Справа №22ц- 87 2006р.                                                     Головуючий в 1-й інстанції

    Заславець Н.В.

Категорія:   №36        Доповідач - Цуканова І.В.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

2007 року січня місяця "15" дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого - Цуканової І.В. Суддів: Колісниченка А.Г., Капітан І.А. при секретарі - Однорог Л.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 31 серпня 2006 року

за позовом.

ОСОБА_2

до

ОСОБА_1

про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей, -

встановила:

13.06.2006 року позивачка звернулася до суду із

зазначеним позовом до відповідача, просила стягнути з нього

аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей в розмірі 1/3

частини з всіх видів його заробітку (доходу), посилаючись на те, що

діти знаходяться на її утриманні, добровільно матеріальну допомогу

відповідач не надає.            Рішенням  Цюрупинського     районного  суду Херсонської

області від 31.08.2006 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання малолітніх дітей синів ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 30% від прожиткового мінімуму на кожну дитину, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 13.06.2006 року і до досягнення дітьми повноліття, щомісячно.

Допущено негайне виконання в межах сум платежу за один місяць.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 51,00 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ 30 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального  права.

В письмових запереченнях позивачка апеляційну скаргу не визнала.

При розгляді справи апеляційним судом апелянт, його представник доводи апеляційної скарги підтримали, позивачка апеляційну скаргу не визнала, просила рішення суду залишити без

2

змін,    як    постановлене    з    додержанням    норм    матеріального    і процесуального права.

Заслухавши доповідача, вказаних осіб, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у визначених законом межах, колегія судців вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів справи видно, що сторони є батьками неповнолітніх синів ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с.4/.

Шлюб між подружжям ОСОБА_1 розірвано рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 19.04.2006 року /а.с.5/, згоди щодо місця проживання дітей ними не досягнуто.

Опікунською радою при Цюрупинському міськвиконкомі від 12.07.2006 року встановлено ОСОБА_1 дні для спілкування та участі у вихованні дітей 2 рази на місяць по тижню (за домовленістю з матір'ю дітей) /а.с.16/.

На виконання вказаного рішення за домовленістю батьків діти проживають 2 тижні на місяць з позивачкою, 2 тижні на місяць - з відповідачем, під час проживання кожна сторона утримує дітей, піклується ними.

Вказані обставини підтвердили сторони як під час розгляду справи судом першої інстанції, так і в ході судового засідання апеляційного суду.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, суд виходив з того, що її доходи складають 380 грн., а доходи відповідача - 600 грн. на місяць, і мав на меті урівняти права і обов'язок батьків по утриманню дітей і створення їм рівних матеріальних умов під час перебування з коленою стороною.

Проте, з таким висновком суду погодитися неможливо, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, неправильно застосовано норми матеріального права.

Так, згідно ч.ч.1,2,3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; той з них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у "її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері (батька) (або) у твердій грошовій сумі.

Викладене свідчить, що право на стягнення аліментів на утримання дітей має той з батьків, з ким проживають діти, що підтверджується і п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

Оскільки позивачка не довела , що є особою, з якою в розумінні ст.29 ЦК України проживають діти за домовленістю сторін, то вона права на стягнення аліментів на утримання дітей з відповідача не має, тому її позовні вимоги задоволенню не підлягають.

3

Надані ОСОБА_2 відомості про реєстрацію дітей за її місцем проживання, з огляду на наявність такої ж реєстрації дітей за місцем проживання відповідача, юридичного значення при обставинах, встановлених судом, без визначення місця проживання у встановленому законом порядку, не мають.

За таких обставин, рішення суду слід скасувати, ухвалити нове, яким позивачці у задоволенні позову відмовити.

На підставі ст. 181 СК України, керуючись ст.ст. 303,307,309,316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 31 серпня 2006 року скасувати.

Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.