ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
05 лютого 2010 року 09:30 № 2а-16208/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліна Л.О. при секретарі судового засідання Дудар І.М. вирішив адміністративну справу
за позовом Міністерства внутрішніх справ України
до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
про визнання протиправною та скасування постанови від 13.11.2009 р.
За участю представників:
позивача: Жиденко В.В., довіреність від 19.03.2009 р., №03/2009,
відповідача: не з’явились,
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 05.02.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст складено і підписано 10.02.2010 р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Міністерство внутрішніх справ України (далі –Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі –Відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови від 13.11.2009 р. про накладення штрафу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.12.2009р. відкрито провадження в адміністративній справі №2а-16208/09/2670 та призначено попереднє судове засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.01.2010р. закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні 01.02.2010 р. оголошено перерву для надання Позивачем додаткових матеріалів.
У судове засідання 05.02.2010 р. представник Позивача прибув, представник Відповідача не з’явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.
Позивач позов підтримує в повному обсязі. Позовні вимоги вмотивовує тим, що Відповідачем винесено постанову про накладення штрафу за невиконання Позивачем без поважних причин виконавчого листа від 27.07.2009 р. №2а-1775/08/1, виданого Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим, у розмірі 510,00 грн. в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження». Разом з позовною Позивачем надано клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2010 р. поновлено пропущений Позивачем строк звернення до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови від 13.11.2009 р.
Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у письмових запереченнях від 11.01.2010 року № 48 та поясненнях щодо дій державного виконавця під час винесення постанови про накладення штрафу з долученням до матеріалів копії виконавчого провадження, які подано в судовому засіданні 01.02.2010 р. та долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, суд –
ВСТАНОВИВ:
Постановою Севастопольського апеляційного суду від 25.06.2009 р. за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.12.2008 року по справі №2а-1775/08/1 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим (далі - ГУ МВС України в АРК) та Міністерства внутрішніх справ України (далі –МВС України) про поновлення в органах внутрішніх справ України на посаді начальника Ялтинського міського відділу ГУ МВС позовні вимоги задоволено, зобов’язано поновити ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ України на посаді начальника Ялтинського міського відділу ГУ МС України в Автономній Республіці Крим.
За заявою ОСОБА_1 від 30.07.2009 р. Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим видано 27.07.2009 р. виконавчий лист для примусового виконання судового рішення Відповідачем по адміністративній справі №2а-1775/08/1 –МВС України.
Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито 20.08.2009 р. виконавче провадження постановою ВП №14341661 (далі - Постанова ВП №14341661) та надіслано сторонам виконавчого провадження та на адресу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим листом від 25.08.2009 р. №К-21791-25-8.
Окружним адміністративним судом міста Києва звернуто увагу, що у Постанові ВП №14341661 наявна технічна помилка в графі назва документу в частині дати видання, а саме замість 27.07.2009 р. зазначено 27.08.2009 р., що потягло допущення цієї ж помилки в усіх наступних документах, в яких зазначалося про дату видання виконавчого листа (вимоги, постанова про накладання штрафу, листи). В судовому рішенні суд посилався на правильну дату видачі виконавчого документа - 27.07.2009 р.
Постанову ВП №14341661 Позивачем отримано 01.09.2009 р., про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції за номером 4106 на супровідному листі.
05.09.2009 р. Позивач звернувся до Відповідача з клопотанням в порядку ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження»щодо надання роз’яснення резолютивної частини, яка викладена у виконавчому документі, та зупинення виконавчого провадження відповідно до ст. 35 цього ж Закону. Своє клопотання щодо неможливості виконання Постанови ВП №14341661 у семиденний строк Позивач обґрунтовував тим, що підполковника міліції ОСОБА_1 було звільнено за п. 64 «ж»Положення про проходження служби в органах внутрішніх справ України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 р. №114 (далі - Положення) наказом ГУ МВС України в АРК. Поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника ГУ МВС України можливе лише після поновлення його в органах внутрішніх справ, яке передує поновленню на посаді і входить до компетенції ГУ МВС України в АРК.
Листом від 21.09.2009 р. Відповідачем надано роз’яснення Позивачу з посиланням на ст. 33 цього ж Закону, що сторони виконавчого провадження мають право самостійно звертатись до суду, який видав виконавчий документ, із відповідною заявою.
Відповідачем листом від 07.10.2009 р. №К-21791-25/15 на адресу Позивача надіслано Вимогу державного виконавця від 02.10.2009 р. про виконання у триденний строк виконавчого листа від 27.07.2009 р. №2а-1775/08/1 з повідомленням про наслідки виконання.
14.10.2009 року листом за №12/6-1921 Позивач вдруге поінформував Відповідача про проблеми, які унеможливлюють з поважних причин виконання виконавчого листа стосовно поновлення ОСОБА_1. на роботі з посиланням в доповнення до тих самих обставин ще й на наступне. Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.09.2009р. у задоволенні заяви державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим про встановлення способу та порядку виконання судового рішення відмовлено в зв’язку з тим, що для поновлення особи на посаді законодавством передбачено єдиний спосіб –видання відповідного наказу, порядок поновлення на зазначеній посаді в органах внутрішніх справ встановлюється шляхом поновлення особи на службі в органах внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим Головним управлінням МВС України в АР Крим та поновлення особи на відповідній посаді Міністерством внутрішніх справ України.
Листом від 17.11.2009р. №К-21791-25/15 Відповідачем надіслано Позивачу Постанову від 13.11.2009р. про накладення штрафу за невиконання виконавчого листа від 27.07.2009 р. №2а-1775/08/1 в розмірі 510,00 грн.
Листом від 17.11.2009р. №К-21791-25/15 Відповідачем надіслано Позивачу Вимогу від 17.11.2009р. №С-32063-25/15 про виконання у триденний строк виконавчого листа від 27.07.2009 р. №2а-1775/08/1 з повідомленням про наслідки виконання.
Аналізуючи вище викладені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999 № 606-ХІV (надалі - Закон № 606-ХІV), виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Частиною 1 ст. 2 Закону № 606-ХІV зазначено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 3 Закону № 606-ХІV, державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі документи, крім іншого, виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України. Вимоги до виконавчих документів передбачено ст. 19 Закону № 606-ХІV.
Відповідно до частини першої ст. 5 Закону № 606-ХІV державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії шляхом здійснення необхідних заходів щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом; розгляду заяв сторін та інших учасників виконавчого провадження та їх клопотання; роз'яснення сторонам їх прав і обов'язків тощо.
Частиною другою ст. 5 Закону № 606-ХІV державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право, крім іншого, накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Крім того, ст. 6 Закону № 606-ХІVвстановлено, що вимоги державного виконавця щодо виконання зазначених у статті 3 цього Закону рішень є обов'язковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України. Державному виконавцю у встановлений ним строк повинні бути надані безкоштовно документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень.
Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно з законом.
З метою забезпечення гарантій прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні частиною першою ст. 7 Закону № 606-ХІV зобов’язано державного виконавця використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Частиною сьомою ст. 11 Закону № 606-ХІV передбачено, що особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення повного і своєчасного вчинення виконавчих дій.
Порядок і підстави роз'яснень рішень, які підлягають примусовому виконанню, передбачено ст. 28 Закону № 606-ХІV, а саме зазначено, що у разі якщо резолютивна частина рішення, викладена у виконавчому документі, є незрозумілою, державний виконавець, а також сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення чи змісту документа.
Суд, який видав виконавчий документ, зобов'язаний розглянути заяву державного виконавця у 10-денний строк з дня її надходження і при необхідності дати відповідне роз'яснення рішення чи змісту документа, незмінюючи їх змісту. Про роз'яснення рішення чи змісту документа або відмову у цьому суд постановляє ухвалу.
Пунктом першим частиною першою ст. 35 Закону № 606-ХІV передбачено, що виконавче провадження може бути зупинено, крім інших випадків, у разі звернення державного виконавця до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, що підлягає виконанню, про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання.
Частиною першою ст. 87 Закону № 606-ХІV встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1, п.1 ч. 2 ст. 181 КАСУ, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні представник Позивача пояснив, що після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження повідомив Відповідача про проблеми у виконанні виконавчого листа, які полягали в тому, що поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника ГУ МВС України можливе лише після поновлення його в органах внутрішніх справ, яке передує поновленню на посаді і входить до компетенції ГУ МВС України в АРК. Такий висновок Позивач обґрунтовував тим, що підполковника міліції ОСОБА_1 було звільнено за п. 64 «ж»Положення про проходження служби в органах внутрішніх справ України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 р. №114, наказом ГУ МВС України в АРК. З огляду на такі обставини, ураховуючи, що Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим видано два виконавчих документа для кожного боржника та з метою дотримання вимог діючого законодавства, Позивач звернувся з клопотанням про надання роз’яснення резолютивної частини виконавчого документа в порядку ст. 28 Закону № 606-ХІV і застосувати ст. 35 цього ж Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, письмових заперечень та пояснень Відповідача, останній звертає увагу суду, що в порядку ст. 28 Закону № 606-ХІV крім державного виконавця, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення чи змісту документа. Однак, Позивач зі своїм клопотанням звернувся не до суду, а до державного виконавця, який не наділений такими повноваженнями щодо надання роз’яснень резолютивної частини рішення суду, про що було повідомлено Позивачу листом від 21.09.2009 року з посиланням на ст. 33 Закону № 606-ХІV.
З цього приводу суд відзначає, що в клопотанні Позивача мова йшла про роз’яснення резолютивної частини, яка викладена у виконавчому документі (останній абзац листа від 05.09.2009 р.), а також зауважує, що питання щодо зупинення виконавчого провадження залишилося поза увагою Відповідача. Дійсно, частиною першою ст. 28 Закону № 606-ХІV передбачено, що державний виконавець, а також сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення чи змісту документа. Проте, частиною другою цієї ж статті законодавець визначив, що суд, який видав виконавчий документ, зобов'язаний розглянути заяву державного виконавця у 10-денний строк з дня її надходження і при необхідності дати відповідне роз'яснення рішення чи змісту документа, незмінюючи їх змісту. Про роз'яснення рішення чи змісту документа або відмову у цьому суд постановляє ухвалу.
В цьому випадку дії державного виконавця вчинюються відповідно до пп. 3.10.1. п. 3.10. розділу 3 Інструкції про проведення виконавчих дій, яку затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року N 74/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 р. за N 865/4158, яким передбачено що, у разі, якщо резолютивна частина рішення, викладена у виконавчому документі, є незрозумілою, державний виконавець самостійно чи за поданням сторін виконавчого провадження має право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення чи змісту документа.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що в даному випадку державний виконавець мав підстави та саме він наділений повноваженнями звернення до суду в порядку ст. 28 Закону № 606-ХІV.
Повторно Позивачем повідомлено Відповідача про неможливість з поважних причин виконання виконавчого документа з посиланням на, крім зазначеного раніше, ще й на ту обставину, що за ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.09.2009р. у задоволенні заяви державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим про встановлення способу та порядку виконання судового рішення відмовлено в зв’язку з тим, що для поновлення особи на посаді законодавством передбачено єдиний спосіб –видання відповідного наказу, порядок поновлення на зазначеній посаді в органах внутрішніх справ встановлюється шляхом поновлення особи на службі в органах внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим Головним управлінням МВС України в АР Крим та поновлення особи на відповідній посаді Міністерством внутрішніх справ України.
Проте, не заслуговує на увагу посилання Відповідача на те, що видаючи листи на виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим не визначив спеціального порядку виконання та не вказав черговості дій, які необхідно вчинити боржникам, а отже державний виконавець зобов’язаний виконувати рішення суду у загальному порядку та у відповідності до вимог Закону № 606-ХІV, з таких підстав.
Відповідно до ст. 1 Закону № 606-ХІV органи та посадові особи, зазначені у цьому Законі, діють на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів.
Частиною сьомою резолютивної частини постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду, яка знаходиться в матеріалах виконавчого провадження, постановлено –поновити ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ на посаді начальника Ялтинського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим. Таке ж формулювання зазначено у виконавчому документі та постанові про відкриття виконавчого провадження. Тобто, поновленню на посаді передує поновлення в органах внутрішніх справ, про що також зазначено в мотивувальній частині рішення Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.09.2009р., а саме, для поновлення особи на посаді законодавством передбачено єдиний спосіб –видання відповідного наказу, порядок поновлення на зазначеній посаді в органах внутрішніх справ встановлюється шляхом поновлення особи на службі в органах внутрішніх справ України в АРК Головним управлінням МВС України в АРК та поновлення особи на відповідній посаді Міністерством внутрішніх справ України.
Щодо особливостей виконання виконавчого документа відносно поновлення ОСОБА_1 відповідно до Положення, спочатку в органах внутрішніх справ –компетенція ГУ МВС України в АРК, після на посаді начальника –компетенція МВС України, Позивач поінформував Відповідача листом від 05.09.2009р.
З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що спеціальний порядок і черговість виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 встановлені в судових рішеннях, виконавчих листах та передбачені діючим законодавством.
Щодо винесення постанови про накладення штрафу суд зазначає наступне.
Законодавець передбачив єдину підставу, за якої державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу - невиконання рішення без поважних причин (частина перша ст. 87 Закону № 606-ХІV).
Однак, Відповідачем ні в судовому засіданні, ні в запереченнях та доданих до них матеріалів не доведено, що Позивач затягував чи нехтував термінами, встановленими Відповідачем, ухилявся від виконання своїх обов’язків, зазначених ст. 111 Закону № 606-ХІV, чи вчинював якісь інші дії, які могли викликати сумнів в намірі добровільно виконати вимоги державного виконавця.
Посилання Відповідача на те, що Позивач не звертався з заявою про зупинення виконавчого провадження спростовується матеріалами справи, а саме, листом Позивача від 05.09.2009 р. №12/6, який також надано Відповідачем в матеріалах виконавчого провадження.
Крім того, суд бере до уваги, що Позивачем виконано виконавчий лист від 27.07.2009р. №2а-1775/08/1, про що поінформовано Відповідача листом від 01.12.2009р. №12/6-2228, в такому порядку.
Наказом ГУ МВС України в АРК від 03.11.2009р. №315 о/с зараховано у розпорядження Головного управління підполковника міліції ОСОБА_1 по посаді начальника Ялтинського міського управління, який долучено до матеріалів справи. З огляду на неналежно оформлений документ про отримання Позивачем 20.11.2009р. вищезазначеного наказу суд його не бере до уваги.
Наказом МВС України від 23.11.2009р. №2923о/с поновлено підполковника міліції ОСОБА_1 на посаді начальника Ялтинського міського відділу ГУ МВС України в АРК.
Наказом ГУ МВС України в АРК від 30.11.2009р. №346 о/с поновлено підполковника міліції ОСОБА_1 на посаді начальника Ялтинського міського відділу.
До матеріалів справи долучено Акт від 01.12.2009р., складено в м. Сімферополі, про виконання постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2009р. МВС України, ГУ МВС України в АРК шляхом поновлення в органах внутрішніх справ на посаді начальника Ялтинського МВ ГУ МВС України в АРК і фактично допущено до роботи ОСОБА_1, який під підпис ознайомлений 01.12.2009р.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що причини, які унеможливили своєчасне виконання Позивачем виконавчого листа від 27.07.2009р. №2а-1775/08/1, були поважними, а дії Відповідача щодо винесення постанови про накладення штрафу не ґрунтувалися на вимогах діючого законодавства, а тому підлягає скасуванню.
В судовому засіданні 05.02.2010 р. Позивач заявив клопотання про вирішення питання щодо розподілу судових витрат в порядку ст. 94 КАС України. Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, не звільненого від сплати судового збору, судові витрати (судовий збір) підлягають стягненню на користь Позивача у розмірі 3,40 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
ПОСТАНОВИВ :
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати Постанову Головного державного виконавця Євтушенко Н.С. відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 13.11.2009 р. про накладення штрафу при примусовому виконанні виконавчого листа по адміністративній справі №2а-1775/08/1.
3. Стягнути на користь Міністерства внутрішніх справ України судовий збір у розмірі 3,40 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Л.О. Маруліна