УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-582 2006 р. Головуючий в суді 1 інстанції
Категорія ст. 128 ЧАЙКА В.М.
КК України Доповідач в апеляційній інстанції
НЕДІЛЬКО М.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2006 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого ВОСКОЛОВИЧА В.І.
суддів НЕДІЛЬКА М.І., ЯТЧЕНКА М.О.
з участю прокурора СВИЩ Л. А.
адвоката ОСОБА_1
розглянула кримінальну справу за апеляцією старшого помічника прокурора Катеринопільського району та потерпілого ОСОБА_2 на вирок Катеринопільського районного суду від 28 квітня 2006 року, яким
ОСОБА_3, раніше не судимий, -
засуджений за ст. 128 КК України на два роки обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 від призначеного покарання звільнений з іспитовим строком один рік із зобов'язанням його повідомляти органи кримінально-виконавчої служби про зміну місця проживання та роботи.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 8000 грн. і на користь першої Черкаської міської лікарні матеріальну шкоду в сумі 1359,71 грн.
Згідно вироку суду ОСОБА_3 16.01.2004 року приблизно в 23 год. 30 хв. в с. Шестаково Катеринопільського району, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на автодорозі по вул. Фрунзе, під час сварки, на грунті особистих неприязних відносин, руками штовхнув ОСОБА_2 внаслідок чого останній не втримавши рівновагу, упав під легковий автомобіль «Москвич-412» держномер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_4, внаслідок чого отримав тілесні ушкодження у вигляді опіку обличчя, вказівного пальця лівої руки 2-4 ступеню.
Вказані ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що спричинили непоправне знівечення обличчя.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням прокурор в апеляції ставить питання про його скасування оскільки висновки суду, викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи та в зв'язку з істотним порушенням вимог КПК. Також судом не застосований кримінальний 'закон, який підлягає застосуванню.
Зазначає, що суд помилково дійшов до висновку про те, що у підсудного не було умислу на нанесення ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень і що вказаний злочин повинен бути скоєний лише з прямим умислом.
Також суд не прийняв до уваги покази потерпілого про те, що ОСОБА_3 умисно його штовхнув на дорогу перед автомобілем, який наближався, з метою заподіяння йому тілесних ушкоджень. Під час проведення судового слідства був порушений порядок дослідження доказів оскільки підсудній був допитаний лише після допиту свідків. Крім того не на протязі всього судового процесу проводилося його фіксування технічними засобами і не мотивовано причину часткового задоволення заявленого потерпілим цивільного позову про стягнення завданої моральної шкоди.
Потерпілий ОСОБА_2 в апеляції також посилається на неправильну кваліфікацію дій засудженого і не мотивоване зменшення стягнення моральної шкоди на його користь із засудженого.
Апелянти просять вирок суду скасувати і справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, прокурора, підтримавшого апеляцію, вислухавши засудженого, адвоката та дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що вирок суду підлягає до скасування.
У відповідності до вимог ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обгрунтованим.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. В їх сукупності, керуючись законом.
Як встановлено із матеріалів справи ці вимоги закону при винесенні вироку судом не були виконані.
Так, визначаючи ОСОБА_3 винним в необережному тяжкому або середньої тяжкості тілесному ушкодженні суд в мотивувальній частині лише вказав, що той відштовхнув від себе потерпілого ОСОБА_2, не мотивуючи чому він дійшов до висновку про те, що в даному випадку злочин вчинений з необережності.
В той же час наявні по справі докази засвідчують, що такий висновок суду відносно цього є сумнівним. Як встановлено по справі, вказані події відбувались в зимовий період в нічний час. Із показів учасників тих подій, автомобіль під керуванням ОСОБА_4 рухався з включеними фарами по слизькій дорозі, ОСОБА_2 впав на проїжджу частину дороги за сім метрів від автомобіля.
Таким чином, відштовхуючи потерпілого від себе, ОСОБА_3 зобов'язаний був враховувати дорожню обстановку. Але, як випливає із наслідків такого відштовхування, ОСОБА_3 цього зроблено не було.
Його посилання відносно того, що ні автомобіля, ні світла він не бачив є сумнівними і підлягають перевірці. А від висновків щодо цього залежить і правильність кваліфікації дій винної особи.
Що стосується висновку суду про те, що ОСОБА_2 внаслідок опіку було
спричинене непоправне знівечення обличчя, що він нічим не підтверджений. За висновком
судово-медичної експертизи ОСОБА_2 були спричинені середньої тяжкості тілесні
ушкодження: опіки обличчя і шиї зажили з утворенням рубців, які по своєму характеру є
незгладимими. .
Наявність знівечення обличчя встановлюється слідчим і судом. При цьому суд оцінює зовнішній вигляд потерпілого на момент судового розгляду, виходячи із загальноприйнятих уявлень про вигляд людини.
Як встановлено по справі висновок про спричинення непоправного знівечення обличчя ОСОБА_2 ні слідчим, ні судом не мотивований.
Крім того, як випливає із справи, потерпілим ОСОБА_2 на слідстві був заявлений цивільний позов на суму 30000 грн. -
Суд, стягуючи на його користь із ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 8000 грн., у вироку лише зазначив, що позов він задовольняє частково, зовсім не мотивуючи того, чому він дійшов до такого висновку.
Також з встановлених причин не повністю проводилась фіксація судового процесу технічними засобами.
За таких обставин при наявності зазначених вище недоліків вирок суду не може залишатися в силі і підлягає скасуванню з направленням справи на повторний розгляд в той же суд в іншому складі суду.
При повторному розгляді необхідно ретельно дослідити всі обставини справи і з врахуванням добутих доказів вирішити питання про ступінь вини ОСОБА_3 в нанесенні тілесних ушкоджень ОСОБА_2
Також у відповідності до вимог закону вирішити при розгляді справи і інші питання, на які звернуто вище увагу в ухвалі.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляції старшого помічника прокурора Катеринопільського району і потерпілого ОСОБА_2 задовольнити.
Вирок Катеринопільського районного суду від 28.04.2006 року відносно ОСОБА_3 скасувати і справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.