УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-503 2006 р. Категорія ст. 186 ч.2 КК України

Головуючий в суді 1 інстанції КОВАЛЬ А.Б. Доповідач в апеляційній інстанції НЕДІЛЬКО М.І.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2006 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого                     ВОСКОЛОВИЧА В.І.

суддів                                НЕДІЛЬКА М.І., ЯТЧЕНКА М.І.

з участю прокурора        СВИЩ Л.А.

розглянула кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Уманського міськрайонного суду від 4.04.2006 р., яким

ОСОБА_1, раніше судимий, -

засуджений за ст. 186 ч. 2 КК України на чотири роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднане покарання у вигляді трьох місяців за вироком Уманського міського суду від 21 серпня 2003 р. за ст. 189 ч. 1, 190 ч. 2 КК України і до відбуття остаточно визначено чотири роки три місяці позбавлення волі.

Стягнуто із засудженого ОСОБА_1 матеріальні збитки на користь потерпілого ОСОБА_2 в сумі 50 грн.

За вироком суду ОСОБА_1 засуджений за те, що він 21 липня 2005 року приблизно в 22 години в кафе-барі «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, умисно, повторно, з корисливих спонукань, з метою відкритого заволодіння чужим майном із застосуванням до неповнолітнього ОСОБА_2 насильства, яке виразилось в заломі за спину руки та заподіяння йому фізичного болю, що не є небезпечним для життя та здоров'я, відкрито заволодів його майном - грішми в сумі 50 грн.

В поданій апеляції засуджений ОСОБА_1, не погоджуючись із вироком суді вказує, що органом слідства дана кримінальна справа відносно нього була сфальсифікована.

Зазначає при цьому, що як такої не було самої події злочину, оскільки він його не

скоював.                                                                                  

Під час проведення слідства на нього здійснювався фізичний тиск і вибивались потрібні покази.

Того дня саме йому було нанесено колото-проникаючу рану грудної клітини з пошкодженням легені. І зроблено це було безпосередньо ОСОБА_2

Просить вирок суду скасувати і справу направити на додаткове розслідування.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення вироку суду без зміни, вислухавши засудженого щодо тих подій, та дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляція ОСОБА_1 підлягає до задоволення.

Так, визнаючи ОСОБА_1 винним у відкритому заволодінні грішми суд у вироку зіслався на покази потерпілого ОСОБА_2 та цілого ряду свідків, які того вечора відпочивали в кафе-барі «ІНФОРМАЦІЯ_1» і були очевидцями тих подій.

Засуджений в судовому засіданні свою вину відносно цього заперечує. Проте зазначені докази по справі суперечать іншим наявним доказам, які ні слідством ні судом не досліджувались, але заслуговують на увагу.

В зв'язку з наданням в судовому засіданні ОСОБА_1 довідки із Уманської міської лікарні про перебування його там по причині проникаючого ножового поранення, апеляційним судом був витребуваний відмовний матеріал по факту отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_1.

При дослідженні даного матеріалу встановлено, що ОСОБА_1 дійсно перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Уманської міської лікарні з 21 по 28.07.2005 р. з діагнозом: проникаюче поранення правої половини грудної клітки, пневмоторакс.

В письмовому поясненні щодо цього ОСОБА_1 вказав, що 20.07.2005 р. він вечором перебував в кафе-барі «ІНФОРМАЦІЯ_1». Коли в 22 години звідти вийшов, то що було дальше не пам'ятає. Знайомий на ім'я ОСОБА_3 сказав, що в нього на грудях кров. Після цього його відвезли на квартиру до знайомої ОСОБА_4, а звідти на кареті швидкої допомоги в міську лікарню.

Інші особи, які причетні до цих подій, в своїх письмових поясненнях також вказали, що це мало місце 20 липня 2005 року.

Даючи пояснення при розгляді апеляції ОСОБА_1 вказав, що дійсно в кафе-барі «ІНФОРМАЦІЯ_1» він був 20 липня і тоді ж від ОСОБА_2 отримав ножове поранення.

Про останнього в поясненні не вказував і зв'язку з фізичним тиском на нього працівників міліції. З цієї ж причини і написав заяву про не проведення перевірки по факту отримання ним тілесних ушкоджень, оскільки він їх отримав з власної необережності.

Таким чином із наявних по справі доказів випливає, що ОСОБА_1 21 липня 2005 року в вечірній час, перебуваючи в лікарні, в кафе-барі «ІНФОРМАЦІЯ_1» вчинив відкрите заволодіння грішми ОСОБА_2, що є неможливим, враховуючи стан його здоров'я.

За таких обставин вирок суду не може залишатися в силі і підлягає до скасування з направленням справи на додаткове розслідування.

При проведенні додаткових слідчих дій необхідно допитати всіх осіб, причетних до нанесення йому поранення, - надання допомоги та лікування в Уманській міській лікарні. При цьому слід перевірити правдивість показів щодо дати його поранення та осіб, причетних до цього, а також законність постанови від 29 липня 2005 року про відмову в порушенні кримінальної справи по факту отримання ОСОБА_1тілесних ушкоджень.

В разі необхідності слід провести інші слідчі дії, після чого вирішити питання про доведеність вини ОСОБА_1 у відкритому заволодінні грішми ОСОБА_2 і законності постанови органу міліції від 29.07.2005 р. про відмову в порушенні кримінальної справи.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити.

Вирок Уманського міськрайонного суду від 4.04.2006 р. відносно ОСОБА_1 скасувати і справу направити прокурору м. Умані для проведення додаткового розслідування і вияснення питань, викладених в мотивувальній частині ухвали.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити попередню - тримання під вартою.

Головуючий                 -                 підпис

Судці                             -                 підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду                   М.І. Неділько