Справа № 2-28-07

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

^{РІШЕННЯ}

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2007 року Любомльський районний суд Волинської області в складі

            головуючого - судді    - Пешкова М.І.,

при секретарі                 - Носку А.В.,

з участю позивачки     - ОСОБА_1, представника відповідача  - Давидюк О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Любомль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Любомльської міської Ради про визнання права власності на нерухоме спадкове майно , -

встановив:

До суду із позовною заявою звернулась ОСОБА_1, яка просить визнати за нею та ОСОБА_2 право на 1\2 частку квартири кожному, що знаходиться в АДРЕСА_1. Визнати її ОСОБА_1 власником нерухомого майна вартістю 3970 грн., а саме квартири, що розташована в АДРЕСА_1 загальною площею 25,3 кв.м у відповідності до технічного паспорта на нерухоме майно відповідно інвентаризаційної справи НОМЕР_1.

Свої вимоги обгрунтувала тим, що на праві спільної власності їй та ОСОБА_2 належала квартира, що знаходиться в АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер і після його смерті відкрилась спадщина. Спадкоємці першої черги були відсутні, спадкоємці другої черги не претендують на частку в спадковому майні, спадкоємці третьої та четвертої черги спадкування також були відсутні. Позивачка як спадкоємець п"ятої черги прийняла спадщину шляхом подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2. Нотаріальна контора відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, тому що не визначені частки належного їй та ОСОБА_2 нерухомого майна. За таких обставин змушена звертатись до суду, просить позов задовольнити.

В судовому засіданні позивачка вимоги позову підтримала повністю, та пояснила, що на день смерті спадкодавця проживала з ним у фактичних шлюбних відносинах, перебувала на його утриманні. Ніхто на спадкове нерухоме майно ОСОБА_2.не претендує. В нотаріальному порядку не може оформити спадщину, оскільки не визначені частки нерухомого майна. Домовленості та рішення суду про визначення часток не було. Тому не маючи можливості володіти спадкоємним нерухомим майном померлого, просить вимоги позову задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги позову визнав повністю, та пояснив, що так як спадкоємці першої, третьої та четвертої черг відсутні, спадкоємці другої черги не претендують на частку в спадковому майні, а позивачка відноситься до спадкоємців п"ятої черги, тому на визнанні права власності на нерухоме спадкове майно ОСОБА_1, не заперечує.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Матеріалами справи стверджено, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 24 жовтня 2000 р. квартира, яка знаходиться в АДРЕСА_1, на праві спільної власності належить ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_1 Згідно поданих заяв до суду, спадкоємці другої черги - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не претендуютть на частку в спадковому майні після смерті спадкодавця ОСОБА_2. Рішенням Любомльського районного суду від 13 червня 2006 року підтверджується факт проживання позивачки в будинку ОСОБА_2., перебування її на його утриманні, та те що вона є спадкоємцем п"ятої черги після його смерті. Технічним паспортом на об"єкт нерухомого майна підтверджується факт відсутності порушень забудови квартири, що знаходиться в АДРЕСА_1.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 346 ЦК України, право власності припиняється у разі припинення юридичної особи чи смерті власника.

У відповідності до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред"явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи , визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

У відповідності зі ч. 2 ст. 12 Закону України "Про власність" (ВВР, 1991 № 20, ст. 249 від 07.02.91 року, із змінами згідно із Законом № 3180-12 від 05.05.93) громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.

У ч. 1 ст. 13 згаданого вище Закону зазначено, що об'єктами права власності є жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, земельні ділянки, насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення.

Таким чином, заслухавши пояснення позивачки та представника відповідача, а також оцінюючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, обставини справи, вказані положення Закону, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими і підлягають задоволенню.

Керуючись cm. cm. 10, 11, 60, 213, 214, 215 ЦПК України , на підставі cm. cm. 1216, 1223,1268,     328, 346, 392 ЦК України,   ст.ст. 12,13 Закону України "Про власність", суд

вupішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право на 1\2 частку квартири кожному, що знаходиться в АДРЕСА_1.

Визнати ОСОБА_1 власником нерухомого майна вартістю 3970 грн., а саме квартири, що розташована в АДРЕСА_1 загальною площею 25,3 кв.м у відповідності до технічного паспорта на нерухоме майно відповідно інвентаризаційної справи НОМЕР_1.

Протягом 10 днів з дня проголошення рішення може бути подано заяву про його апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий : суддя

М.І. ПЕШКОВ