Справа № 22ас-26 2007 року                                                              Головуючий 1 інстанції

Категорія 14                                                                                                                 Яковлев О.В.

Доповідач Чорнобривець О.С.

УХВАЛА

 Іменем України

17 січня 2007 року                                                Колегія суддів судової палати в

цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

Головуючої                                                           Кривохижі В.І.

Суддів                                                                    Черниш Т.В., Чорнобривець О.С

при секретарі                                                         Тітенко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27.10.2006 року ,-

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом про визнання дій УМВС України в Кіровоградської області неправомірними щодо відмови змінити статтю звільнення в наказі.

Зазначав, що з органів внутрішніх справ був звільнений в 1972 році і йому нарахована пенсія. В жовтні 2005 року відділом фінансових ресурсів та економіки УМВС розмір пенсії було переглянуто та скасовано виплату премії у розмірі 33,3% від грошового забезпечення. Вважаючи, що має право на отримання надбавки до пенсії за безперервну службу, дізнався, що згідно наказу начальника УМВС в Кіровоградської області НОМЕР_1 від 14.02.1972 року був звільнений за п. "а "ст. 33 ,Доложення про проходження служби начальницьким складом міліції" - за службову невідповідність. Зазначена підстава звільнення позбавляє його права на одержання премії. Його звернення з заявою про перегляд статті звільнення та пенсійного забезпечення в комісію при УМВС України в області, залишено без задоволення. Рішення комісії вважав незаконним, оскільки за час служби дисципліни не порушував і до відповідальності не притягувався. Наполягав, що звільнення пов'язане зі станом здоров'я, про що зазначав в рапорті керівництву у грудні 1971 року. Оскільки про підстави звільнення йому раніше не було відомо, просив скасувати наказ та зобов'язати відповідача змінити підставу звільнення - на звільнення за станом здоров'я.

Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27.10.2006 року в задоволені позову відмовлено.

2

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивача звільнено з органів внутрішніх справ з підстав службової невідповідності.

Відповідно до змін в законодавстві про пенсійне забезпечення, в жовтні 2005 року позивачу в розрахунок пенсії не включено надбавку за безперервну службу та премію в розмірі 33,3% в зв'язку зі звільненням через службову невідповідність.

Розпорядженням Міністра внутрішніх справ України від 16.06. 2005 року № 508, управлінням МВС надано право перегляду статті звільнення за зверненням пенсіонерів ОВС та перерахунок пенсії.

Рішенням комісії УМВС в Кіровоградської області від 24.11.2005 року, що була створена для вирішення цих питань відповідно до зазначеного розпорядження, позивачу відмовлено в зміні статті звільнення та перерахунку пенсії з врахуванням надбавок та премій.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо неправомірності дій відповідача, суд виходив з того, що рішення комісії ґрунтується на матеріалах особової справи позивача, якими підтверджується звільнення ОСОБА_1 за порушення дисципліни та недоліки в службовій діяльності.

На підтвердження зазначених обставин, свідчить досліджений апеляційним судом службовий документ - подання, який за змістом має вкрай негативну службову характеристику, обставини порушення службової дисципліни позивачем та висновок про його невідповідність посаді.

Наведене свідчить про те, що комісією прийнято рішення в межах наданих повноважень, з урахуванням обставин, що мають значення для вирішення питання. Досліджені обставини, за яких було звільнено позивача, на думку колегії, позбавило комісію можливості прийняти щодо нього позитивне рішення.

За таких підстав, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вирішив справу з дотриманням вимог ч.3 ст. 2 КАС України і дійшов правильного висновку про безпідставність позовних вимог щодо неправомірності дій відповідача, відмовив в їх задоволенні.       

Крім того, твердження позивача про його звільнення в зв'язку зі станом здоров'я є надуманими та спростовуються матеріалами справи.

Так, за змістом рапорту від 17.12.1971 року, на який посилався ОСОБА_1, останній просив керівництво перевести його на іншу посаду, де він зміг би виконувати посадові обов'язки.

3

Медичною довідкою воєнне-лікувальної комісії № 119 від 9 березня 1972 року, підтверджується, що на час звільнення позивач годен до воїнської служби.

Висновок суду, про те, що підстави звільнення позивачу були відомі саме в момент звільнення, грунтується на досліджених в судовому засіданні доказах. Висновок суду щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, відповідає вимогам ст.ст. 99,100 КАС України.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому немає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 195,198,200,206 КАС України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27.10.200б року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом одного місяця після набрання законної сили безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.