Справа №22-ц-152,2007р.                           Головуючий в 1 -й інстанції

Соловйов В.В.

Категорія: №26  Доповідач - Пузанова Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2007 року січня місяця «30» дня колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого - Пузанової Л.В. Суддів: Фурман Т.Г., Орловської Н.В. при секретарі - Крестніковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від «06» грудня 2006 року в справі

за позовом

ОСОБА_1 до Великолепетиської державної нотаріальної контори про спонукання до вчинення нотаріальної дії, -

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Великолепетиської державної нотаріальної контори про спонукання до вчинення нотаріальної дії, зазначаючи, що постановою від 08 серпня 2006 року відповідач відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після батька - ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відмову нотаріус мотивував тим, що не може прийняти до уваги надані нею докази про прийняття спадщини шляхом фактичного вступу у володіння та управління спадковим майном з тих підстав, що проти цього заперечують інші спадкоємці батька.

Вважаючи вказані дії державного нотаріуса безпідставними, позивачка просила суд зобов'язати державного нотаріуса Великолепетиської державної нотаріальної контори вчинити нотаріальну дію і видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 6,425га, що залишилася після смерті батька ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ухвалою від 28 листопада 2006 року суд залучив до участі в справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Рішенням від 06 грудня 2006 року суд у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення по суті заявлених вимог, зазначаючи, що суд необґрунтовано при вирішенні даної справи виходив з того, що один із спадкоємців ОСОБА_2, а саме: його син - ОСОБА_3, заперечує факт прийняття нею спадщини, оскільки сам ОСОБА_3 спадщину в установлені законом строки не прийняв.

2

У письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідач та третя особа без самостійних вимог-ОСОБА_3 її доводи не визнають, а рішення суду вважають правильним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову суд виходив з того, що державний нотаріус у спірних правовідносинах діяв відповідно до норм чинного законодавства, з врахуванням заперечень інших спадкоємців щодо прийняття позивачкою спадщини після ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Проте до такого висновку суд прийшов, допустивши порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Так, із змісту позовної заяви вбачається, що вимогу про неправомірність відмови державного нотаріуса видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом, ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що вона фактично вступила в управління і володіння спадковим майном у визначені законом строки, а тому відповідно до положень ЦК України, 1963 року, який регулює спірні правовідносини, вважається такою, що прийняла спадщину після свого батька - ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

У підтвердження вказаної обставини позивачка послалася на наявність у неї Державного акта на право приватної власності на землю, виданого на ім'я спадкодавця та показання свідків /а.с.4/.

Відкривши провадження в справі, під час попереднього судового засідання і впродовж судового розгляду справи, суд не звернув уваги на те, що підстави заявленого позивачкою позову виходять за межі визначеного нею предмета позовних вимог і не зауважив, що фактично предметом порушеного ОСОБА_1 спору є не дії державного нотаріуса, а встановлення факту прийняття спадщини.

Всупереч положенням ст.ст. 10,130 ЦПК України суд заявлені позивачкою позовні вимоги не уточнив, право на уточнення предмета позову ОСОБА_1 не роз'яснив і про наслідки невчинення даної процесуальної дії не попередив.

Обставини, що стосуються факту прийняття спадщини судом не досліджувалися, належний відповідач в спірних правовідносинах не визначався, а всі спадкоємці ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та його дружини - ОСОБА_5, що прийняла після нього спадщину і померла 28.08.2004р., до участі в справі із визначенням їх відповідного процесуального статусу у спірних правовідносинах не залучалися.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд, допустивши порушення процесуального законодавства, розглянув не всі вимоги, які мала на увазі позивачка, вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі, а тому ухвалене в справі рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, як це передбачено п.4,5 ч.1 ст.311 ЦПК України.

При новому розгляді справи суду слід врахувати висновки і мотиви, з яких скасовано рішення, сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи і залежно від встановленого відповідно до вимог закону вирішити спір.

3

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303,307, п.4,5 ч.1 ст.311 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково задовольнити.

Рішення Великолепетиського районного суду від 06 грудня 2006 року скасувати, справу направити на новий розгляд в той же суд іншим суддею.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.