Добропільський міськрайонний суд Донецької області

м. Добропілля, вул. Радянська, 39, 85004, (06277) 2-88-25

                                                          П О С Т А Н О В А

                                                 І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

14 березня 2011 року                                                                                                                                                                       м.Добропілля. 

Добропільський міськрайонний суд  Донецької області в складі:

головуючого- судді                                             Лаврушина О.М.

при секретарі                                                        Верній М.Г.

за участю:

позивача                                                                ОСОБА_1

представника відповідача                                   ОСОБА_2 О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в приміщенні суду в місті Добропілля  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління  Пенсійного фонду України  м. Добропілля Донецької області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги “дітям війни”,

                                                         В С Т А Н О В И В:

    25 лютого 2011 року ОСОБА_1 звернулася до Добропільського міськрайонного суду Донецької області  з позовом до Управління  Пенсійного фонду України м. Добропілля Донецької області (далі УПФУ м. Добропілля) про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги “дітям війни” за період з 01.01.2010 року по день розгляду справи у суді.

      В обґрунтування своїх вимог в позові ОСОБА_1 зазначила, що за нею визнано статус "Дитини війни". Вона перебуває на обліку в УПФУ м. Добропілля і  згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни",   має право на отримання щомісячної соціальної допомоги в розмірі  30 відсотків  мінімальної пенсії за віком, яка фактично їй не нараховувалась.  Просить поновити пропущений строк звернення до суду за захистом своїх прав,  визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України м. Добропілля по не нарахуванню та виплаті їй щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії та стягнути з  УПФУ м. Добропілля на її користь суму щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії по віку згідно Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 01.01.2010 року по день розгляду справи у суді.

Представник відповідача, діючий на підставі довіреності  ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав та просить відмовити  в задоволенні позовних вимог.

Позивач у судовому засідання позовні вимоги підтримав у повному обсязі.      

Вислухавши в судовому засіданні пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши в судовому засіданні матеріали цивільної справи, перевіривши викладені у позовній заяві  доводи позивача та  заперечення відповідача,  суд вважає, що позов  підлягає  задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що позивач  – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України - є пенсіонером, і згідно пенсійного посвідчення має статус " Дитина  війни”.

       У відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни”№ 2195-ІV від 18.11.2004, який набрав чинності з 01.01.2006 р., встановлено правовий статус дітей війни і визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, в тому числі  отримання пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, та підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 3 ст.22 Конституції України передбачає, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Пунктом 12 статті 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний  захист  дітей  війни" з урахуванням статті 111 цього Закону, якою було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка  виплачується  замість  пенсії,  відповідно до статті 6 Закону України  “Про соціальний захист  дітей  війни”виплачується особам,  які є інвалідами  (крім тих, на яких поширюється  дія  Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 12 статті 71, стаття 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V, яким була зупинена на 2007 рік дія статті  6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Рішення Конституційного Суду України є обов`язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв`язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”від 28 грудня 2007 року №107-17 внесені зміни до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, було передбачено, що “Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни”.

Відповідно до статті 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, пункту 41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв`язку з прийняттям нової редакції статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”(підпункт 2 пункту 41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”), редакція зазначеної статті що існувала до 1 січня 2008 року втратила свою чинність.

На підставі Рішення Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008 року втратила чинність нова редакція статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, внаслідок чого відновлена попередня редакція закону, з дня визнання цих положень Рушенням Конституційного Суду України не конституційними, а саме починаючи з 22 травня 2008 року.

28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, де  пунктом 8 постанови визначено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня - 48,10 гривні, з 1 липня - 48,20 та з 1 жовтня - 49,80 гривні.

На час виникнення спірних правовідносин,  розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України “Про загальнообов`язкове соціальне страхування”і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Заперечення представника відповідача на відсутність бюджетного фінансування в обсязі передбаченому Законом України "Про соціальний захист дітей війни" для здійснення соціальних виплат, суд вважає необґрунтованими, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючої законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги, відповідно до вимог частин 2 статті 3 Конституції України, за якою права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним  обов`язком держави.

Тому, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 1 січня 2009 року є діючою в наступній редакції: “дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.”

Отже, право позивача на нарахування за період з 01.01.2009 по 31.12.2009 року відновилося з дня прийняття рішення  Конституційним Судом України по справі N 10-рп/2008 від 22.05.2008, але в межах при цьому в тому правовому режимі, який існував до дня набрання сили змін, визнаних в подальшому неконституційними.

  Дія ст. 6 вищевказаного Закону у 2010 році не зупинялась, тому підстав для відмови в задоволенні вимог за 2010 року суд не вбачає.     

  Відповідно до ст. 99 КАС України   для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач звернувся   до суду з позовом до УПФУ  м. Добропілля 25 лютого 2011 року.

Ухвалою суду від 28.02.2011 р. позивачу було поновлено пропущений строк звернення до суду за захистом свої прав з 01.01.2010 р. по 25.08.2010 р.

Таким чином, враховуючи розмір  підвищення  пенсії, яку позивач отримував  з 1 січня  2010 року  у розмірі 10 %  прожиткового мінімуму  для осіб, які втратили працездатність, за період з 1 січня 2010 року по момент розгляду адміністративного позову,  позивачці слід нараховувати недоплачену соціальну допомогу починаючи з 1 січня 2010 року по 14 березня 2011р.

Встановивши, що  відповідач УПФУ м. Добропілля порушив  норми права, які регулюють правовідносини  у сфері соціального  захисту  відповідної категорії громадян, суд визнає такі дії  протиправними і відповідно до вимог ст. 162 КАС України  покладає на відповідача  обов`язок здійснити  нарахування  та виплату  на користь позивачці як  дитині війни  доплату до пенсії.

Згідно з ч.  2 ст. 71  КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта   владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії  чи  бездіяльності покладається  на   відповідача,   якщо  він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятого ним оскаржуваного рішення про відсутність підстав для нарахування підвищення.

  Керуючись  ст..ст.8, 10, 70, 71, 94, 99,100, 159-163 КАС України, ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", ЗУ “Про державний бюджет країни на 2007 р.”, ЗУ “Про державний бюджет України на 2008 р.” ЗУ “Про державний бюджет України на 2009 р.”  Рішеннями Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008, N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року, ст.ст.1, 2, 8, 19, 22 Конституції України, суд –

                                                            ПОСТАНОВИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до Управління  Пенсійного фонду України в м. Добропілля Донецької області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги “дітям війни”, –задовольнити  в повному обсязі.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України  м. Добропілля по не нарахуванню та виплаті ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 1 січня 2010 р. по 14 березня 2011 р.

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України м. Добропілля Донецької області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної  пенсії за віком, як дитині війни за періоди, починаючи з 1 січня 2010 р. по 14 березня 2011 р.  з врахуванням фактично здійснених виплат.

Постанова може бути оскаржене до Донецького апеляційного адміністративного суду через Добропільський міськрайонний суд протягом  десяти днів з дня його проголошення.

Надруковано в нарадчій  кімнаті в одному екземплярі.

Головуючий  суддя                                                              О.М.Лаврушин