ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження 33/821/16/19 Справа № 696/290/19 Головуючий по 1 інстанції Опалинська О.П.

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАПДоповідач в апеляційній інстанції Соломка І.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2019 р. м. Черкаси

Суддя Черкаського апеляційного суду Соломка І.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення № 696/290/19 відносно ОСОБА_1 , що надійшли з Смілянського міськрайонного суду Черкаської області за апеляційною скаргою останнього ,-

в с т а н о в и л а:

Постановою Смілянського міськрайонногосуду Черкаської області від 11 червня 2019 року

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , ФОП,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, постановлено стягнути судовий збір на користь держави в сумі 384,20 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 19 березня 2019 року близько 21 години 23 хвилин по вул. Л.Борисової в м. Кам`янка Черкаської області, керував автомобілем «Мерседес Віто», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, різкий запах алкоголю з ротової порожнини, чим порушив вимоги п.2.9 а ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП. Покази алкотестера «Драгер» склали 1,26‰,

Не погоджуючись з постановою місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив її скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що місцевим судом порушено його право на захист, оскільки справа розглянута у його відсутність, незважаючи на те, що ним подавалося клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою. Крім того, вказує, що автомобіль ним використовується в робочих цілях, а тому позбавлення права керування транспортними засобами ставить його в скрутне матеріальне становище.

В суд апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, повідомлений належним чином про час та місце апеляційного розгляду справи, просив слухати справу у його відсутність.

Перевіривши матеріали справи, які надійшли з Смілянського міськрайонногосуду Черкаської області і, обміркувавши над доводами апеляційної скарги, вважаю, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказані вимоги при розгляді даної справи судом першої інстанції виконані.

Висновок міськрайонногосуду про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 ґрунтується на зібраних та досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну правову оцінку.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 386936 від 19.03.2019, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, з якого вбачається, що ОСОБА_1 19 березня 2019 року близько 21 години 23 хвилин по вул. Л.Борисової в м. Кам`янка Черкаської області, керував автомобілем «Мерседес Віто», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, різкий запах алкоголю з ротової порожнини, чим порушив вимоги п.2.9 а ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП. Покази алкотестера «Драгер» склали 1,26‰ (а.с. 1);

- показаннями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про те, що в їх присутності водій ОСОБА_1 пройшов огляд у встановленому законом порядку на стан сп`яніння за допомогою приладу «Drager», який показав позитивний результат - 1,26 ‰ ( а.с. 5-6);

- даними тесту № 3542, відповідно до якого - результат позитивний 1,26‰ ( а.с. 3);

- даними відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, переглянутому під час апеляційного розгляду, на якому зафіксовано факт проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Drager» в присутності двох свідків, показники якого становили 1,26 ‰ (а.с. 4).

Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Також, апеляційним судом встановлено відсутність порушень вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 р. за № 1413/27858, «Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, зареєстрованої в МЮ України 10.11.2015 № 1408/27853, та вимог КУпАП при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Апелянт вказує на те, що розглянуто справу за його відсутності, чим порушено його право на захист. Однак, вказані доводи є безпідставними, оскільки в матеріалах справи містяться клопотання підписані ОСОБА_1 , датовані 29.05.2019 та 10.06.2019 (а.с. 26, 32) про відкладення розгляду справи у зв`язку з станом здоров`я, хоча згідно виписки з історії хвороби №5619 (а.с. 27) останній перебував на стаціонарному лікуванні з 23.04.2019 по 02.05.2019 та з покращенням виписаний на амбулаторне лікування.

Також, згідно довідки, наданої апелянтом, останній дійсно перебував на амбулаторному лікуванні в ПП «Медичний центр «Звіробій» з 20.05.2019 по 10.07.2019.

За таких обставин, ОСОБА_1 , перебуваючи на амбулаторному лікуванні, а не на стаціонарному, не був позбавлений можливості 11.06.2019 бути присутнім в судовому засіданні та користуватися своїми правами, передбаченими КУпАП. При цьому, ОСОБА_1 , перебуваючи на амбулаторному лікуванні, складав апеляційну скаргу, та відправляв її поштовим зв`язком про що свідчить опис та конверт (а.с. 39, 40).

Слід також врахувати, що у місцевого суду на час розгляду справи по суті, були вістуні будь- які належні докази поважності неявки ОСОБА_1 в судове засідання

Крім того, вважаю, що судом апеляційної інстанції поновлено права ОСОБА_1 на захист, оскільки останнього було належним чином повідомлено про місце, день та час слухання справи, однак він до апеляційного суду не виявив бажання з`явитися та просив слухати справу без його участі, апеляційним судом було проведено дослідження доказів по справі, а тому постанова місцевого суду з підстав, що ОСОБА_1 не брав участі у розгляді справи судом першої інстанції, не може бути скасована, оскільки його відсутність в суді першої інстанції, не вплинула на правильність прийнятого міськрайонним судом рішення по суті щодо нього.

Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік відповідає положенням ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним скоєному і відповідає особі правопорушника.

З врахуванням вищевикладеного, вважаю, що постанова міськрайонногосуду є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування та закриття провадження по справі, як того просить апелянт, - відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП,-

п о с т а н о в и л а:

Постанову Смілянського міськрайонногосуду Черкаської області від 11 червня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанова остаточна й оскарженню не підлягає.

Суддя І.А. Соломка