Справа 22-4371/2006                                                                                       Суддя 1 інстанції Стіран В.В.

Категорія - 40                                                                                                          Доповідач Гурова О.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

22 червня 2006 року                                                                                                                м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючого - Гурової О.М.,

суддів      - Могутової Н.Г., Лук"янової С.В.,

при секретарі - Баранові В.В., за участю      -  сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Калінінського районного суду м. Горлівки від 24 лютого 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Артемівського будівельного управління № 5 „Промбуд" Закритого акціонерного товариства „Горлівськхімбуд" про зміну формулювання причин звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Апеляційного суду Донецької області із апеляційною скаргою на рішення Калінінського районного суду м. Горлівки від 24 лютого 2006 р., яким відмовлено в задоволенні його позовних вимог.

Позивач просив скасувати рішення суду, посилаючись на порушення норм матеріального права: зокрема, суд в порушення вимог ст. 36 п.2 КЗпП України не витребував необхідні докази на підтвердження факту його звільнення до завершення будівництва об"єкту насосної станції; не звернув уваги на запис в його трудовій книжці, що підтверджує укладення з ним трудового договору на невизначений строк.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, виходив з того, що заявою самого ОСОБА_1 про прийняття на роботу, наказами керівництва відповідача від 17.09.2004 р. та 23.05.2005 р. підтверджений факт прийняття позивача на роботу тимчасово, на період монтажу м/к насосної станції, в зв"язку з чим відсутні підстави для зміни формулювання причини звільнення на звільнення за угодою сторін. Відповідно, немає причин і для стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши доповідача суддю Гурову О.М., пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд 1-ї інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Встановлено, що судом при розгляді даної справи таких порушень припущено не було, тому підстави для скасування рішення відсутні.

Як вбачається з наказу № НОМЕР_1 ОСОБА_1 був прийнятим на роботу монтажником сталевих та залізо-бетонних конструкцій 4 розряду тимчасово, на період монтажу металоконструкцій насосної станції циклу ПГХ на об"єкті капремонт з реконструкцією Горлівського коксохімзаводу з 17 вересня 2004 р. до 24 травня 2005 р. З вказаним наказом позивач був ознайомленим під розпис, не оскаржував його.

Стаття 23 ч.І та 2 КЗпП України допускає можливість укладання трудового договору на певний строк або на час виконання певної роботи.

Відповідно до акту готовності об"єкту (а.с.60) та довідки Артемівського будівельного управління № 5 „Промбуд" (а.с. 59), монтаж металоконструкцій на об"єкті насосна станція циклу ПГХ у комплексі реконструкції заводу закінчено 23 травня 2005 року.

Викладені обставини дозволили суду першої інстанції зробити обґрунтований висновок про те, що строк трудового договору скінчився, а оскільки ОСОБА_1 був прийнятим саме на період виконання монтажних робіт, відповідач вірно звільнив його за закінченням строку трудового договору наказом № НОМЕР_2. Підстав для зміни формулювання звільнення на таке, що відбулось за згодою сторін, на думку Апеляційного суду, не має.

Відповідно до ст.ст. 235, 237-1 КЗпП України, відсутні підстави й для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, різниці в заробітку за новим місцем роботи та відшкодування моральної шкоди.

З урахуванням викладеного, Апеляційний суд вважає, що рішення суду відповідає вимогам процесуального і матеріального права і підстави для його скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги позивача стосовно незакінченого будівництва об"єкту і відсутності підстав для його звільнення не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються згаданими доказами по справі. При цьому звертає на себе увагу й те, що ОСОБА_1 приймався на роботу не на період будівництва об"єкту, а на період монтажу металевих конструкцій насосної станції на об"єкті. Ці роботи за матеріалами справи були закінчені виконанням 23 травня 2005 року.

Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на запис в трудовій книжці не є підставою для скасування рішення, оскільки запис про строковий характер трудового договору в трудовій книжці може не робитись, але вказівка на це є необхідною в наказі про прийняття на роботу із зазначенням строку трудового договору. Ці вимоги закону відповідачем дотримані, що підтверджується матеріалами справи.

Керуючись ст. ст. 308, 314-315 ЦПК України, Апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Калінінського районного суду м. Горлівки від 24 лютого 2006 року залишити без зміни.

Стягнути з ОСОБА_1 7 грн. 50 коп. витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду судової справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: