Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #81087710

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


22 серпня 2019 року м. Черкаси


провадження № 22-ц/821/76/19

справа № 712/6990/19








Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого: Єльцова В. О.

суддів: Бородійчука В. Г., Нерушак Л. В.


учасники справи:

заявник: ТОВ "Черкасиенергозбут"

боржники: ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ТОВ «Черкасиенергозбут» на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 травня 2019 року про відмову у видачі судового наказу (прийняту суддею Марцішевською О. М.) у справі заявою ТОВ «Черкасиенергозбут» про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 887 грн. 68 коп. з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,




в с т а н о в и в :

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» звернулися до суду з заявою про видачу судового наказу про солідарне стягнення заборгованості за спожиту електроенергію в сумі 887 грн. 68 коп. з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також витрати по сплаті судового збору за подання заяви про видачу судового наказу в розмірі 192 грн. 10 коп.


Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 травня 2019 року ТОВ «Черкасиенергозбут» відмовлено у видачі судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Ухвала судді мотивована тим, що заявником не надано достатніх доказів того, що боржники є власниками житла за адресою АДРЕСА_1 , або ж є споживачами, які фактично користуються послугами електропостачання, що надає ТОВ «Черкасиенергозбут».


Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ТОВ «Черкасиенергозбут» подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити до Соснівського районного суду м. Черкаси для вирішення питання про видачу судового наказу про солідарне стягнення заборгованості за спожиту електроенергію в сумі 887 грн. 68 коп. з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також витрати по сплаті судового збору за подання заяви про видачу судового наказу в розмірі 192 грн. 10 коп.


Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

На обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт указує, що 02 січня 2019 року ТОВ «Черкасиенергозбут» за об`єктом побутового споживача - Боржника за адресою АДРЕСА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Станом на день звернення до суду з заявою про видачу судового наказу, заборгованість за поставлену електричну енергію становила 887, 68 грн.

Посилаючись на вимоги Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил споживачем є будь-яка фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, апелянт указує, що сам факт споживання електричної енергії за адресою АДРЕСА_1 , підтверджується наданими суду розрахунками за спожиту енергію по указаній адресі.

Оскільки судом не було отримано інформацію про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичних осіб - боржників, тому апелянт вважає, що ухвала є необґрунтованою у зв`язку з неповним встановленням обставин, які мають значення для справи.




Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив

Надходження апеляційної скарги

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 27 червня 2019 року відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 12 липня 2019 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання.

Ухвалою судді Черкаського апеляційного суду Єльцова В. О. від 06 серпня 2019 року вказану справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку письмового провадження без виклику сторін у судове засідання.




Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Судом встановлено, що ТОВ «Черкасиенергозбут» звернулися до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення боргу з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

До заяви про видачу судового наказу, стягувач надав копію договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, проте вказаний договір не містить жодних реквізитів: немає номера, дати укладення цього договору, а також не вказано прізвища, ім`я та по батькові споживача (а.с. 7-11). Тобто фактично договору між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ТОВ «Черкасиенергозбут» або інших документів, з яких вбачалося б, що обов`язок сплачувати послуги за електроенергію лежить на ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , до матеріалів справи не додано.

Відповідно до розрахунків нарахувань по активній електроенергії за березень та квітень 2019 року, абоненту ОСОБА_5 , о/р НОМЕР_1 нараховані до сплати 887 грн. 68 коп. (а.с. 12-14).


2. Мотивувальна частина

Позиція Апеляційного суду Черкаської області

Пунктом 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв`язку з цим справа підлягає розгляду Черкаський апеляційним судом.

Згідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.


Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим . Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Постановляючи ухвалу про відмову у видачі судового наказу, суд першої інстанції виходив з того, що подана заява не відповідає вимогам ст. 163 ЦПК України, оскільки заявником не надано достатніх доказів того, що боржники є власниками житла за адресою: АДРЕСА_1 , чи є споживачами послуг за вказаною вище адресою, проживають за цією адресою та фактично користуються послугами електропостачння, які надає ТОВ «Черкасиенергозбут». Тому відкритий на ОСОБА_5 особовий рахунок НОМЕР_1 (особи, яка не вказана у заяві про видачу судового наказу та не є боржником) не є доказом виникнення права вимоги до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.

Вимоги до форми та змісту заяви про видачу судового наказу викладені у ч. 1 та 2 ст. 163 ЦПК України

Правилами ст.163 ЦПК України встановлено вимоги щодо форми і змісту заяви про видачу судового наказу, а п. 3 ч. 3 цієї ж статті встановлено, що до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст. 160, 161, 163, 165 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, зокрема, про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

У заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

У даному випадку була подана заява про видачу судового наказу, передбачена п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, згідно якої судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.

У статті 633 ЦК України визначені такі правила щодо публічного договору:

1. Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

2. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

3. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

4. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).

У разі необґрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою.

5. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

6. Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.

При цьому в матеріалах справи відсутні докази про те, що заявник уклав з боржником публічний договір, зокрема у формі приєднання, передбаченою у ст. 634 ЦК України.

Згідно статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Посилаючись в апеляційній скарзі на Постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14 березня 2018 року про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії, скаржник вказує, що ТОВ «Черкасиенергозбут» є постачальником універсальних послуг на території Черкаської області, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» покладається виконання функцій постачання електричної енергії на закріпленій території.

Вказують, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщено на офіційному сайті ТОВ «Черкасиенергозбут» за посиланням htt://penergozbut.ck.ua/pob.html.

Однак колегія суддів не погоджується з такою позицією апелянта, оскільки вважає, що публікація на сайті є публічною офертою, що за відсутності письмового підтвердження боржника про прийняття такої пропозиції є недостатнім доказом про укладення договору.

Наведені з цього приводу доводи скарги про укладення договору є недоведеними і тому колегія суддів їх відхиляє.

Крім того колегія суддів враховує, що надані до матеріалів справи розрахунки заборгованості відносно особового рахунку № НОМЕР_1 стосуються абонента ОСОБА_5 , який не є боржником у цій заяві, а тому не можуть бути доказом у цій справі.

Згідно п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог ст. 163 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Виходячи зі змісту заявлених відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України грошових вимог правила п. 3 ч.3 ст.163 ЦПК України щодо обов`язкового додавання копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі спрямовані на забезпечення безспірного характеру наказного провадження.

Тому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову у видачі судового наказу у зв`язку із недотриманням заявником вимог ст.163 ЦПК України

При цьому, відмова у видачі судового наказу з визначених підстав не є перешкодою для звернення з такими самими вимогами у порядку позовного провадження.

Судом вірно встановлені фактичні обставини справи, правильно застосовані норми процесуального права.

Враховуючи те, що заява ТОВ «Черкасиенергозбут» щодо видачі судового наказу про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , подана без додержання вимог передбачених п.3 ч. 3 ст.163 ЦПК України, тому суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у видачі судового наказу з підстави, передбаченої правилами п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України.

Керуючись: п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, апеляційний суд, -






п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ТОВ «Черкасиенергозбут», залишити без задоволення.

Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 травня 2019 року про відмову у видачі судового наказу щодо стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 389 ЦПК України не підлягає.




Суддя-доповідач


Судді


  • Номер: 2-н/712/525/19
  • Опис: Про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію
  • Тип справи: на цивільну справу (наказне провадження)
  • Номер справи: 712/6990/19
  • Суд: Соснівський районний суд м. Черкаси
  • Суддя: Єльцов В.О.
  • Результати справи: залишено без змін
  • Етап діла: Розглянуто у апеляційній інстанції
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 23.05.2019
  • Дата етапу: 22.08.2019
  • Номер: 22-ц/821/76/19
  • Опис: про видачу судового наказу
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 712/6990/19
  • Суд: Черкаський апеляційний суд
  • Суддя: Єльцов В.О.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 26.07.2019
  • Дата етапу: 22.08.2019
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація