ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2006 р. | № 17-6-14/01-11026 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого судді | Овечкіна В.Е., |
суддів | Чернова Є.В., |
Цвігун В.Л., |
розглянув касаційну скаргу |
Комунального підприємства “Білгород-Дністровськводоканал” |
на постанову | від 30.05.06 Одеського апеляційного господарського суду |
у справі | № 17-6-14/01-11026 господарського суду Одеської області |
за позовом | ТзОВ “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” |
до | Комунального підприємства “Білгород-Дністровськводоканал” |
про | стягнення 305342,31 грн. |
за участю представників сторін:
від позивача: не з’явився
від відповідача: Попова С.Г., № 31-30-476 від 11.05.2005
ВСТАНОВИВ:
Клопотання КП “Білгород –Дністровськводоканал” про зупинення виконання наказу у цій справі колегією суддів відхилено.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.03.06 (суддя Горячук Н.О.) задоволено заяву КП “Білгород-Дністровськводоканал” про відстрочку виконання рішення по справі №17-6-14/01-11026 до травня 2006 року та заява про розстрочку виконання рішення з червня по грудень 2006 року. Виконання рішення господарського суду Одеської області у цій справі відстрочене до 31 травня 2006 року і розстрочене з червня по грудень 2006 року включно шляхом сплати боргу в сумі 305342,31 грн. по 43 783 грн. щомісячно.
Ухвалу мотивовано тим, що наявність заборгованості відповідача за активну та реактивну електроенергію станом на 01.02.06, заборгованості по платежам до Пенсійного фонду України станом на 01.03.06, а також стан банківських розрахунків відповідача свідчать про його скрутне фінансове становище.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.06 (колегія суддів у складі: Журавльов О.О.–головуючий, Тофан В.М., Михайлов М.В.) ухвалу господарського суду Одеської області від 28.03.06 скасовано, КП “Білгород-Дністровськводоканал” відмовлено у задоволенні заяви про надання відстрочки з послідуючою розстрочкою виконання рішення господарського суду Одеської області від 06.03.02 .
Обґрунтовуючи постанову апеляційний суд посилається на те, що позивач також знаходиться у скрутному фінансовому становищі. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обставини справи свідчать про те, що рішення не виконувалося майже 3 роки, тобто про відсутність виняткових підстав для задоволення заяви відповідача у справі.
Комунальне підприємство “Білгород-Дністровськводоканал” в поданій касаційній скарзі просить скасувати постанову апеляційної інстанції та залишити без змін ухвалу господарського суду Одеської області від 28.03.06, посилаючись на те, що при винесенні постанови апеляційним судом порушено норми процесуального права, зокрема ст. 121 Господарського процесуального кодексу України.
Скарга мотивована тим, що позивач на протязі 4 років не пред’являв наказ суду до виконання. Виконавче провадження по цій справі було відкрите лише 06.02.2006. Сума боргу дорівнює всій виручці підприємства за 2 місяці і одночасна її сплата спричинить непередбачувані соціальні наслідки –50-ти тисячне місто залишиться без води, а працівники без зарплатні.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень п.6 ст. 83, ст. 121 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власної ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Господарський суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
Судами попередніх інстанцій встановлене наступне.
Рішенням господарського суду від 16.03.2002 по цій справі з відповідача на користь КР “Одесводоканал” було стягнуто 307111 грн. 31 коп. (в. т.ч. судові витрати).
Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.11.2004 стягувач КП “Одесводоканал” був замінений правонаступником ТОВ “Інфокс” філія “Інфоксводоканал”.
19.12.2005 правонаступник звернувся до суду з заявою про видачу дублікату наказу № 17-6-14/01-11026 від 23.04.2002 і клопотанням відновити пропущений строк для пред’явлення наказу до виконання. Заява була задоволена ухвалою господарського суду Одеської області від 05.01.2006. Постанова ДВС про відкриття виконавчого провадження була прийнята лише 06.02.2006.
Таким чином, КП “Одесводоканал” 2,5 року та його правонаступник більше року не стягували з відповідача 307111 грн.
Колегія суддів зазначає, що при винесенні постанови апеляційна інстанція не взяла до уваги постанову Вищого господарського суду України від 26.10.2005 у справі № 32/196-048022 та рішення господарського суду Одеської області від 02.12.2005 у справі № 15/217-05-8990.
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. При розгляді зазначених вище справ брали участь сторони, що є сторонами у даній справі. При розгляді заяви КП “Білгород-Дністровськводоканал” про надання відстрочки сплати боргу судом першої інстанції були враховані факти, встановлені при розгляді цих справ. Зокрема, згідно Закону України “Про реструктуризацію заборгованості по квартирній платі, платі за житлово-комунальні послуги, споживання газу і електроенергії”, відповідач уклав договори про реструктуризацію заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення з населенням на загальну суму 383423,01 грн. з 01.07.2003 року на 5 років.
Зважаючи на цей факт суд по вказаним вище справам розстрочив стягнення 351194 грн. 22 коп. та 94147 грн. 78 коп. по квітень та травень 2006 року відповідно. При цьому було встановлено, що позивач та відповідач є підприємствами однієї галузі господарювання, яка спеціалізується з надання послуг з водопостачання та водовідведення. Відповідач відноситься до підприємств, що мають стратегічне значення для держави і знаходиться від незалежних від нього причин у надзвичайно важкому фінансовому стані (а.с. 72, 73, 77).
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції цілком обгрунтовано надав відповідачу відстрочку у сплаті боргу по даній справі до червня 2006 року і розстрочив його сплату по грудень 2006 року.
Зважаючи на встановлені факти, відповідач не мав фінансової можливості виконати рішення суду від 06.03.2002 добровільно, а примусове його виконання своєчасно не відбулося не з вини відповідача.
При розгляді заяви відповідача про відстрочку сплати боргу апеляційний суд взагалі не досліджував обставини, що ускладнюють виконання рішення відповідачем та можливі негативні наслідки для нього при виконанні рішення суду у встановлений строк.
Таким чином, постанова апеляційної інстанції винесена з порушенням вимог ст. ст. 35, 121 Господарського процесуального кодексу України і підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Комунального підприємства “Білгород-Дністровськводоканал” задовольнити.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.06
у справі № 17-6-14/01-11026 господарського суду Одеської області скасувати.
Ухвалу господарського суду Одеської області від 28.03.06 залишити без змін.
Головуючий, суддя В. Овечкін
Судді: Є. Чернов
В. Цвігун
дп