Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа  № 11-537 2006 року Категорія ст. 122ч.1    КК України

Головуючий по 1 інстанції               Семеняка О.М.

Доповідач в апеляційній інстанції      Лига   М.П.

УХВАЛА ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

1 серпня 2006р. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Черкаської області у складі:

головуючого судді          Охріменка І.К.

суддів         Тапала Г.К., Лиги М.П.

за участю: прокурора        Шмітько Р.І.

захисника          ОСОБА_1

засудженого         ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_3, захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 5 травня 2006 року, яким

ОСОБА_2,  гр.  України,  українця,  уродженця

та жителя  м.  Канева,  АДРЕСА_1,  з  середньою  освітою,  одруженого,

працюючого ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимого:

засуджено за вчинення злочину передбаченого ст.  122ч.1 КК України на 1 рік

позбавлення волі. На підставі Закону України „Про амністію" від 31.05.2005р. ст. 1

п. "є" він звільнений від відбування призначеного покарання.

По справі розглянуто цивільний позов. Стягнуто з ОСОБА_2, на користь ОСОБА_3 10000 грн. спричиненої моральної шкоди.

Згідно вироку ОСОБА_2 засуджений за те, що він, 1 серпня 2004р., близько 20 год., перебуваючи в домоволодінні ОСОБА_3, в м. Каневі, АДРЕСА_1, на ґрунті раптово виникнувших неприязних відносин, в процесі сварки, умисно наніс три удари кулаком в обличчя ОСОБА_3, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді двобічного перелому нижньої щелепи, струсу головного мозку, гематоми обличчя з наступним розвитком після травматичної невропатії лицьового нерву, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості що спричинили тривалий розлад здоров'я.

В поданій апеляції, потерпілий ОСОБА_3 вказує на незаконність вироку в частині застосування стосовно ОСОБА_2 Закону України „Про амністію" від 31.05.2005р., оскільки той винним не визнав себе визнав, не розкаявся, згоди на застосування амністії не давав, а призначення йому покарання у вигляді 1 року позбавлення волі є несправедливим внаслідок м'якості. Також йому безпідставно відмовлено в задовольняння позову про відшкодування матеріальної шкоди та безпідставно зменшено розмір моральної шкоди. Просить вирок змінити в частині застосування амністії, розгляду позовів про стягнення матеріальної та моральної шкоди призначивши більш суворе покарання та збільшити розмір стягнених сум.

В поданій апеляції, захисник ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2, вказує на незаконність вироку внаслідок неповноти розгляду справи, невідповідності висновків суду встановленим фактичним обставинам справи, не усуненні суперечностей в показанням потерпілого, не послідовності дій суду, який задовольнивши клопотання захисту про допит свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, не прийняв дієвих заходів, для їх виклику та допиту в залі суду. Просить вирок суду скасувати, а справу направити для проведення додаткового досудового слідства.

На апеляції потерпілого та захисника прокурор у справу Пампущенко В.В. подав заперечення, просить їх відхилити, а вирок суду щодо ОСОБА_2 залишити без зміни.

Заслухавши доповідача, засудженого та його захисника в підтримання проданої апеляції та заперечення апеляції потерпілого, думку прокурора про відмову в задовольнянні

апеляцій та залишенні вироку без зміни, колегія суддів вивчивши доводи апеляції та дослідивши матеріали справи приходить до висновку про відсутність підстав для задовольняння апеляції захисника ОСОБА_1 та часткову обгрунтованість апеляції потерпілого ОСОБА_3

Вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена добутими на досудовому слідстві доказами. Показаннями потерпілого ОСОБА_3, свідка ОСОБА_6, даними з протоколу відтворення обстановки та обставин події з участю потерпілого ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_2 /а.с. 28-30. 31-34/, висновками судово-медичної експертизи та додатковим висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_3 /а.с. 37-38,162-163/.

Дані докази узгоджуються між собою та свідчать про правильне встановлення судом фактичних обставин справи. Вони перевірені судом при розгляді справи, добуті органом досудового слідства в установленому законом порядку, сумнівів не викликають, є допустимими та достатніми для прийняття рішення по суті пред'явленого ОСОБА_2 обвинувачення.

Посилання ОСОБА_2 на недоведеність його вини по пред'явленому обвинуваченню є безпідставними та спростовані доказами у справі і суд їх розцінює, як обраний ним спосіб захисту своїх інтересів від пред'явленого обвинувачення і мотивовані бажанням уникнути відповідальності за вчинений злочин.

Судом правильно застосовано стосовно ОСОБА_2 дію ст. 1 п, „є" Закону України „Про амністію" від 31.05.2005р., як потерпілого від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Розглядаючи заявлений по справі потерпілим ОСОБА_3 цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди суд не посилався на конкретний закон, яким він керувався при його вирішенні, зокрема на ст.ст. 1166, 1167 ЦК України. Крім того, судом допущено помилку при розгляді позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Оцінюючи доведеність розміру причиненої матеріальної шкоди в розмірі 10000 грн. в мотивувальній частині вироку судом вказано про недоведеність розміру позову та відсутність підстав для задовольняння цих вимог, а в резолютивній частині це питання залишилось не вирішеним. Розглядаючи позов в частині відшкодування моральної шкоди в сумі 50000 грн. суд належним чином не мотивував розміру задоволеної шкоди в сумі 10000 грн. та не вказав з яких мотивів він відмовляє в задовольнянні решти суми.

При викладених обставинах, вирок суду в частині розглянутого цивільного позову по справі ОСОБА_2 підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням матеріального закону та направленню в той же суд для нового розгляду в порядку цивільного судочинства в іншому складі суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА: Апеляцію захисника ОСОБА_1 відхилити, а апеляцію потерпілого ОСОБА_3 задовольнити частково.

Вирок Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 5 травня 2006 року стосовно ОСОБА_2 в частині розглянутого цивільного позову потерпілого ОСОБА_3, про стягнення матеріальної та моральної шкоди скасувати та направити справу в той же суд для нового розгляду в іншому складу суду в порядку цивільного судочинства.

В решті вирок суду залишити без зміни.

Судді       Охріменко І.К.     підпис

Тапал Г.К.               підпис

Лига П.М.              підпис