Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

м. Павлоград, вул. Дніпровська, 135, 51400, (05632) 6-28-66

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2010 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі: головуючої судді Токар Н.В.,

при секретарі Галенко А.А.,

за участю представника позивача Черкащина О.М. ,

за участю представника відповідача ОСОБА_2 . Залізко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, суд -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2010 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачів, в солідарному порядку, суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 46632 грн. 63 коп., а також судовий збір по справі в сумі 466 грн. 33 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.

В обґрунтування позову він вказав на те, що 07 лютого 2008 року між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №211/гр., згідно умов якого, ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 42200 грн. 00 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,00% річних. Відповідно до умов кредитного договору, банк надав позичальнику грошові кошти терміном по 06 лютого 2013 року. 01 грудня 2008 року між банком та позичальником ОСОБА_2 була укладена додаткова угода №4 до кредитного договору №211/гр від

07.12.2008року, щодо зміни відсоткової ставки за користування кредитним коштами в розмірі 25,00% річних. Банк свої зобов`язання по наданню кредиту виконав в повному обсязі, а позичальник порушив взяті на себе зобов`язання і у нього виникла заборгованість, про що складено розрахунок. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, був укладений договір поруки №211/гр від 07.02.2008 року між банком, позичальником та ОСОБА_4 , а також договір поруки №211/гр від 07.02.2008 року між банком, позичальником та ОСОБА_5 , відповідно до якого, відповідачі взяли на себе на добровільних засадах зобов`язання відповідати по договору та відповідати перед банком своїми грошовими коштами та всім своїм майном. Таким чином, на підставі розрахунку заборгованості за кредитним договором №221/гр від 07.02.2008 року, сума заборгованості станом на 26 січня 2010 року складає 46632,63 грн. Отже, відповідач порушив умови договору, а також ст. ст. 526, 530, 1046, 1049, 1054 ЦК України, у зв`язку з чим позивач вимушений звернутись до суду.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив позов задовольнити, посилаючись на підстави, зазначені в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Залізко В.С. у судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_2 визнав повністю, не заперечував проти їх задоволення, посилаючись на скрутне матеріальне становище відповідача ОСОБА_2 В частині стягнення заборгованості з відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заперечував, посилаючись на те, що поручителі не можуть відповідати перед позивачем на зазначену суму заборгованості,»оскільки порука припиняється у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Оскільки банком була змінена відсоткова ставка за користування кредитними коштами з 15% на 25%, а поручителі - відповідачі по справі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не були на це згодні, тому, порука припинилась.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про день і час слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надавши на адресу суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги не визнав та заперечував щодо стягнення з нього заборгованості по кредитному договору.

Відповідачка ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилась, про день і час слухання справи була повідомлена своєчасно та належним чином, надавши на адресу суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги також не визнала та заперечувала щодо стягнення з неї заборгованості по кредитному договору.

Вислухавши представника позивача, представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Залізко В.С., вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно закону, договору.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

У судовому засіданні встановлено, що 07 лютого 2008 року між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №211/гр., згідно умов якого, ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 42200 грн. 00 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,00% річних (арк.с.6-13).

07 лютого 2008 року грошові кошти в сумі 42200 грн. 00 коп. були отримані відповідачем ОСОБА_2 у касі банку, що підтверджується копією меморіального ордеру (арк.с.23).

Погашення кредиту, згідно умов кредитного договору, повинно проводитися кожен • місяць, відповідно з встановленим графіком. Але у порушення умов договору відповідач ОСОБА_2 зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим за кредитним договором виникла заборгованість, яка складається із: заборгованості по кредиту у розмірі 35807 грн. 60 коп., заборгованості по відсоткам за користування кредитом у сумі 7523 грн. 85 коп., штрафу за несвоєчасне погашення кредиту та сплати процентів за користування кредитом та сплати щомісячної комісії у розмірі 20% від суми заборгованості у сумі 2752 грн. 58 коп., заборгованості по сплаті щомісячної комісії у сумі 548 грн. 60 коп., а загалом на суму 46632 грн. 63 коп.

Згідно ч.І ст.546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №211/гр. від 07.02.2008 року, був укладений договір поруки №211/гр від 07.02.2008 року між банком, позичальником та ОСОБА_4 (арк.с.20-21), а також договір поруки №211/гр від 07.02.2008 року між банком, позичальником та ОСОБА_5 (арк.с.17-18), відповідно до яких, відповідачі взяли на себе на добровільних засадах зобов`язання відповідати по договору та відповідати перед банком своїми грошовими коштами та всім своїм майном.

Згідно ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Зі змісту наведеної норми випливає, що порука є угодою щодо прийняття перед третьою особою на себе обов`язку поручитися перед кредитором за виконання боржником свого зобов`язання та нести відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язання боржником шляхом відшкодування у грошовій формі того, що не було виконане боржником.

Відповідно до вимог ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, порука є способом забезпечення виконання зобов`язання; договір поруки не створює обов`язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором; в договорі поруки кредитор наділений лише правами, а поручитель - обов`язками; у разі невиконання боржником основного зобов`язання, забезпеченого порукою, поручитель зобов`язується виконати борг боржника замість останнього; обов`язок поручителя полягає не лише у виконанні обов`язку замість боржника, а у відшкодуванні збитків, завданих невиконанням обов`язку боржником.

Проте, згідно ч.І ст.559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Встановлено та підтверджено письмовими матеріалами справи, що 01 грудня 2008 року між банком та позичальником ОСОБА_2 була укладена додаткова угода №4 до кредитного договору №211/гр від 07.12.2008 року, щодо зміни відсоткової ставки за користування кредитним коштами в розмірі 25,00% річних, яка була власноручно підписана відповідачем ОСОБА_2 , тим самим даючи згоду на збільшення відсоткової ставки за користування кредитним коштами (арк.с. 16).

Проте, додатковий договір №1 від 01 грудня 2008 року до договору поруки №211/гр. від 07.02.2008 року, між банком, позичальником ОСОБА_2 та поручителем ОСОБА_5 (арк.с. 19), а так само, додатковий договір №2 від 01 грудня 2008 року до договору поруки №211/гр. від 07.02.2008 року, між банком, позичальником ОСОБА_2 та поручителем ОСОБА_4 (арк.с.22), поручителями ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , власноручно не підписані, тим самим, їх згоди на збільшення відсоткової ставки за користування кредитним коштами не було, що є порушенням вимог ч.І ст.559 ЦК України.

Крім того, пунктом 2.3 договору поруки від 07.02.2008 року, між банком, позичальником ОСОБА_2 та поручителем ОСОБА_5 (арк.с.17) та пунктом 2.3 договору поруки №211/гр. від 07.02.2008 року, між банком, позичальником ОСОБА_2 та поручителем ОСОБА_4 (арк.с.20), передбачено обов`язок кредитора письмово повідомляти поручителя про збільшення обсягу зобов`язань.

Оскільки 01 грудня 2008 року боржник і кредитор без погодження з поручителями ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , згідно вимог п.2.3 договорів поруки від 07 лютого 2008 року, змінили зобов`язання боржника ОСОБА_2 в бік збільшення, суд приходить до висновку про припинення із цього часу поруки відповідно до вимог ч.І ст.559 ЦК України.

Отже, позивач, відповідно до вимог ст.10 ЦПК України, повинен був довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст.ст.57-59 ЦПК України, зазначені ним обставини письмового повідомлення поручителів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про збільшення обсягу зобов`язань, як це передбачено договорами поруки, таких доказів він не надав суду.

Таким чином, у зв`язку з відсутністю доказів про погодження з поручителями ОСОБА_5 та ОСОБА_4 змін про збільшення обсягу зобов`язань по кредитному договору від 07 лютого 2008 року, враховуючи, що відповідно до ч.І ст.559 ЦК України, сам факт зміни умов поруки без згоди з поручителем є самостійною підставою припинення правовідносин поруки, яка не вимагає укладення договору, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором у розмірі 46632 грн. 63 коп., в частині стягнення заборгованості з відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ч.І ст.88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача повинно бути стягнено сплачені судові витрати по справі: судовий збір у розмірі 466 грн. 33 коп. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 57-61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 526, ч.І ст.559, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в рахунок стягнення заборгованості суму 46632 (сорок шість тисяч шістсот тридцять дві) грн. 63 (шістдесят три) коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» судовий збір у розмірі 466 (чотириста шістдесят шість) грн. 63 (шістдесят три) коп. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) грн., а разом - 586 (п`ятсот вісімдесят шість) грн. 63 (шістдесят три) коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачи апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Н.В. Токар