Справа № 22-1116ас-2006 р. Категорія : 27

Головуючий у 1 інстанції: Василенко О.М. Доповідач : Кіянова С.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

23 червня 2006 року                     Апеляційний суд Донецької області

в складі: головуючого - судді      Новодворської О.І.

суддів :                         Кіянової С.В., Сукманової Н.В.

при секретарі:               Писаревій Ю.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду від 3 березня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Краматорської міської ради, Відділення Державного казначейства у м. Краматорську про стягнення недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги учаснику війни,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Краматорського міського суду від 3 березня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Краматорської міської ради, Відділення Державного казначейства у м. Краматорську про стягнення недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги учаснику війни за період 2003-2005 роки в розмірі 1365,25 грн. - відмовлено. При цьому суд посилався на те, що ОСОБА_1. є учасником війни і згідно ст. 14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на одноразову щорічну грошову допомогу у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Однак, відповідно до Законів України "Про державний бюджет на 2003 рік" "Про державний бюджет на 2004 рік" виплата такої одноразової допомоги не передбачалася, а згідно Закону України "Про державний бюджет на 2005 рік" така допомога встановлена в розмірі 50 грн. і позивач її отримав, тобто підстав для задоволення вказаного позову не має.

Позивач не погодився з таким рішенням суду, приніс апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення і постановити нове про задоволення його вимог, оскільки суд 1 інстанції не врахував, що положення статей Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не скасовані, а застосування положення Законів України "Про державний бюджет" на відповідні роки є необгрунтованим, оскільки це суперечить Конституції України і Рішенням Конституційного Суду України.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін з таких підстав.

Згідно ст. 14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується одноразова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_1 як учасник війни має право на отримання разової щорічної грошової допомоги, виплату якої здійснюють органи праці та соціального захисту населення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу у 2005 році була виплачена така допомога у розмірі 50 гр., який був встановлений Законом України „Про Державний бюджету України на 2005 рік".

Відповідно до ст. 17 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", фінансування витрат, пов'язаних з його реалізацією, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Вказана норма Закону не суперечить Конституції України, оскільки статтею 95 Конституції  передбачено,   що  тільки   виключно   законом   про   Державний   бюджет  України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Законами України „Про Державний бюджет на 2003 рік" та „Про Державний бюджет на 2004 рік" виплата щорічної грошової допомоги учасникам війни не була передбачена.

Частиною 2 статті 4 Бюджетного Кодексу України встановлено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет України.

Доводи позивачки про те, що Рішеннями Конституційного Суду України №5 від 20.03.2002 року і №20 від 1.12.2004 року вказані норми закону вважаються неконституційними не можуть бути прийняті до уваги, оскільки закон зворотної сили не має і не може застосовуватися на ті правовідносини, що склалися до набрання їх чинності.

Відповідно до п.1 ч.І ст. 198 КАС України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 198 ч.І п.1, 200, 205 ч.І п.1, 206 КАС України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Краматорського міського суду від 3 березня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.

Головуючий Судді