АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11 -а-513/06 Головуючий у 1 -й інстанції: Гажа О.П.
Категорія: ст. 122 ч.1 Доповідач: Войтовський С.А.
КК України
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Миколаївської області
у складі: головуючого - Погорєлової Г.М. суддів - Гребенюк В.І., Войтовського С.А. за участю прокурора- Данчука В.М. потерпілого- ОСОБА_1
13.07.2006 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією старшого помічника прокурора Новоодеського району Миколаївської області на постанову Новоодеського районного суду Миколаївської області від 19 травня 2006 року року, якою кримінальна справа відносно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1народження уродженця Житомирської області, смт. Баранівка, мешканця м. Новий Буг, АДРЕСА_1, раніше не судимого, обвинуваченого в скоєні злочину, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України,
- направлена прокурору Новоодеського району Миколаївської області для проведення додаткового розслідування зі стадії попереднього розгляду.
Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в побитті громадянина ОСОБА_1, яке відбулось 23..09.2005 року в АДРЕСА_2 Новоодеського району біля трансформаторної підстанції з мотивів особистої непрязні та спричинив ОСОБА_1 тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді струсу головного мозку, перелому кістки носу, синців, саден, припухлості м'яких тканин обличчя, голови, ускладнених макупатією правого ока з частковою атрофією диску зорового нерву лівого ока.
Постановою Новоодеського районного суду Миколаївської області кримінальна справа направлена прокурору для проведення додаткового розслідування. Суддя в постанові вказав на те, що дана справа не може бути призначена до судового розгляду, так як під час її порушення, провадження досудового слідства були допущені істотні порушення вимог кримінально -процесуального законодавства, в тому числі, права потерпілого на ознайомлення з матеріалами кримінальної справи. Суддя послався на те, що потерпілий ОСОБА_1 під час попереднього розгляду справи просив повернути кримінальну справу на додаткове розслідування, так як не був згоден з позицією досудового слідства про притягнення до кримінальної відповідальності одного ОСОБА_2, оскільки його також били ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які до кримінальної відповідальності по даній справі не притягуються, а також на те що він не був ознайомлений з постановами про відмову в порушенні кримінальної справи у відношенні цих осіб за фактом його побиття і про прийняте рішення не повідомлений. Крім того, суддя вказав, що потерпілий не отримував повідомлення про закінчення досудового слідства і про можливість ознайомлення з матеріалами кримінальної справи, внаслідок чого був позбавлений можливості своєчасно оскаржити незаконні, на думку потерпілого, постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, заявити відповідні клопотання щодо неповноти досудового слідства. Також в постанові зазначено, що досудовим слідством не вжито ніяких заходів по встановленню і доведеності обвинуваченому характеру і розміру матеріальної шкоди, заподіяної потерпілому та витрат на його стаціонарне лікування, внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, що відповідно до ст. 64 КПК України є обов'язковим. На думку судді, порушені процесуальні права потерпілого неможливо відновити в ході судового розгляду даної справи.
В апеляції старший помічник прокурора Новоодеського району просить постанову суду скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд. Посилається, що недоліки, які вказав суддя в постанові, можна було усунути в ході судового слідства. Також вказує на те, що відповідно до вимог ст.246 КПК України за тих підстав, які зазначив суддя в постанові, справу можна було повернути на додаткове розслідування лише за клопотанням прокурора чи обвинуваченого, а не потерпілого. На думку апелянта, права потерпілого в ході досудового слідства порушені не були, а питання про відшкодування завданої шкоди можна з'ясувати в судовому засіданні. Зазначає, що вказані недоліки не є істотними і не являються підставою для повернення справи на додаткове розслідування. Крім того, в резолютивній частині постанови суддя не вказав які саме слідчі дії необхідно провести.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора Данчука В.М., який підтримав подану апеляцію і просив скасувати постанову суду, думку потерпілого ОСОБА_1, який просив залишити постанову суду без зміни, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія судців вважає, що апеляція задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Згідно вимог ст.237 КПК України при попередньому розгляді справи суддя за клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чи законного представника, потерпілого чи його представника з'ясовує питання про те, чи немає підстав для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, потерпілий в своїй заяві про скоєння відносно нього злочину, з самого початку вказував, що його побили ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Те ж саме він стверджував на протязі всього досудового слідства. З постанови прокурора району від 23.02.2006 року про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та про порушення справи слідує, що підставою для її скасування було те, що в діях ОСОБА_2 та його товаришів вбачаються ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, але кримінальна справа була порушена тільки у відношенні одного ОСОБА_2 Стосовно ОСОБА_3 і ОСОБА_4 постановою слідчого від 18.04.2006 року було відмовлено в порушенні кримінальної справи за фактом заподіяння ОСОБА_1 тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Але копія даної постанови направлялась тільки прокурору. Потерпілий з вказаною постановою ознайомлений не був, оскільки вона йому взагалі направлена не була, хоча стосується його інтересів. З матеріалами кримінальної справи потерпілий ОСОБА_1 також не знайомився і вказував, що повідомлення про закінчення досудового слідства не отримував. В судовому засіданні при попередньому розгляді справи потерпілий знову наполягав на притягненні до кримінальної відповідальності, крім ОСОБА_2, також ОСОБА_3 і ОСОБА_4 і зазначав про порушення його прав, передбачених ст.49 КПК України.
Хоча ч.2 ст.246 КПК України вказує на те, що суддя вправі повернути справу на додаткове розслідування для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб за клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чи законного представника, вимоги ч.2 ст.237 КПК України зобов'язують вирішувати це питання і з потерпілим.
Таким чином, при проведенні попереднього розгляду справи, суддя обґрунтовано прийшов до висновку про наявність порушень норм КПК на досудовому слідстві, які істотно обмежили законні права потерпілого, оскільки він був позбавлений можливості оскаржити незаконну, на його думку, постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 і ОСОБА_4, не міг вчасно заявити відповідні клопотання та не був ознайомлений з усіма матеріалами справи. Так як поновити ці права потерпілого на стадії судового розгляду справи неможливо, то суд правильно направив справу на додаткове розслідування.
Крім того, відповідно до вимог ст.64 КПК України, до обставин, що підлягають доказуванню в кримінальній справі також відносяться характер і розмір шкоди, завданої злочином та розміри витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину. Не дивлячись на вказані вимоги закону, досудовим слідством не було вжито ніяких заходів по встановленню і доведеності обвинуваченому характеру та розміру матеріальної шкоди і витрат на стаціонарне лікування потерпілого.
За таких обставин, постанова суду є законною і скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію старшого помічника прокурора Новоодеського району Миколаївської області залишити без задоволення, а постанову Новоодеського районного суду Миколаївської області від 19 травня 2006 року року, якою кримінальна справа відносно ОСОБА_2, обвинуваченого в скоєні злочину, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України направлена прокурору Новоодеського району Миколаївської області для проведення додаткового розслідування - залишити без зміни.