Судове рішення #808923
8/130"Д"

                        

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "25" червня 2007 р.                                                           Справа № 8/130"Д"

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

                                                                                   


при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача:     не з'явився,

від відповідача: Козак О.О. - представника за довіреністю від 29.12.2006р. №03/5674;

 

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Магнолія", м.Житомир

на рішення господарського суду Житомирської області

від "21" березня 2007 р. у справі № 8/130"Д" (суддя Давидюк В.К.)

за позовом Приватного підприємства "Магнолія", м.Житомир  

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській

області, м.Житомир

про зміну договору купівлі-продажу від 01.12.2000р. незавершеного

будівництвом полігону залізобетонних виробів, розташованого в м.Коростишеві на

будівельній дільниці №19 виробничої бази ДП ПМК-159 ВАТ "Житомирводбуд",


з перервою в судовому засідання з 19 червня 2007 року по 25 червня 2007 року

згідно ст. 77 Господарського  процесуального кодексу України,

 

ВСТАНОВИВ:

  

Рішенням господарського суду Житомирської області від 21.03.2007р. у справі №8/130"д" в позові приватного підприємства "Магнолія" до регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області про зміну умов договору купівлі-продажу незавершеного будівництвом полігону залізобетонних виробів, розташованого у м.Коростишеві на будівельній дільниці №19 виробничої бази                             ДП ПМК-159 ВАТ "Житомирводбуд" відмовлено.

Вважаючи, що висновки місцевого господарського суду, викладені у рішенні, не ґрунтуються на матеріалах справи і судом неправильно дана оцінка доказам, зібраним по справі, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов, спонукавши відповідача внести зміни до договору купівлі-продажу від 01.12.2000р. незавершеного будівництвом полігону залізобетонних виробів, розташованого у м.Коростишеві на будівельній дільниці №19 виробничої бази ДП ПМК-159 ВАТ "Житомирводбуд", виклавши п.5.3 договору у наступній редакції: "5.3. Виконувати умови продажу об'єкта на аукціоні, а саме: 5.3.1. Розібрати об'єкт протягом одного року з моменту підписання змін до договору. 5.3.2. В той же строк здійснити впорядкування земельної ділянки та здати її Харитонівській сільській раді".

Мотивуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає наступне.

- при прийнятті рішення суд першої інстанції не взяв до уваги, що                             ПП "Магнолія", укладаючи з відповідачем договір купівлі-продажу від 01.12.2000р., не мало на меті зменшити свою відповідальність за невиконання умов договору, що було викликане незалежними від підприємства причинами і на користь цих обставин свідчать висновки судових експертиз, що проводились на вимогу суду у даній справі. Якби позивач міг передбачити невідповідність місця розташування незавершеного будівництва санітарним та іншим нормам, то договір купівлі-продажу ним би не укладався або був би укладений на інших умовах;

- посилання суду на "Положення про внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна" є некоректним, оскільки дане Положення є підзаконним актом, над яким вищу юридичну силу має Цивільний кодекс України та Закон України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва", в ч.1 ст.19 якого зазначено, що однією з обов'язкових умов приватизації об'єктів незавершеного будівництва є забезпечення вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища під час добудови.

Відповідач у письмовому відзиві №03/2391 від 14.06.2007р. на апеляційну скаргу заперечив проти доводів позивача, зазначивши, що вони не ґрунтуються на нормах  чинного законодавства. Стверджує, що в процесі судового розгляду справи по першій інстанції з наданих позивачем доказів не встановлено жодної з умов, передбачених ст.652 Цивільного кодексу України, які необхідні для внесення змін до договору. Просить рішення господарського суду Житомирської області від 21.03.2007р. у даній справі залишити без змін як таке, що прийняте з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а подану позивачем апеляційну скаргу з вимогою про його  скасування – без задоволення.

Представник позивача в судове засідання не з'явився.

В надісланому на адресу Житомирського апеляційного господарського суду клопотанні, зареєстрованому судом 18.06.2007р. за вх.№02-01/4663/07, представник позивача, наполягаючи на скасуванні рішення суду першої інстанції, просив розглядати спір без його участі.

Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечив, надавши пояснення в обґрунтування своїх заперечень. Вважає, що місцевий господарський суд повно обґрунтував свій висновок про відмову в позові й вимог чинного законодавства не порушив. Просить оскаржене рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

Судова колегія, задовольнивши клопотання представника позивача щодо здійснення розгляду апеляційної скарги за його відсутності, заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши та обговоривши доводи, зазначені в апеляційній скарзі позивача, перевіривши матеріали справи та юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

25.10.2000р. в газеті "Відомості приватизації" була опублікована об'ява про проведення аукціону з продажу об'єктів приватизації, зокрема, полігону залізобетонних виробів для централізованого забезпечення фундаментними блоками і кільцями об'єктів водопостачання, який перебуває на балансі Житомирського обласного виробничого управління меліорації і водного господарства та знаходиться за адресою: 12500, Житомирська область, м.Коростишів, будівельна дільниця №19, виробнича база ДП ПМК-159 ВАТ "Житомирводбуд" (а.с.84).

Об'ява містила відомості про об'єкт (призначення, склад основних об'єктів, ступінь будівельної готовності), земельну ділянку та умови продажу, а також телефони, за якими можна отримати додаткову інформацію про об'єкт.

Зокрема, умовами продажу були: завершення будівництва протягом 5-ти років; можливе перепрофілювання первісного призначення; заборона продажу об'єкта до моменту завершення будівництва та введення його в експлуатацію.

27.11.2000р. відбувся аукціон з продажу вищезазначеного об'єкта приватизації. Продавцем вказаного майна виступало регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області.

Переможцем аукціону, результати якого оформлено протоколом №1 (а.с.89), стало приватне підприємство "Магнолія".

28.11.2000р. начальником регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області було видано наказ за №986 "Про погодження протоколу аукціону з продажу незавершеного будівництвом  полігону залізобетонних виробів для централізованого забезпечення фундаментними блоками і кільцями об'єктів водопостачання в м.Коростишів" (а.с.89), яким було затверджено протокол №1 з аукціону об'єкта приватизації, визнано переможцем  аукціону ПП "Магнолія" та зобов'язано відділ малої приватизації укласти з переможцем торгів договір купівлі-продажу.

01.12.2000р. між приватним підприємством "Магнолія" та регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області було укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого регіональне відділення ФДМ України по Житомирській області передає (за договором "продавець") у власність ПП "Магнолія"  (за договором "покупця") незавершений будівництвом об'єкт – полігон залізобетонних виробів для централізованого забезпечення фундаментними блоками і кільцями об'єктів водопостачання, який знаходиться за адресою: 12500, Житомирська область, м.Коростишів, будівельна дільниця №19, виробнича база ДП ПМК-159                              ВАТ "Житомирводбуд" на земельній ділянці 1,3га, а покупець, в свою чергу, - зобов'язується прийняти об'єкт і сплатити за нього ціну відповідно до умов, визначених даним договором (пункт 1.1 договору).

Пунктами 5.1, 5.2 договору встановлено обов'язок покупця в установлений договором термін сплатити ціну продажу об'єкта приватизації та прийняти об'єкт.

Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах (ст.153 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963р., який діяв на час укладення сторонами договору, та ст.638 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р., норми якого також застосуються до спірних правовідносин).

Як передбачено пунктом 1.2 укладеного сторонами договору, право власності на незавершений будівництвом  об'єкт виникає у покупця з моменту підписання акта приймання-передачі.

Такий акт було складено за участю представників сторін 23.02.2001р., підписано ними та скріплено печатками юридичних осіб (а.с.32,88).

В акті засвідчено факт сплати покупцем вартості об'єкта та передачі його продавцем.

В укладеному сторонами договорі знайшли відображення умови, які висувались при продажу об'єкта на аукціоні і з якими учасники торгів були ознайомлені, зокрема, умови щодо завершення будівництва протягом п'яти років, можливе перепрофілювання первісного призначення; заборона продажу об'єкта до моменту завершення будівництва та введення його в експлуатацію (пункт 5.3 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, в ході проведених представниками продавця за договором купівлі-продажу  від 01.12.2000р. поточних перевірок виконання умов цього договору, було виявлено, що покупцем не виконуються умови пункту 5.3 договору щодо завершення будівництва протягом 5-ти років.

Про факти порушення складено відповідні акти від 19.12.2001р., 20.06.2002р., 05.01.2005р., 09.11.2006р. (а.с.29-31,109-112).

В листопаді 2005 року ПП "Магнолія" звернулось до регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області з листом за №51 від 02.11.2005р., в якому, посилаючись на те, що виконання умови договору щодо завершення будівництва придбаного об'єкта протягом п'яти років є неможливим в зв'язку з відмовою комісії Коростишівської районної державної адміністрації надати дозвіл на будівництво будь-якого об'єкта промисловості на даній земельній ділянці з точки зору архітектурно-планувальних умов, санітарних норм і протипожежних розривів, запропонувало внести зміни до договору купівлі-продажу на продаж під розбирання (а.с.13).

Однак, листом від 16.11.2005р. №05/4131 регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області відмовилось від пропозиції              ПП "Магнолія" з посиланням на те, що запропоновані підприємством зміни до договору зменшать обсяг загального обсягу відповідальності покупця, що забороняється пунктом 1.6 "Положення про внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна", затвердженого наказом ФДМ України від 29.10.1998р. №2041 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції 11.11.1998р. за №717/3157.

В зв'язку з цим, 28.11.2005р. приватне підприємство "Магнолія" звернулось в господарський суд Житомирської області з позовом до регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області, поставивши вимогу про внесення змін до укладеного з відповідачем договору купівлі-продажу від 01.12.2000р. шляхом викладення пункту 5.3 договору в наступній редакції: "Виконувати умови продажу об'єкта на аукціоні, а саме: - можливість розбирання об'єкта".

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначив, що відмова відповідача у погодженні змін до договору купівлі-продажу від 01.12.2000р. є неправомірною, оскільки позивач не має на меті зменшити свою відповідальність за невиконання умов договору, що викликане причинами, які не залежать від позивача, а саме: відмовою комісії Коростишівської районної державної адміністрації надати дозвіл на виготовлення проектно-кошторисної документації для завершення будівництва, мотивованою тим, що земельна ділянка не відповідає архітектурно-планувальним умовам, санітарним нормам і протипожежним розривам.

Крім того, позивач звертає увагу на те, що передбачене пунктом 5.3 договору перепрофілювання первісного призначення придбаного об'єкта є неможливим з огляду на основний вид діяльності підприємства.

В ході судового розгляду справи позивач неодноразово уточнював позовні вимоги (а.с.24, 26,42).

В редакції останньої заяви про уточнення позовних вимог вимога позивача була сформульована наступним чином: спонукати відповідача внести зміни до договору купівлі-продажу незавершеного будівництвом полігону залізобетонних виробів, який розташований в м.Коростишеві на будівельній дільниці №19 виробничої бази                   ДП ПМК-159 ВАТ "Житомирводбуд", що на земельній ділянці несільськогосподарського призначення площею 1,3га земель Харитонівської сільської ради  від 01.12.2000р., укладеного між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області та приватним підприємством "Магнолія", виклавши пункт 5.3 договору в наступній редакції: "5.3 Виконувати умови продажу об'єкта на аукціоні, а саме: 5.3.1. Розібрати об'єкт протягом одного року з моменту підписання змін до договору. 5.3.2. В той же строк здійснити впорядкування земельної ділянки та здати її Харитонівській сільській раді".

Відповідач у письмових відзивах №03/96 від 16.01.2006р., №03/442 від 04.02.2006р. (а.с.27-28,40-41) проти позовних вимог заперечив та зазначив, що внесення змін до договору купівлі-продажу від 01.12.2000р. можливе тільки на підставі рішення суду у разі встановлення останнім достатніх на це підстав.  

Колегія суддів, аналізуючи доводи сторін та подані ними докази, дійшла висновку, що вимоги позивача задоволенню не підлягають, зважаючи на наступне.

На момент укладення сторонами договору, зміни до якого просить внести позивач, діяв Цивільний кодекс Української РСР від 18.07.1963р., який втратив чинність 01.01.2004р. з набранням чинності Цивільним кодексом України від 16.01.2003р.

Як встановлено пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.2003р., до договорів, що були укладені до 01.01.2004р. і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.

Згідно з ч.1 ст.631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Оскільки укладеним між сторонами у справі договором купівлі-продажу від 01.12.2000р. не встановлено строк дії договору, а позивач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, то за правилами ч.1 ст.631 Цивільного кодексу України, вважається, що він продовжує діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України від 16.01.2003р.

У відповідності зі ст.651 Цивільного кодексу України зміни або розірвання договору допускаються лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Пунктом 11.1 договору сторони передбачили, що внесення змін і доповнень можливо лише за згодою сторін.

Згоди про внесення змін в п.5,3 договору купівлі-продажу від 01.12.2000р. сторони не досягли.

Статтею 652 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо сторони не досягнули згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінилися, договір може бути змінено за рішенням суду у виключних випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Проте, таких обставин судом не встановлено, а позивачем, всупереч правилам статті 33 Господарського процесуального кодексу України, яка покладає на сторони обов'язок доказування і подання доказів в обґрунтування своїх вимог і заперечень, не доведено.

Та обставина, що проведеними згідно ухвал суду першої інстанції (а.с.53,69) судовими експертизами встановлено, що будівництво полігону залізобетонних виробів (цеху з обробки каменю та виготовлення будівельних матеріалів-залізобетонних виробів) на будівельній дільниці №19 виробничої бази ДП "Коростишівська ПМК-159" ВАТ "Житомирводбуд" є неможливим, оскільки існуюча житлова забудова буде знаходитись в санітарно-захисній зоні від вказаного виробництва, що забороняється законодавством (висновок КП "Житомирпроект", а також висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, а.с.57-58,76-78), не спростовує передбаченої при продажу об'єкта умови щодо можливості перепрофілювати первісне призначення цього об'єкта.

Як зазначалося вище, про умови продажу потенційних покупців полігону залізобетонних виробів для централізованого забезпечення фундаментними блоками і кільцями об'єктів водопостачання у м.Коростишеві було повідомлено заздалегідь у надрукованій в газеті "Відомості приватизації" об'яві.

Таким чином, беручи участь в торгах, учасники торгів виявили свою згоду на такі умови.

Укладаючи з відповідачем договір купівлі-продажу об'єкта, позивач діяв на власний ризик і мав розраховувати на можливість настання обставин щодо перепрофілювання придбаного об'єкта, а тому його доводи про те, що передбачене пунктом 5.3 договору перепрофілювання первісного призначення придбаного об'єкта є неможливим з огляду на основний вид діяльності підприємства, до уваги не беруться.

До того ж позивач не був позбавлений права отримати додаткову інформацію про об'єкт за вказаними в об'яві телефонами.

Крім того, судова колегія вважає переконливим аргументом доводи відповідача про те, що внесення змін до договору щодо можливості розбирання об'єкта призведе до зменшення загального обсягу інвестицій та вплине на істотні умови договору купівлі-продажу, що не допускається пунктом 1.6 "Положення про внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна", затвердженого наказом Фонду державного майна України від 29.10.1998р. №2041 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.1998р. за №717/3157.

Твердження позивача про те, що посилання місцевого господарського суду на "Положення про внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна" є некоректним, оскільки дане Положення є підзаконним актом, над яким вищу юридичну силу має Цивільний кодекс України та Закон України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва", в ч.1 ст.19 якого зазначено, що однією з обов'язкових умов приватизації об'єктів незавершеного будівництва є забезпечення вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища під час добудови, не спростовують вищенаведеного.

Крім того, приймаючи рішення у справі, суд вправі керуватися як законодавчими актами, так і нормативно-правовими актами, що регулюють певні відносини.

Дію наказу Фонду державного майна України від 29.10.1998р. №2041, який визначає процедуру внесення змін до договорів купівлі-продажу  державного майна (пакетів акцій відкритих акціонерних  товариств), укладених органами приватизації, не скасовано, а відтак, і посилання суду на норми цього Положення є обґрунтованим.   

Судова колегія вважає, що господарський суд першої інстанції повно, всебічно дослідив надані сторонами докази і доводи, належно їх оцінив та, відмовивши в позові, прийняв правильне рішення.

За наведених обставин, рішення господарського суду Житомирської області від 21.03.2007р. у даній справі слід залишити без змін, як таке, що відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а подану позивачем апеляційну скаргу з вимогою його скасування - без задоволення.

 Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Житомирської області від 21 березня 2007 року у справі №8/130"Д" залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Магнолія", м.Житомир - без задоволення.


2. Матеріали справи №8/130"Д" повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя                                                                  

судді:

                                                                                             

 Віддрук 4 прим.

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу

4 - внаряд

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація