КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2019 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Ігнатов Р.М., при секретарі судового засідання Бендюжик Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21.06.2018, -

В С Т А Н О В И В

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч.2 ст.130 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 1200 (однієї тисячі двохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 20400 (двадцять тисяч чотириста) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки без вилучення транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 352,40 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду особа, яка притягається до відповідальності ? ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд поновити йому строк на апеляційне оскарження, постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21.06.2018 скасувати, а провадження у справі щодо нього закрити у зв?язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.

В обґрунтування заявленого в межах апеляційної скарги клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 зазначає, що розгляд справи відбувся за його відсутності, копію постанови він не отримував і тільки 22.04.2019 з офіційного веб-сайту ЄДРСР йому стало відомо про прийняте щодо нього рішення судом.

Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги ОСОБА_1 зазначає, що патрульними поліції було порушено п.8 Розділу ІІ Інструкції від 09.11.2015 № 1452/735, оскільки не було складено направлення водія до медичного закладу, йому не надався спеціальний технічний засіб для визначення міри алкоголю в його організмі. Також, як зауважує апелянт, вказані в постанові суду свідки не вказали, що бачили як він відмовляється проходити тест на вміст алкоголю в організмі, тоді як стверджує ОСОБА_1 , він не перебував взагалі за кермом автомобіля, а лише був пасажиром.

Як встановлено судом першої інстанції, 24.05.2018 о 23:00 год. на а/д Київ-Одеса, ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , з ознаками алкогольного сп?яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, неадекватна поведінка. Від проходження медичного огляду на стан сп?яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5. ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП, оскільки протягом року вчинив аналогічне правопорушення.

ОСОБА_1 у визначений судом день, час та місце в судове засідання не з?явився. Про розгляд його апеляційної скарги повідомлявся неодноразово у належний спосіб, що підтверджується зворотніми повідомлення про вручення поштового відправлення та телефонограмою (а.с. 46, 51, 52). До початку судового розгляду існуючих апеляційних вимог захисник Різник Ю.С. направив на адресу суду заяву про розгляд справи без його та ОСОБА_1 участі (а.с. 64). З огляду на вказані обставини вважаю за можливе здійснюване розгляд наявної апеляційної скарги існуючим складом.

Першочергово судом вирішено клопотання ОСОБА_1 , заявлене в межах апеляційної скарги, про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Так, згідно змісту оскаржуваної постанови слідує, що ОСОБА_1 в судове засідання не з?явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Натомість, матеріалами справи не містять доказів на підтвердження належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи щодо нього Васильківським міськрайонним судом Київської області, оскільки конверт з судовою повісткою на 21.06.2018 повернувся до суду з підстав того, що адресат на вказаною адресою не проживає (а.с. 10).

Крім того в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що суд направляв ОСОБА_1 копію постанови.

Отже, оскільки ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений судом про розгляд справи щодо нього і копія постанови йому не направлялась, натомість апеляційну скаргу він подав в межах десятиденного строку на апеляційне оскарження починаючи з дати коли він дізнався про прийняте судом рішення, то з огляду на принцип доступу до правосуддя, який випливає з п.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вважаю за необхідне поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження, прийнявши його апеляційну скаргу до розгляду.

Щодо апеляційних вимог ОСОБА_1 по суті, то заслухавши доповідь судді, дослідивши письмові матеріали справи, вирішивши заявлені клопотання, перевіривши законність та обґрунтованість постанови місцевого суду в межах апеляційної скарги, а також доводи апеляції, суд вважає подану апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

П.2.5. ПДР України визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Ч.2 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого порушення, передбаченого частиною першою: керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп?яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Перевіркою судом апеляційної інстанції постанови місцевого суду на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим і вмотивованим, а висновки суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.130 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин є обґрунтованим, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами, а саме:

? протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №024223 від 25.05.2018, в якому викладено повні відомості щодо особи правопорушника, суть правопорушення, обставини, час та місце вчиненого правопорушення, посилання на відповідний пункт ПДР України та на статтю (частину статті), яка передбачає відповідальність за такі дії, вказано відомості про свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і їх підписи, дані, що ОСОБА_1 відмовився від підписання протоколу, тощо (а.с. 1);

? письмовими поясненнями свідка ОСОБА_4 від 24.05.2018, який вказав, що дійсно 24.05.2018 близько 22:45 год. коли він перебував на роботі в с.м.т. Глеваха то побачив як працівники поліції зупинили авто ВАЗ, н.з. НОМЕР_1 . Коли поліцейські підійшли до авто то з нього вийшло п?ятеро осіб в стані алкогольного сп?яніння та почали нецензурно виражатись до працівників поліції. Після цього почали кидатись в бійку, поліцейські їх заспокоювали. В його, ОСОБА_4 , присутності було складено протокол за ст.130. Додатково вказує, що в його, ОСОБА_4 , присутності поліцейський запропонував пройти тест на вимірювання алкоголю в організмі та що водій відмовився (а.с. 3);

? письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 від 24.05.2018, який вказав, що 24.05.2018 близько 22:45 год. він прибуваючи на роботі в с.м.т. Глеваха побачив як працівники поліції біля магазину зупинили авто ВАЗ, н.з. НОМЕР_1 . З авто вийшло п?ятеро чоловік та почали нецензурно виражатись в бік поліцейських. В ході цих подій вказані особи почали кидатись в бійку до поліцейських та поліцейські їх заспокоїли. Ці особи були сильно на підпитку. Також поліцейський у його, ОСОБА_3 , присутності склав протокол за ст.130. Додатково вказує, що в його, ОСОБА_3 , присутності поліцейський запропонував пройти тест на вимірювання алкоголю в організмі, на що водій відмовився (а.с. 4);

? письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 24.05.2018 (додаток до протоколу), в яких вони своїми підписами засвідчили, що були присутні під час складання працівниками поліції адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 за керування транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп?яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота під час документування правопорушення за керування т.з. ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1 . Водій ОСОБА_1 ухилявся від проходження огляду у встановленому законом порядку. Зокрема водій в їх присутності відмовився від проходження огляду на стан сп?яніння у медичному закладі та із застосування приладу "Драгер" (а.с. 5);

? розпискою від 24.03.2018 про передачу автомобіля ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_5 на відповідальне зберігання (а.с. 6);

? витягом з реєстраціно-облікової бази "Армор" про притягнення постановою Макарівського районного суду Київської області від 07.08.2017 ОСОБА_1 за порушення п.2.9. ПДР України до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с. 7-8).

Зазначені докази є належними, допустимими та достатніми, з огляду на що суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду про доведення винуватості ОСОБА_1 у повторному протягом року порушенні ним вимог п.2.5. ПДР України, що як наслідок тягне за собою відповідальність за ч.2 ст.130 КУпАП.

Будь-яких суперечностей, між вказаними доказами суд не вбачає.

Також зазначеними доказами, зокрема письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , спростовуються твердження апеляційної скарги про те, що ці особи не були свідками відмови ОСОБА_1 від проходження огляду, а також що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом.

Крім того суд вважає необґрунтованим клопотання захисника про допит свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на стадії апеляційного розгляду справи, оскільки адвокат не навів переконливих доводів, які б підтверджували необхідність допитувати наразі цих осіб, тоді як їх письмові пояснення, які були безпосередньо передосліджені в суді апеляційної інстанції, є достатньо розгорнутими, логічними та взаємоузгодженими.

До того ж, посилання апелянта на відсутність в матеріалах справи направлення водія на проходження огляду на стан сп`яніння та ненадання водію спеціального технічного засобу для визначення міри алкоголю в його організмі є взаємовиключним з самим правопорушенням, яке ставиться йому в вину ? відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Також суд вважає неспроможними доводи захисника, викладені в його письмових доповненнях щодо існування суперечностей між відомостями, зазначеними в протоколі про адміністративне правопорушення, та поясненнях свідків, в тому ці доводи відхиляє.

Такими, що спростовуються відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №024223 від 25.05.2018 є і посилання адвоката щодо невстановлення в протоколі місця вчинення правопорушення ? "а/д Київ-Одеса, 25" (а.с. 1).

За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в ході судового розгляду справи в апеляційному порядку не знайшли свого підтвердження, апеляційний суд не знаходить підстав для скасування оскаржуваної постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21.06.2018 та закриття провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, як того просить апелянт.

Питання щодо звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги окремому вирішенню не підлягає з огляду на положення ст.288 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИВ

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити, поновивши строк на апеляційне оскарження і прийнявши апеляційну скаргу до розгляду.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21.06.2018, якою ОСОБА_1 визнано винним за ч.2 ст.130 КУпАп з накладенням адміністративного стягнення ? залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Р.М. Ігнатов

Справа №362/2783/18

Апеляційне провадження № 33/824/2280/2019

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП

Суддя у першій інстанції - Кравченко Л.М.

Суддя в апеляційній інстанції - Ігнатов Р.М.