооперативному ринку (а.с.3-31 т.2).
Згідно зі статтею 21 Закону України "Про оцінку земель" у редакції Закону України від 17.06.2004р. №1808-IV "Про державну експертизу землевпорядної документації", що діяла на час укладення Олевським кооперативним ринком та Олевською філією Житомирської товарної аграрно-промислової біржі договору від 17.12.2004р., технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а також звіти з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу підлягають державній експертизі відповідно до закону.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" об'єктами державної експертизи є документація із землеустрою та документація з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріали і документація державного земельного кадастру.
Із змісту ст.9 названого Закону вбачається, що обов'язковій державній експертизі підлягає технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а також звіти з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.
Закон України від 17.06.2004р. №1808-IV "Про державну експертизу землевпорядної документації" набрав чинності 15.07.2004р., тобто на час укладення договору від 17.12.2004р. та складання звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, відповідно, й на час прийняття Олевською міською радою рішення від 18.01.2005р., діяли норми цього Закону.
Таким чином, за змістом наведених норм складений Олевською філією Житомирської товарної аграрно-промислової біржі звіт про експертну грошову оцінку підлягав обов'язковій державній експертизі.
Як встановлено статтею 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Процедура проведення державної експертизи визначена статтею 33 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації". Як зазначено в частині 1 цієї статті, проведення державної експертизи передбачає експертне дослідження, перевірку, аналіз і оцінку об'єкта державної експертизи та підготовку обґрунтованого та об'єктивного експертного висновку.
Зі змісту ч.8 статті 35 вказаного Закону випливає, що висновок державної експертизи підлягає затвердженню спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи, якими, у відповідності до "Положення про здійснення державної землевпорядної експертизи", затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 11.03.1997р. №39, що діяло на час проведення експертної грошової оцінки та дату складання звіту (17.12.2004р.), а також затвердженої наказом Держкомзему України від 03.12.2004р. №391 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.12.2004р. за №1618/10217 "Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації", якою скасовано дію зазначеного Положення і яка набрала чинності з 01.01.2005р., є керівництво Держкомзему України, Держкомзему АР Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських головних управлінь земельних ресурсів.
Проте, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що складений Олевською філією Житомирської товарної аграрно-промислової біржі звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 11408кв.м. по вул.Київській в м.Олевську був об'єктом державної експертизи.
Той факт, що позивач не подавав звіт для проведення обов'язкової державної експертизи в Житомирське обласне головне управління земельних ресурсів підтверджується й листом Олевського районного відділу земельних ресурсів №225 від 16.06.2006р. (а.с.34 т.1).
Пунктом 15 частини 1 статті 26 Закону України від 21.05.1997р. №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.
Однак, жодною нормою не обмежується право сільських, селищних, міських рад скасовувати власні рішення, які не відповідають вимогам законодавства.
Нормами частини 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлюється лише правовий механізм визнання актів органів місцевого самоврядування незаконними, проте, сама міська рада не може звернутись до суду з позовом про визнання незаконним свого власного акта, оскільки позивач і відповідач будуть співпадати в одній особі
Отже, міська рада може самостійно вирішити питання для скасування власного рішення з мотивів його невідповідності законам України (протиправності).
Враховуючи наведене, Олевська міська рада цілком обґрунтовано, з метою усунення вищезазначених порушень та на виконання вимог протесту прокурора Олевського району 21.07.2006р. прийняла рішення про скасування свого рішення від 18.01.2005р.
Пленум Верховного Суду України в постанові №7 від 16.04.2004р. "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" звернув увагу на те, що, виходячи з установлених законодавством умов надання земельних ділянок, не можна вважати таким, що суперечить закону, рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про скасування свого рішення, за яким земельна ділянка була неправомірно одержана у власність чи користування. У цьому разі питання про недійсність документів, виданих на підставі переглянутого рішення, вирішується в судовому порядку.
Доводи позивача про те, що Олевська міська рада не вправі була одноосібно приймати своє рішення від 21.07.2006р. "Про розгляд протесту прокурора" і скасовувати своє рішення від 18.01.2005р. "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення", чим рада фактично незаконно розірвала договір купівлі-продажу земельної ділянки по вул.Київській,12 у м.Олевську в односторонньому порядку, є безпідставними, оскільки вказаний договір не є предметом спору в даному позові.
Слід також зазначити, що в матеріалах справи наявний лист Олевської державної нотаріальної контори від 16.11.2006р. (а.с.90 т.1), в якому повідомляється про те, що договір купівлі-продажу земельної ділянки по вул.Київській,12 у м.Олевську від 31.01.2005р. розірвано сторонами.
Не заслуговують на увагу й посилання позивача на лист Житомирського обласного головного управління земельних ресурсів від 27.07.2006р. №Р-128/09 (ксерокопія якого в матеріалах справи, а.с.43 т.1), яким, на думку позивача, підтверджується той факт, що при підготовці документів грошової оцінки земельної ділянки, яка стала предметом купівлі-продажу, порушень чинного законодавства не було допущено.
В даному листі зазначено, що звіт про експертну грошову оцінку був розроблений 04.04.2004р., в зв'язку з чим вимоги Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", який набрав чинності з 15.07.2004р. (а не з 17.06.2004р., як вказано у листі), не можуть бути застосовані.
Проте, оцінка проводилась на підставі договору від 17.12.2004р., укладеного з замовником – позивачем у даній справі, в грудні 2004 року, про що і зазначається у самому звіті. А тому, вищевказаний лист до уваги не береться.
З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що, оцінивши доводи сторін та подані ними докази в сукупності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в позові.
Решта доводів апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятої судом першої інстанції постанови, яку слід залишити без змін як таку, що ухвалена з повним з"ясуванням обставин справи та дотриманням норм чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Олевського кооперативного ринку райспоживспілки,м.Олевськ Житомирської області залишити без задоволення, а постанову господарського суду Житомирської області від 06 грудня 2006 року у справі №8/1052-НМ - без змін.
2. Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
3. Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Гулова А.Г.
судді:
Пасічник С.С.
Шкляр Л.Т.
Віддрук.5 прим.
1 - до справи
2 - позивачу
3 - відповідачу
4 - третій особі
5 - в наряд