Справа №22-76 2007р.                             Головуючий у першій інстанції ГоровецьМ.І.

Категорія 27                                               Доповідач Черниш Т.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2007 року Колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді  Кривохижі В.І., судців  Черниш Т.В.,

Чорнобривець О.С., при секретарі    Дімановій Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Добровеличківського районного суду від 13 жовтня 2006 року,

встановила:

22 лютого 2006 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності і ділової репутації та відшкодування моральної шкоди. Позовні вимоги мотивувала тим, що на початку лютого 2006 року на ім»я голови Добровеличківської райдержадміністрації та начальника районного фінансового відділу надійшли листи, які містили викладені в грубій образливій формі неправдиві відомості, що принижують її людську гідність і честь, ділову репутацію як ІНФОРМАЦІЯ_1. Оскільки особи, чиїми прізвищами були підписані листи, заперечували свою причетність до їх складання та підписання, вона, ОСОБА_1, вважає, що ці листи могла написати лише ОСОБА_2, яка працює в школі ІНФОРМАЦІЯ_2 і з якою склались неприязні стосунки, тому просила стягнути з відповідачки 6000 грн. як компенсацію за моральну шкоду, заподіяну поширенням відомостей, що не відповідають дійсності, ганьблять честь, гідність та ділову репутацію.

Рішенням Добровеличківського районного суду від 13 жовтня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій ставила питання про його скасування і ухвалення нового, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та доказам, безпідставну відмову в призначенні повторної почеркознавчої експертизи.

В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач та її представник повністю підтримали доводи апеляційної скарги. Відповідач в судове засідання не з»явилась, про час розгляду справи повідомлена належним чином.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст. 303 ЦПК, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача і її представника, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

2

Статтями 277, 280, 297,299 ЦК України гарантовано право фізичної особи на звернення до суду з позовом про захист її честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування майнової і моральної шкоди, заподіяної порушенням особистого немайнового права.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що ОСОБА_1, пред'явивши позов до ОСОБА_2, не довела, що саме відповідач в листах, направлених до райдержадміністрації та фінвідділу, поширила неправдиві відомості, що порочать її честь, гідність та ділову репутацію, і дійшов до висновку про відсутність правових підстав для покладення на відповідачку відповідальності за заподіяну моральну шкоду. Такий висновок узгоджується з вимогами ст.ст. 10,60 ЦПК, згідно яких кожна зі сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК.

За даними протоколу судового засідання, відповідач позов не визнавала, свою причетність до написання зазначених позивачкою листів і поширення щодо неї неправдивих відомостей заперечувала. Висновок почеркознавчого дослідження документів, на який посилалась позивач на підтвердження позовних вимог, не можна визнати переконливим і достовірним доказом того, що рукописні записи в листі на ім»я голови райдержадміністрації виконані ОСОБА_2(а.с. 6) Оскільки дослідження було проведено не за призначенням суду, на зазначений висновок процесуальні правила, передбачені щодо судової експертизи, не поширюються. Судово-почеркознавча експертиза, проведена Кіровоградським відділенням Одеського НДІСЕ за ухвалою місцевого суду від 21 квітня 2005 року, визнала неможливим встановити, ОСОБА_2 чи іншою особою написані зазначені листи.(а.с. 65-66). Як пояснив експерт Краузе С.П., зважаючи на наявність збіжних і розбіжних ознак наданих на дослідження зразків почерку, почерк в досліджуваних листах міг бути навмисне змінений, що позбавляє можливості дати категоричну відповідь про виконання досліджуваного тексту ОСОБА_2

Згідно ч.4 ст. 60 ЦПК України доказування не може грунтуватись на припущеннях. Між тим, зі змісту позовної заяви та наданих суду пояснень вбачається, що доводи позивача про те, що саме ОСОБА_2 має відповідати за позовом, фактично мотивовані лише припущенням про її причетність до поширення через листи неправдивих відомостей. Переконливих і безспірних доказів на підтвердження обставин, з якими як з юридичним фактом пов»язувала свої матеріально - правові вимоги, ОСОБА_1 не надала, а обставини, на які посилалась, не є достатніми для висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

З огляду на це постановлене у справі рішення є законним і обгрунтованим. Наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Вирішуючи спір, суд достатньо повно з'ясував обставини справи, дав належну правову оцінку доводам позивача та доказам, зокрема, висновку почеркознавчої експертизи. Твердження позивача про те, що почеркознавча експертиза була проведена з істотними порушеннями процесуальних норм, а суд в основу рішення поклав експертний висновок, безпідставні. Є досить мотивованими висновок суду про недоцільність проведення повторної почеркознавчої експертизи і відмова в задоволенні відповідного клопотання позивача.

3

Виходячи з викладеного, та керуючись ст.ст. 303, 307,308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 13 жовтня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.