ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 922/1707/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,

за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.

за участю представників:

позивача - Павликівський В. І.

відповідача - Жукова В. М.

третьої особи - Житєньова К. Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Азімут-Вет"

на рішення господарського суду Харківської області від 28.01.2019 (головуючий - Жельне С. Ч., судді Лаврова Л. С., Аюпова Р. М.)

і постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2019 (головуючий - Стойка О.В., судді Попков Д.О ., Пушкай В. І.)

за позовом Акціонерного товариства "ВТБ Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азімут-Вет"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт"

про витребування майна,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Акціонерне товариство "ВТБ Банк" (далі - позивач, АТ "ВТБ", Банк) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азімут-Вет" (далі - відповідач, ТОВ "Азімут-Вет"), за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт" (далі - третя особа, ТОВ "Горизонт") про витребування майна, а саме: нежитлових приміщень 1-ого поверху № 1-6, 8, 9, 9а, 10, 12-15, 40-41; 2-го поверху №18-23, 18б, 30-32, 32а, 35-39 в літ. "А-2", загальною площею 380,3 кв.м за адресою: м. Харків, вул. Кокчетавська, 12, з чужого незаконного володіння відповідача та повернення його у власність позивача.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 25.02.2011 набув у власність спірні нежитлові приміщення на підставі іпотечного договору, укладеного з третьою особою. Після скасування Комунальним підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" (далі - КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації") реєстрації права власності позивача на спірні нежитлові приміщення, вказане нерухоме майно було набуте відповідачем на підставі договору купівлі-продажу від 23.08.2017. У зв'язку тим, що дії КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" стосовно скасування реєстрації права власності на спірне нерухоме майно були визнані судом протиправними, що свідчить про те, що спірне майно вибуло з володіння власника поза його волею, позивач має право на витребування цього майна від добросовісного набувача на підставі статті 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.01.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2019, позов задоволено повністю, витребувано майно, а саме: нежитлові приміщення 1-ого поверху №1-6, 8, 9, 9а, 10, 12-15, 40-41; 2-ого поверху №18-23, 18б, 30-32, 32а, 35-39 в літ. «А-2», загальною площею 380,3 кв.м за адресою: м.Харків, вул. Кокчетавська, 12 з чужого незаконного володіння ТОВ "Азімут-Вет" та повернуто його у власність АТ «ВТБ Банк»

4. Судові рішення мотивовані тим, що позивачем правомірно набуто право власності на спірне майно в порядку реалізації права на звернення стягнення на предмет іпотеки, спірне нерухоме майно вибуло з володіння позивача у незаконний спосіб та в подальшому перейшло у власність відповідача від особи, яка не мала права відчужувати його та заволоділа ним незаконно, без відповідної правової підстави.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 28.01.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2019 у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Банку у повному обсязі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

6. Скаржник вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій було допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до прийняття незаконних рішень, оскільки:

- спірні нежитлові приміщення належать ТОВ "Азімут-Вет" на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 23.08.2017, на момент укладення якого право власності на спірне нерухоме майно було зареєстроване за продавцем - ТОВ "Горизонт";

- судами першої та апеляційної інстанції не встановлено, а позивачем не доведено належними доказами наявність у Банку зареєстрованого права власності на спірне нерухоме майно, у той час як відповідно до статей 387, 388 ЦК України саме власник майна має право витребувати своє майно з чужого незаконного володіння;

- судами першої та апеляційної інстанцій безпідставно не враховано рішення Господарського суду Харківської області від 01.11.2011 у справі № 61/206-10 та від 09.11.2011 у справі № 57/178-10, що набрали законної сили і мають преюдиційне значення для справи, якими відмовлено у задоволенні позову Банку до ТОВ "Горизонт" про стягнення заборгованості за кредитними договорами шляхом звернення стягнення на спірне майно у зв'язку з ліквідацією позичальників ТОВ "Горизонт КЦ" та ТОВ "Три Т" та припиненням зобов'язань, забезпечених заставою, і припиненням зобов'язань ТОВ "Горизонт" як заставодавця;

- постанова Вищого адміністративного суду України від 03.12.2015 у справі №2а-6586/11/2070 (№К/800/18334/13) не підтверджує прав власності позивача на спірне нерухоме майно і не скасовує право власності на спірне майно ТОВ "Горизонт";

- суд апеляційної інстанції не дотримався вимог статей 2, 74, 86, частини третьої статті 269 ГПК, поставив у нерівні умови представників сторін, не долучив до матеріалів справи додаткові докази, надані відповідачем, не надав належної оцінки доказам відповідача та третьої особи, а також діям позивача щодо невчинення жодних дій по відновленню реєстрації права власності на спірне нерухоме майно після його скасування.

Позиція інших учасників справи, викладена у відзиві на касаційну скаргу

8. Банк надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить в задоволенні вимог касаційної скарги ТОВ "Азімут-Вет" відмовити повністю, залишити без змін рішення Господарського суду Харківської області від 28.01.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2019 у даній справі. Банк посилається на те, що позивачем правомірно набуто право власності на спірне майно в порядку реалізації права на звернення стягнення на предмет іпотеки, яке було передбачене іпотечними договорами, а невнесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно після грудня 2015 року не є підставою для позбавлення Банку права власності на спірне майно.

9. Третя особа у письмових поясненнях зазначила про те, що оскаржувані судові рішення є необгрунтованими, ухваленими на підставі неповно і не з'ясованих всебічно обставин, з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, що призвело до прийняття незаконних рішень. Вважає дії Банку щодо витребування майна у добросовісного набувача такими, що направлені на заволодіння майном із порушенням норм закону, оскільки для застосування норм статей 387, 388 ЦК України необхідно довести право власності на майно, яке має бути підтверджене правовстановлюючими документами. Відсутні судові рішення щодо визнання права власності на спірне майно за Банком, а за ТОВ "Азімут-Вет" не було скасовано реєстрацію права власності на спірне майно. Поновлення права власності на майно за Банком чи нова реєстрація неможливі через припинення договорів іпотеки та ліквідацію боржників, за зобов'язаннями яких спірне майно було надано в іпотеку.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. 10.08.2009 між Банком, як іпотекодержателем, та ТОВ "Горизонт", як іпотекодавцем, був укладений іпотечний договір № 15.08-08/09-ДI01 в забезпечення виконання зобов`язань позичальника Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт КЦ" (далі - ТОВ "Горизонт КЦ") за кредитним договором № 15.08-08/09-СК від 10.08.2009, за умовами якого ТОВ "Горизонт" передав Банку в іпотеку власні нежитлові приміщення за адресою вул.Кокчетавська, 12 - нежитлова будівля, літ. B-1, загальною площею 251,2 кв.м; нежитлові приміщення 1-го поверху №1-16, 40, 41; 2-го поверху №17-39 в літ. "А-2", загальною площею 376,7 кв.м; нежитлові приміщення підвалу №1-11, загальною площею 157,2 кв.м.

11. 10.08.2009 між Банком, як іпотекодержателем, та ТОВ "Горизонт", як іпотекодавцем, був укладений іпотечний договір № 15.09-19/09-ДI01 в забезпечення виконання зобов'язань позичальника Товариства з обмеженою відповідальністю "Три Т" (далі - ТОВ "Три Т") за кредитним договором № 15.09-19/09-СК від 10.08.2009, за умовами якого ТОВ "Горизонт" передав Банку в іпотеку власні нежитлові приміщення за адресою вул. Кокчетавська, 12 - нежитлова будівля, літ. B-1, загальною площею 251,2 кв.м; нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-16, 40, 41; 2-го поверху № 17-39 в літ. "А-2", загальною площею 376,7 кв.м; нежитлові приміщення підвалу № 1-11, загальною площею 157,2 кв.м.

12. Відповідно до пунктів 5.1, 6.1 іпотечних договорів від 10.08.2009 № 15.08-08/09-ДI01 та № 15.09-19/09-ДI01 (далі - Іпотечні договори), що мають аналогічні умови, звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися, зокрема, шляхом передачі права власності іпотекодержателю на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання за вибором іпотекодержателя, при реалізації даного способу саме іпотечний договір є правовою підставою для реєстрації права власності на предмет іпотеки.

13. Внаслідок невиконання зобов'язань за кредитними договорами Банк звернув стягнення на нежитлові приміщення, передані ТОВ "Горизонт" в іпотеку в порядку статей 36, 37 Закону України «Про іпотеку» шляхом набуття права власності на них в позасудовому порядку, у зв'язку з чим 25.02.2011 державним реєстратором КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" за Банком було зареєстровано право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-16, 40, 41; 2-го поверху №17-39 в літ."А-2" загальною площею 379,9 кв.м; нежитлову будівлю, літ.B-1 загальною площею 258,2 кв.м; нежитлові приміщення підвалу № 1-11 загальною площею 157,2 кв.м в літ "А-2" за адресою: м. Харків, вул. Кокчетавська, буд.12, що підтверджується витягами про державну реєстрацію прав.

14. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2011 у справі № 2а-2385/11/2070 було частково задоволено позов ТОВ "Горизонт", визнано протиправними дії КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" щодо державної реєстрації за Банком права власності на спірне нерухоме майно. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2011, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.06.2012, скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2011 в частині задоволення позову та відмовлено в задоволенні позовних вимог. У решті рішення залишено без змін.

15. 17.05.2011 заступником прокурора м.Харкова за результатами проведення перевірки прокуратурою міста Харкова за зверненням ТОВ "Горизонт" стосовно реєстрації КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" права власності за Банком на об'єкти нерухомого майна, які знаходяться по вул. Кокчетавська, 12 та вул. Конєва, 4 у м.Харкові, були винесені протести на рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна № 1280, 1282, 1283, 1288, внаслідок чого була скасована державна реєстрація права власності на спірні нежитлові приміщення за Банком.

16. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.07.2011 у справі № Б-24/22-10 про банкрутство ТОВ "Горизонт КЦ" та ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.07.2011 у справі № Б-24/20-10 про банкрутство ТОВ "Три Т" було ліквідовано ТОВ "Горизонт КЦ" і ТОВ "Три Т", провадження у справах припинено. Позивач брав участь у розгляді справ про банкрутство у якості конкурсного кредитора зі спірними вимогами, які були частково погашені.

17. За результатами оскарження Банком дій КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" в порядку адміністративного судочинства постановою Вищого адміністративного суду від 03.12.2015 у справі № 2а-6586/11/2070 позов Банку було задоволено частково та визнано протиправними дії КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" по скасуванню реєстрації права власності на нежитлові приміщення 4-го поверху №106-121, 122а, 123а, 124а, 187-201, I, IIa в нежитловій будівлі літ.157,2 кв.м, 1-го поверху №1-16, 40, 41, 2-го поверху №17-39 площею 379,9 кв.м в літ. "А-2" та нежитлову будівлю літ. "В-1" площею 258.2 кв.м по вул. Кокчетавській, 12 за Банком на підставі протестів заступника прокурора м.Харкова від 17.05.2011 № 1283, від 17.05.2011 № 1280, від 17.05.2011 № 1282 та від 17.05.2011 № 1288; відмовлено в частині позовних вимог про зобов'язання внести до Реєстру прав власності на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності на спірне майно у зв'язку із зміною порядку реєстрації речових прав на нерухоме майно, згідно з яким починаючи з 01.01.2013 такі обов`язки були покладені на іншу особу, що не залучалася до розгляду справи з підстав, що не залежали від заявника.

18. 23.08.2017 між ТОВ "Горизонт" та ТОВ "Азімут-Вет" був укладений договір купівлі-продажу, за умовами якого ТОВ "Азімут-Вет" прийняло у власність нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-6, 8, 9, 9а, 10, 12-15, 40-41; 2-го поверху №18-23, 18б, 30-32, 32а, 35-39 в літ."А-2" загальною площею 380,3 кв.м за адресою: м. Харків, вул. Кокчетавська, 12, внаслідок чого за ТОВ "Азімут-Вет" зареєстроване право власності на зазначене нерухоме майно в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

19. Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

20. Згідно з частиною першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

21. Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

22. Згідно з частиною першою статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала право його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

23. Оскільки постановою Вищого адміністративного суду України від 03.12.2015 у справі № 2а-6586/11/2070 встановлено незаконність дій КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" щодо скасування реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за Банком, а правомірність реєстрації права власності Банком на спірне нерухоме майно підтверджується також постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2011 у справі № 2а-2385/11/2070, яка набрала законної сили, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обгрунтованого висновку, що спірне нерухоме майно вибуло з володіння власника - АТ «ВТБ Банк» поза його волею і Банк вправі витребувати його від добросовісного набувача в порядку, встановленому частиною першою статті 388 ЦК України.

24. При цьому припинення кредитних договорів у зв'язку з банкрутством та ліквідацією позичальників ТОВ "Горизонт КЦ" та ТОВ "Три Т", в забезпечення виконання зобов'язань яких були укладені Іпотечні договори, не є підставою для припинення зобов'язань за Іпотечними договорами, оскільки Банк до припинення кредитних договорів реалізував право звернення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на нерухоме майно - предмет іпотеки в порядку статей 36, 37 Закону України «Про іпотеку».

25. Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

26. З огляду на положення частини першої статті 589 ЦК України правовим наслідком невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, є виникнення у заставодержателя права звернення стягнення на предмет застави.

27. Стаття 1 Закону України «Про іпотеку» визначає іпотеку як вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом.

28. Згідно зі статтею 11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель (іпотекодавець) несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання в межах вартості предмета іпотеки.

29. Укладаючи договір іпотеки, іпотекодавець бере на себе всі ризики, пов'язані з невиконанням зобов'язання боржником (у межах вартості предмета іпотеки), у тому числі й ті, що виникають унаслідок банкрутства боржника з його подальшим виключенням із Єдиного державного реєстру.

30. Сам факт ліквідації боржника за кредитним договором із внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором, яка не була погашена у процедурі ліквідації, не є підставою для припинення договору іпотеки, укладеного для забезпечення виконання кредитного договору боржником.

31. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №910/9943/17, від 13.03.2018 у справі № 910/8698/17 та у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06.03.2018 у справі № 2011/16284/12, від 20.06.2018 у справі № 381/3209/16-ц, від 14.11.2018 у справі № 464/4703/14-ц.

32. За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що рішення Господарського суду Харківської області від 01.11.2011 у справі № 61/206-10 та від 09.11.2011 у справі № 57/178-10 не можуть вплинути на висновки щодо правомірності набуття Банком права власності на спірне нерухоме майно станом на дату реєстрації права власності 25.02.2011 державним реєстратором КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації".

33. Також колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що невнесення Банком запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно після грудня 2015 року не є підставою для позбавлення позивача права власності на спірне нерухоме майно, яке було набуто ним в порядку реалізації права на звернення стягнення на предмет іпотеки.

34. Разом з тим, судами першої та апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень не було досліджено належним чином та не надано правову оцінку обставинам щодо невідповідності розміру площі переданого в іпотеку нерухомого майна, право власності на яке було зареєстровано за Банком, розміру площі нерухомого майна, зазначеному у договорі купівлі-продажу від 23.08.2017, щодо якого Банком заявлено позов про витребування з чужого незаконного володіння відповідача та повернення його у власність позивача. Аналогічні висновки суду касаційної інстанції були викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.07.2019 у справі № 922/1708/18.

35. Водночас суд касаційної інстанції згідно з частиною другою статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

36. З огляду на наведене Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином не з'ясовано й не перевірено усіх обставин справи та пов'язаних з ними доказів, що є порушенням вимог статей 86, 236 ГПК України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Наведене згідно з частиною третьою статті 310 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, якому необхідно врахувати викладене, здійснити належну перевірку доказами обставин, зазначених у цій постанові, надати цим доказам та доводам належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до закону. Оскільки справа передається на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат у порядку статті 129 ГПК України не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Азімут-Вет" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Харківської області від 28.01.2019 і Постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2019 у справі № 922/1707/18 скасувати.

3. Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил