Справа №22ц-229, 2006р. Головуючий в 1-й інстанції
Коваль В.О.
Категорія: 44 Доповідач - Пузанова Л.В.
У Х В АЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року січня "30" дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого - Пузанової Л.В.
Суддів: Орловської Н.В., Фурман Т.Г.
при секретарі - Крестніковій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 04 жовтня 2006 року в справі
за позовом. ОСОБА_1
до
ОСОБА_2
про знесення самовільно збудованих споруд,
(третя, особа - Велигсоолександріеська селищна рада), -
встановила:
В червні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (третя особа без самостійних вимог - Великоолександрівська селищна рада) про знесення самовільно збудованих споруд.
Позивач зазначав, що рішенням Великоолександрівської селищної ради від 29.10.2003 року йому передана у приватну власність земельна ділянка загальною площею 0,2га, розташована по АДРЕСА_1, яка перебувала у його володінні з 1991 року і використовувалася для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Власником сусідньої земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_2, є відповідачка, яка на межі земельних ділянок збудувала споруду, дах якої перетинає межу поруч із розташуванням належної йому (позивачеві) літньої кухні. Дощова вода, яка збігає з даху споруди, підмиває літню кухню та прилеглу земельну ділянку.
З підстав, передбачених ст.37б ЦК України та статтями 91,96 ЗК України ОСОБА_1 просив суд зобов'язати відповідачку знести будівлю сараю, розташованого на межі земельних ділянок по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2.
Рішенням суду від 04 жовтня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення заявлених ним позовних вимог, зазначаючи, що висновки суду про відсутність у нього правових підстав для звернення до суду за захистом порушених прав до отримання Державного акта на
2
землю та встановлення її меж; в натурі, суперечать нормам земельного законодавства.
У письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_2 та Великоолександрівська селищна рада її доводи не визнають, а рішення суду вважають правильним та обґрунтованим.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом встановлено, що сторони є суміжними землекористувачами.
При цьому ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_2, відповідно до Державного акту на право власності, а ОСОБА_1 від отримання Державного акта на право власності на земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1, відмовляється, не погоджуючись із визначеними ним межами земельних ділянок /а.с.31-37/.
Предметом спору в даній справі є знесення будівлі сараю, розташованого на земельній ділянці відповідачки з порушенням встановленої будівельними нормами відстані до межі сусідньої земельної ділянки, землекористувачем якої є позивач.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на ту обставину, що дощова вода, яка збігає з даху сараю, підливає належну йому літню кухню та прилеглу земельну ділянку.
Враховуючи, що в підтвердження дотримання ним
будівельних норм щодо відстані від межі із земельною ділянкою
відповідачки при будівництві своєї літньої кухні, ОСОБА_1
належних доказів не надав, як не надав доказів і про те, що його
порушене право підлягає захисту лише шляхом знесення
збудованого відповідачкою сараю і про те, що неможливо це
питання вирішити шляхом встановлення конструкції
водовідведення на будівлі сараю, колегія судців погоджується з висновком суду щодо необґрунтованості заявлених в даній справі позовних вимог і вважає ці висновки такими, що відповідають обставинам справи в межах наданих доказів та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, зокрема ст.ст. 103,152 ЗК України та ст.48 Закону України «Про власність».
Правом на звернення до суду з позовом про знесення самовільних будівель, або будівель, зведених із істотним порушенням будівельних норм і правил позивач як землекористувач та власник не наділений.
Таке право статтею 376 ЦК України, на яку послався ОСОБА_1 як на підставу позову, надано відповідним органам державної влади або органу місцевого самоврядування.
Великоолександрівська селищна рада приймала участь у даній справі як третя особа, однак із самостійними вимогами щодо предмета спору до суду не звернулася.
Погоджуючись із висновками суду по суті заявленого позову, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що
3
обґрунтування цих висновків із посиланням на відсутність у позивача права на звернення до суду з даним позовом до вирішення питання про визначення спільних меж є неправильним, таким, що суперечить нормам земельного законодавства та законодавства, що регулює право власності.
Ст. 106 ЗК України не регулює спірні правовідносини, а тому застосована судом неправильно.
Оскільки питання про визначення спільних меж не було предметом спору у даній справі, викладені в мотивувальній частині висновки суду щодо дій позивача, які йому необхідно вчинити для отримання Державного акта на право власності на землю підлягають виключенню з мотивувальної частини рішення.
Виключенню з мотивувальної частини рішення підлягає також; посилання суду на ст. 106 ЗК України як на підставу для відмови у задоволенні позову із зазначенням, що у позові ОСОБА_1 відмовлено на підставі ст.ст. 103,152 ЗК України та ст.48 Закону України «Про власність».
З врахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що неправильне застосування судом норм матеріального права не призвело до неправильного вирішення спору, що виник між сторонами, а тому підстав для скасування ухваленого в справі рішення немає.
Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і не ґрунтуються на законі та належних доказах, а тому підлягають відхиленню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1
відхилити, а рішення Великоолександрівського районного суду від 04 жовтня 2006 року залишити без змін.
Виключити з мотивувальної частини рішення висновки суду щодо дій позивача, які йому необхідно вчинити для отримання Державного акта на право власності на землю та посилання на ст. 106 ЗК України як на підставу для відмови у задоволенні позову і вважати, що у позові ОСОБА_1 відмовлено на підставі ст.ст. 103,152 ЗК України та ст.48 Закону України «Про власність».
Ухвала набирає законної сили негайно з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.