ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

19.08.2019 Справа №6/735

За скаргою Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область №52-70/5641 від 19.07.2019р.

на рішення та дії головного державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Шаля М.С. під час виконання судового рішення у справі №6/735

за позовом Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод», м.Макіївка, Донецька область

про стягнення заборгованості в сумі 4950718,79 грн.

Суддя Лейба М.О.

Представники сторін:

від скаржника (позивача): не з`явився

від відповідача: не з`явився

від ВДВС: не з`явився

Суть спору:

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.03.2003р. у справі №6/735 позов Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат задоволено, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний комбінат" основний борг у сумі 4129064,86 грн., індекс інфляції у сумі 513444,76 грн., 3% річних у сумі 308209,17 грн., витрати по сплаті держмита у сумі 1700,00 грн. та 118,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

31.03.2003р. господарським судом Донецької області було видано наказ про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області №6/735 від 18.03.2003р.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2004р. рішення господарського суду Донецької області від 18.03.2003р. у справі №6/735 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.06.2005р. постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2004р. та рішення господарського суду Донецької області від 18.03.2003р. у справі №6/735 залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.10.2016р. задоволено заяву Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про видачу дублікату наказу; видано дублікат наказу господарського суду Донецької області від 31.03.2003р. у справі №6/735.

09.08.2019р. до господарського суду Донецької області надійшла скарга Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область №52-70/5641 від 19.07.2019р. на рішення та дії головного державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Шаля М.С. під час виконання судового рішення у справі №6/735, у якій просить суд, зокрема:

- визнати незаконними дії головного державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Шаля М.С. щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа від 11.06.19р. ВП №53137321;

- визнати недійсною та скасувати постанову про повернення виконавчого документа від 11.06.19р. ВП №53137321.

Ухвалою господарського суду від 12.08.19р. скаргу Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область №52-70/5641 від 19.07.2019р. на рішення та дії головного державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Шаля М.С. під час виконання судового рішення у справі №6/735 прийнято до розгляду; розгляд скарги призначено на 19.08.2019р.

У судове засідання 19.08.2019р. представник органу ДВС та боржника не з`явились; про місце, час та дату розгляду скарги учасники судового процесу були повідомлені належним чином.

Відповідач - ВАТ «Макіївський металургійний комбінат» про місце, час та дату судового засідання був повідомлений шляхом розміщення відповідної інформації на сторінці господарського суду Донецької області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudu/), оскільки відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням даної юридичної особи є: м.Макіївка, Донецька область.

Скаржник (позивач) - Публічне акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область та орган державної виконавчої служби про місце, час та дату судового засідання були повідомлені шляхом направлення на їх поштові адреси, зазначені у поданій скарзі, копій відповідної ухвали суду від 12.08.19р. засобами поштового зв`язку.

Відповідно до ст.342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950р., ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997р. №475/97 - ВР), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов`язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Враховуючи те, що всіх учасників судового процесу належним чином було повідомлено про місце, час та дату розгляду скарги, а також з огляду на те, що відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд беручи до уваги обмежені процесуальні строки розгляду скарги, встановлені ст.342 Господарського процесуального кодексу України, вважає можливим розглянути скаргу за наявними матеріалами.

Розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область та додані до неї документи суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.03.2003р. у справі №6/735 позов Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат задоволено, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний комбінат" основний борг у сумі 4129064,86 грн., індекс інфляції у сумі 513444,76 грн., 3% річних у сумі 308209,17 грн., витрати по сплаті держмита у сумі 1700,00 грн. та 118,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

31.03.2003р. господарським судом Донецької області було видано наказ про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області №6/735 від 18.03.2003р.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2004р. рішення господарського суду Донецької області від 18.03.2003р. у справі №6/735 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.06.2005р. постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2004р. та рішення господарського суду Донецької області від 18.03.2003р. у справі №6/735 залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.10.2016р. задоволено заяву Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про видачу дублікату наказу; видано дублікат наказу господарського суду Донецької області від 31.03.2003р. у справі №6/735.

11.06.2019р. головним державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби м.Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану ВП №53137321 на підставі п.7 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" з посиланням на те, що на виявлений автотранспорт боржника накладено арешт та оголошено у розшук, відсутні майно та розрахункові рахунки, на які може бути звернуто стягнення, перереєстрації на території України та районів проведення ООС не було.

Не погоджуючи із вказаним рішенням державного виконавця, Публічне акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область звернулось до господарського суду Донецької області зі скаргою на дії головного державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Шаля М.С.

Скарга, зокрема, мотивована тим, що дії головного державного виконавця щодо повернення виконавчого документа стягувану на підставі п.7 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», вчиненні в порушення вимог діючого законодавства, а тому на думку скаржника є неправомірними, а постанова про повернення виконавчого документа стягувану від 11.06.2019р. - недійсною, та такою, що підлягає скасуванню.

В обґрунтування своїх доводів, викладених у поданій скарзі, скаржник зазначає, що з матеріалів виконавчого провадження слідує, що боржник, а саме ВАТ «ММК» у справі є не фізичною, а юридичною особою, результати розшуку якої не тягнуть застосування наслідків, передбачених п.7 ч.1 ст.37 Закону, з тексту оскаржуваної постанови також не вбачається, що державним виконавцем оголошувався розшук належних боржнику транспортних засобів.

Згідно зі ст.73 Господарського процесуального Кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст.79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п.1 ст.86 Господарського процесуального Кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали скарги, оцінивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга та докази за своїм внутрішнім переконанням, з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд, на підставі приписів чинного законодавства, дійшов висновку про те, що скарга Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст.129 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ст.326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до приписів Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню підлягають зокрема накази, що видаються господарськими судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Вказаний закон є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій органу державної виконавчої служби.

Зазначеним законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Згідно ч.1 ст.339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

За приписами статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до приписів Закону України "Про виконавчі провадження" примусовому виконанню підлягають, зокрема, накази, що видаються господарськими судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Статтею 1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" передбачено, що примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.

Відповідно до ст.3 вказаного Закону завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Згідно п.1 ч.1 ст.10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

За приписами ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно ч.5 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Відповідно до ч.2 ст.36 Закону України "Про виконавче провадження" розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Однак, у межах виконавчого провадження №53137321 державним виконавцем не направлялись запити до відповідних органів щодо наявності зареєстрованих цінних паперів, яхт, повітряних суден, сільськогосподарської техніки та технологічного обладнання, іншого рухомого майна, транспортних засобів, корпоративних прав, майнових прав інтелектуальної власності, об`єктів інтелектуальної, творчої діяльності, іншого майна (майнових прав) належних на праві власності ВАТ «ММК».

Згідно ст.54 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець має право звернутися за інформацією про дебіторську заборгованість боржника до органів доходів і зборів. Органи доходів і зборів зобов`язані протягом трьох робочих днів з дня одержання відповідної вимоги виконавця надати виконавцю необхідні документи та інформацію.

Суду не представлено належних доказів того, що головним державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби м.Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області під час виконання судового рішення по справі №6/735 вчинені всі передбачені Законом України "Про виконавче провадження" дії направлені на примусове виконання рішення суду.

Крім цього, як встановлено судом, державний виконавець у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу посилається на п.7 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження".

За приписами п.7 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Як вбачається з матеріалів справи боржник - Відкрите акціонерне товариство "Макіївський металургійний комбінат", є юридичною особою, доказів виявлення у боржника транспортного засобу та здійснення поліцією протягом року його розшуку, суду також не представлено.

Таким чином, винесення постанови головним державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби м.Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.7 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» є неправомірним.

У відповідності зі ст.124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на усій території України.

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (далі - Суд) право на суд, захищене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п.40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).

За певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", №22774/93, п.74, ECHR 1999-V).

Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (див., наприклад, рішення від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції", Reports 1997-II, п. 40; рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, п. 34, ECHR 2002-III, та рішення від 6 березня 2003 року у справі "Ясюнієне проти Литви", заява № 41510/98, п. 27).

Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (див. рішення від 7 червня 2005 року у справі "Фуклев проти України", заява №71186/01, п.84).

Згідно даних, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням боржника ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" є: 86101, Донецька область, м.Макіївка, вул.Металургійна, б.47.

Проте, реєстрація та перебування боржника на непідконтрольній території України, як підстава для повернення виконавчого документа, є неправомірними, адже вказані обставини не виключають можливість здійснення виконавчих дій, а в подальшому й не слугують підставою для повернення виконавчого документу стягувачу.

За висновками суду, в результаті аналізу приписів Законів України "Про виконавче провадження", "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", "Про боротьбу з тероризмом" не встановлено передбаченої законом такої підстави для повернення виконавчого документа стягувачу, як реєстрація боржника на непідконтрольній Україні території.

Враховуючи викладене, у головного державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби м.Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області були відсутні правові підстави для винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, що свідчить про незаконність таких дій державного виконавця.

З огляду на вищенаведене, скарга в частині визнання незаконними дій головного державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Шаля М.С. щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувану від 11.06.19р. ВП №53137321 підлягає задоволенню.

Щодо вимоги скаржника про визнання недійсною та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувану від 11.06.19р. ВП №53137321, суд зазначає наступне.

Пунктом 7 постанови Пленуму Верхового Суду України №14 від 26.12.2003р. "Про практику розгляду судами скарги на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" передбачено, що у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, суд зобов`язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

Відповідно до пункту 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи приписи Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про виконавче провадження", пункту 7 постанови Пленуму Верхового Суду України №14 від 26.12.2003р. "Про практику розгляду судами скарги на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" та пункту 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", у суду відсутні повноваження скасовувати рішення органів Державної виконавчої служби. Натомість встановивши обґрунтованість доводів заявника, суд може визнати постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обгрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

З огляду на вищенаведене, суд визнає постанову головного державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Шаля М.С. про повернення виконавчого документа стягувану від 11.06.19р. ВП №53137321 недійсною.

Керуючись ст.ст.73, 74, 79, 86, 234, 339-344 Господарського процесуального кодексу України, беручи до уваги п.9.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область №52-70/5641 від 19.07.2019р. на рішення та дії головного державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Шаля М.С. під час виконання судового рішення у справі №6/735, задовольнити.

2. Визнати незаконними дії головного державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Шаля М.С. щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 11.06.19р. ВП №53137321.

3. Визнати недійсною постанову головного державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Шаля М.С. про повернення виконавчого документа стягувачу від 11.06.19р. ВП №53137321.

Ухвала набрала законної сили 19.08.19р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (підпункт 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України) шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її прийняття.

Повний текст ухвали складено та підписано 19.08.19р.

Суддя М.О. Лейба