АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-а-538/06 Головуючий у 1-й інстанції: Галагуза В.В.
Категорія: скарга на постанову
про відмову в порушенні кримінальної
справи Доповідач: Войтовський С.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Миколаївської області
у складі: головуючого - Погорєлової Г.М. суддів - Тимошевського В.П., Войтовського С.А. за участю прокурора- Данчука В.М.
20.07.2006 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали справи за апеляцією заявника ОСОБА_1 на постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 травня 2006 року, якою відмовлено в задоволені скарги ОСОБА_1 на постанову слідчого з особливо важливих справ слідчого управління УМВС в Миколаївській області від 14.01.2006 року про порушення відносно нього кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.4 ст. 27, ч.4 ст. 189 КК України.
З постанови суду слідує, що 09.03 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд зі скаргою, в якій просив скасувати постанову слідчого з особливо важливих справ СУ УМВС в Миколаївській області від 14.01.2006 року про порушення відносно нього кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.4 ст. 27, ч.4 ст. 189 КК України.
Постановою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 19.05.2006 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи було відмовлено.
Приймаючи зазначене рішення, суддя вказав, що постанова винесена з урахуванням вимог ст. 98 КПК України, оскільки мав місце привід, тобто, заява особи про готування до злочину, а підставою стали вказані в даній заяві факти, що підтверджують її обгрунтованість та достатність. З метою перевірки отриманої заяви, виникла необхідність проведення слідчих дій, що можливо лише при порушенні кримінальної справи. По справі були допитані свідки, проведені очні ставки, призначена судова експертиза, направлені доручення для встановлення осіб, учасників кримінальної справи. Суд послався і на те, що в цьому судовому провадженні перевіряється наявність приводів та підстав для винесення постанови про порушення справи і не вирішується питання щодо доведеності вини особи та кваліфікації дій.
В апеляції заявник ОСОБА_1 просить постанову-суду скасувати та винести своє рішення про задоволення його скарги, тобто, за змістом апеляції, про скасування постанови слідчого. При цьому заявник посилається на те, що постанова суду винесена без урахування фактичних обставин, оскільки підстав для порушення кримінальної справи не було. Вказані в заяві факти раніше перевірялись слідчим і свого підтвердження не знайшли. Крім того, по цим же самим фактам слідчим раніше двічі виносились постанови про відмову в порушенні кримінальної справи і фактично приводом для її порушення стали вказівки прокуратури Миколаївської області. Апелянт зазначає, що злочин він не скоював, його обмовили, так як між ним та потерпілим ОСОБА_2 склалися неприязні стосунки.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Данчука В.М. про залишення постанови суду без зміни, вивчивши надані матеріали та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 11.02.2005 року " Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи" суддя, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи вправі з'ясовувати лише такі питання: чи були наявними на час порушення справи передбачені ч.1 ст.94 КАК приводи; чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину (ч.2 ст.94 КПК); чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок (ст.98К).
З постанови слідчого від 14.01.2006 року у відношенні ОСОБА_1 вбачається, що відповідно до п.1 ч.1 ст.94 КПК України приводом для порушення кримінальної справи була відповідна заява ОСОБА_2 про скоєння злочину, а відповідно до ч.2 ст.94 КПК України підставою для порушення справи були одержані достатні дані, які вказували на наявність в діях ОСОБА_1 ознак злочину, передбачених ч.3 ст. 15, ч.4 ст.27, ч.4 ст. 189 КК України.
Посилання апелянта на відсутність таких даних є безпідставним і суперечить матеріалам кримінальної справи.
Постанова про порушення кримінальної справи прийнята компетентною особою, якою був додержаний встановлений для цього порядок, тобто інші, передбачені законом вимоги, в цій частині також були виконані.
При розгляді справ даної категорії судовий контроль полягає в перевірці дотримання вказаних норм відповідними посадовими особами. На перевірку законності притягнення особи до кримінальної відповідальності, оцінку ступеню участі в злочинах, доказів, кваліфікації дій судовий контроль не розповсюджується. Ці питання не можна розглядати і вирішувати заздалегідь в окремому провадженні, оскільки вони вирішуються судом при розгляді кримінальної справи по суті.
Таким чином, постанова суду є обґрунтованою, винесена законно і скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію заявника ОСОБА_1залишити без задоволення, а постанову судді Центрального районного суду М.Миколаєва від 19 травня 2006 року, якою відмовлено в задоволенні його скарги на постанову слідчого з особливо важливих справ слідчого управління УМВС в Миколаївській області від 14.01.2006 року, пов'язаної з порушенням кримінальної справи щодо ОСОБА_1 - без зміни.