Справа №22-1566 \07р. Головуючий у 1 інстанції - Гаврилюк О.І.
Категорія - 21 Доповідач - Дем»яносов М.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2007р. Апеляційний суд Донецької області в складі:
гоовуючого Рибалко Л.І.
суддів Новікової Г.В.,
Дем»яносова М.В.
при секретарі Скосар Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу по апеляційним скаргам відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ясинувата Донецької області та позивача ОСОБА_1 на рішення Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 5 грудня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ясинувата Донецької області про відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ :
Рішенням Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 5 грудня 2006 року було частково задоволено позов ОСОБА_1 пред'явлений до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування про відшкодування моральної шкоди: на його користь з відповідача було стягнуто грошову компенсацію у розмірі 15 000 грн.
Не погодившись з рішенням суду Фонд соціального страхування приніс апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати , в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального законодавства та фактичним обставинам справи, яким суд дав неправильну правову оцінку. Вважають , що позивач не довів і в судовому засіданні не надав належних доказів спричинення йому моральної шкоди , про що відсутній висновок МСЕК. Крім того також вважають, що суд не взяв до уваги, що відповідно до вимог Закону України ,, Про державний бюджет на 2006 рік" дії Закону України \ в частині моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійному захворюванні, що спричинили втрату працездатності" зупинено на 2006 рік .
Позивач ОСОБА_1 в апеляційній скарзі ставить питання про зміну рішення суду,
вважає, що воно не відповідає фактичним обставинам справи і просить задовольнити його
позовні вимоги в повному обсязі, з урахуванням фактичних обставин справи, тяжкості
отриманого професійного захворювання і тривалості моральних страждань ,стягнути з відповідача на його користь у відшкодування моральної шкоди 20 000 грн.
Представник відповідача у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав і просив її задовольнити у повному обсязі. Представник позивача заперечував проти апеляційної скарги відповідача, просив її відхилити, наполягав на вимогах апеляційної скарги ОСОБА_1 і просив її задовольнити.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційних скарг , апеляційний суд вважає, що скарги не підлягають задоволенню, рішення не підлягає скасуванню чи зміні з наступних підстав .
Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами .
Згідно зібраним доказам, позивач дійсно довгий час працював на підприємствах вугільної промисловості. У зв'язку з роботою тривалий час в шкідливих умовах він отримав професійне захворювання-хронічну попереково-крижову радікулопатію в стадії згасаючого загострення з болючим і м'язово-тонічним синдромом. Згідно висновку МСЕК від 23.04.2003 року йому вперше встановлено 60 % втрати професійної працездатності.
Відповідно до вимог ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", при настанні страхового випадку Фонд соціального страхування зобов'язаний у встановленому законом порядку сплатити грошову компенсацію за моральну шкоду при наявності факту її заподіяння.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з факту заподіяння ОСОБА_1 моральної шкоди внаслідок ушкодження його здоров я. Про наявність моральної шкоди позивачеві є відповідні докази, яким суд дав належну правову оцінку.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України „ Про судовому практику в справах про відшкодування моральної \ немайнової шкоди\ від 31 березня 1995 року № 4, розмір відшкодування моральної \ немайнової шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілісних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
Визнаючи розмір моральної шкоди, суд виходив із ступеня і глубини фізичних та моральних страждань позивача, з врахуванням розміру втрати професійної працездатності, неможливості продовження виконувати колишню роботу, відновлення втраченого здоров'я, а також вимог розумності, доцільності і справедливості. Стягнула сума не перевищує меж встановлених п.3 ст. 34 названного закону і відповідає фактичним обставинам справи і є справедливою сатисфакцією спричиненої потерпілому моральної шкоди.
Апеляційний суд не може прийняти до уваги доводи Фонду про те, що позивачем не надано доказів спричинення йому моральної шкоди . Відповідно до діючого законодавства втрата працездатності, яка встановлена висновком МСЕК, вже сама по собі свідчить про спричинення моральної шкоди, оскільки стан здоров'я потерпілого погіршено .
Доводи скарги відповідача про те, що для встановлення факту спричинення моральної
шкоди необхідно проведення МСЕК також безпідставні, оскільки висновок МСЕК необхідний
для стягнення: моральної шкоди заподіяної умовами виробництва, яка не спричинила втрату
потерпілому професійної працездатності , також як і доводи представника відповідача про те.
що Законом України „ Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинено дію Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки відповідно до вимог Закону фінансування Фонду проводиться не за рахунок бюджету , кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету, використовуються виключно за їх прямим призначенням і зараховуються на єдиний централізований рахунок Фонду .
Інші доводи апеляційних скарг не можуть бути підставою для скасування або зміні рішення місцевого суду .
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч. Іп.1, 315 І
ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ :
Апеляційні скарги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м. Ясинувата Донецької області та ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 05 грудня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала суду набирає чинності з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.