ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

  У Х В А Л А

14 березня 2024 року                                           Чернігів                             Справа №  620/2715/24

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Поліщук Л.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Крім того, пунктом 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Згідно з пунктом 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

За приписами частини першої статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

Суд зауважує, що частина перша статті 25 КАС України передбачає можливість вибору позивачем суду лише за зареєстрованим місцем проживання (перебування) фізичної особи-позивача, а не за фактичним.

Відповідно до частини другої статті 26 Кодексу адміністративного судочинства України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що Кодекс адміністративного судочинства України встановлює декілька видів територіальної підсудності, в тому числі: загальну (залежно від місця проживання чи місцезнаходження відповідача) та альтернативну (за вибором позивача).

Тлумачення статті 25 КАС України свідчить про те, що підсудність за вибором позивача - це така підсудність, при якій позивачеві надається право за своїм вибором пред`явити позов в один з декількох вказаних у законі судів.

Відповідно до пункту 12 частини другої статті 2 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.

Декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою: створення умов для реалізації прав особи, зокрема, виборчих прав, права на участь у місцевому самоврядуванні, на отримання соціальних, публічних послуг, у випадках, передбачених законом; ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою (пункти 1, 2 частини першої статті 3 вказаного Закону).

Отже, при реалізації свого права вибору між судами, яким згідно з правилом територіальної підсудності, належить розглядати справу, позивачу необхідно надавати докази, які підтверджують реєстрацію місця проживання (перебування).

Як слідує з позовної заяви позивачем у позові вказано адресу: АДРЕСА_1 , проте доказів, які підтверджують саме таку адресу реєстрації місця проживання (перебування) позивача, суду не надано.

При цьому, місцезнаходженням відповідача є смт Черкаське, Новомосковського району, Дніпропетровської області.  

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.

Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви мають бути усунені протягом п`яти днів з дня вручення копії цієї ухвали, подавши до суду докази, що підтверджують зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування, знаходження) позивача для визначення територіальної підсудності позову.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

 У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – залишити без руху.

Надати позивачу п`ятиденний строк з дня вручення копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позову.

Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вказаний судом строк позовна заява буде йому повернута.

Копію ухвали суду надіслати позивачу.

Відповідно до частини другої статті 256  Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно із статтею 294  Кодексу адміністративного судочинства України, оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                                                     Л.О. Поліщук