АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 лютого 2007 року м. Одеса
Колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого судді Косогор Г.О.
суддів: Ісаєвої Н.В., Ткачук О.О.
при секретарі Зелінському О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2006 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1до ДПІ у Приморському районі м. Одеси про зобов'язання провести відчуження нерухомого майна, позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1про виселення, зустрічним позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3, КП « ОМБТІ та РОН » про визнання договору купівлі-продажу недійсним та зобов'язання виключити з реєстру запис про реєстрацію права власності, -
встановила:
У березні 2005 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просила зобов'язати Державну податкову інспекцію в Приморському районі м. Одеси здійснити відчудження на її користь відумерле майно - квартири АДРЕСА_1у м. Одесі, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона з 1997 року проживає у вказаній квартирі, куди вселилась з дозволу директора ІНФОРМАЦІЯ_1 у якому вона працювала двірником.
ОСОБА_2. у квітні 2005 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1., в якому просила усунути перешкоди з боку ОСОБА_1. у володінні належною Ш на правах власності квартирою АДРЕСА_1м. Одеси та виселити відповідача з квартири.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси вказані справи були об'єднані в одне провадження.
В подальшому ОСОБА_1. подала зустрічний позов, в якому просила визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1м. Одеси, укладений 21.09.2004р. між ОСОБА_3та ОСОБА_2, та зобов'язати КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» виключити з реєстру реєстрації прав власності на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1м .Одеси за ОСОБА_3. та ОСОБА_2.
В судовому засіданні ОСОБА_1. свої позовні вимоги підтримала повністю, позов ОСОБА_2. до неї не визнала.
Справа №22ц-741/07 Категорія 12
Головуючий у першій інстанції Андрусів В.В.
Доповідач Ісаєва Н.В.
2
Представник ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги повністю, позов ОСОБА_1. не визнав.
Представник ОСОБА_3. позовні вимоги ОСОБА_1. не визнав.
Представник Державної податкової інспекції в Приморському районі м. Одеси позовні вимоги ОСОБА_1. не визнав.
Представник КП « ОМБТІ та РОН » в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Рішенням суду в задоволені позову ОСОБА_1до ДПІ у Приморському районі м. Одеси відмовлено. Позов ОСОБА_2. до ОСОБА_1. задоволено.
На рішення суду ОСОБА_1. принесла апеляційну скаргу в який просить рішення суду першої інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляд. Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає у зв'язку з тим, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази згідно ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
У судовому засіданні встановлено, що 14 травня 2004 року Приморський районний суд м. Одеси розглянув цивільну справу за позовом ОСОБА_3. до Спеціалізованої ДПІ у Приморському районі м. Одеси та постановив рішення, яким визнав договір довічного утримання дійсним, та визнав за ОСОБА_3. право власності на квартиру АДРЕСА_1в м. Одесі. Вказане рішення оскаржене не було та набрало законної сили.
18 жовтня 2004 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 травня 2004 року було скасоване за нововиявленними обставинами, а в наступному у зв'язку з неявкою позивача залишено без розгляду, але до скасування рішення ОСОБА_3. уклала з ОСОБА_2. договір купівлі-продажу, який був посвідчений державним нотаріусом Сьомої одеської державної нотаріальної контори, реєстровий номер НОМЕР_3, за яким ОСОБА_2. купила спірну квартиру.
Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1в м. Одесі, укладений між ОСОБА_2. та ОСОБА_3., був ІНФОРМАЦІЯ_2року зареєстрований у Реєстрі прав власності на нерухоме майно.
Як вбачається з матеріалів справи, 13 січня 2005 року Приморський районний суд м. Одеси розглянув цивільну справу за позовом ОСОБА_2. до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси, за участю третьої особи ОСОБА_3. про визнання добросовісним набувачем та визнання права власності на квартиру та прийняв рішення, за яким визнав ОСОБА_2. добросовісним набувачем та визнав за нею право на квартиру АДРЕСА_1в м. Одесі, яке оскаржено не було набрало законної сили.
Надалі коли ОСОБА_2. виявила бажання вселитися до квартири, то з'ясувалось, що ОСОБА_1., яка працює двірником у житлово-комунальному підприємстві, обслуговує будинок, в якому розташована спірна квартира, через два роки після смерті переднього власника квартири ОСОБА_4., побачивши, що ніхто в ній не мешкає вселилась до квартири №1 де і мешкає до цього часу.
З відповіді Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 30.10.2006р. вбачається, що рішення про перевід спірної квартири до службової відповідно до ст.118 ЖК України відповідним органом не приймалось.
З відповіді Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 29.11.2005р. НОМЕР_2та Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради від 17.11.2005р. НОМЕР_1вбачається, що ОСОБА_1. на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, не состояла.
ОСОБА_1. зареєстрована тимчасово у квартирі АДРЕСА_2м. Одесі, за місцем мешкання свого чоловіка
3
ОСОБА_1. не надала суду жодного доказу законності її вселення до квартири, оскільки довідка МЕП-53 про те, що вона перебувала на підприємстві на обліку осіб, які мають право на отримання службового житла, не є підставою для її вселення.
Крім того, ОСОБА_1. не є стороною договору від 21.09.2004 р. купівлі-продажу спірної квартири, і оскільки нею не надано суду доказів законності проживання у спірній квартирі, суд вірно дійшов до висновку, що оспорюваний договір не зачіпає її законні права та інтереси, і вона не вправі вимагати визнання договору від 21.09.2004р. недійсним.
Все зазначене вказує на відсутність у ОСОБА_1. встановленого та охоронюваного законом суб'єктивного матеріального права та інтересу, безпосередньо пов'язаного з переходом права власності на квартиру АДРЕСА_1 у м. Одесі від одного власника до іншого, а також на відсутність права на проживання у квартирі. Частина 2 ст. 13 ЦК України встановлює, що при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Згідно ст. 9 Житлового кодексу України житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.
Згідно ст. 116 Житлового кодексу України особи, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяються без надання їм іншого жилого приміщення.
Відповідно ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
4.2 ст.48 Закону України « Про власність » передбачено право власника вимагати усунення будь-яких перешкод у здійсненні ним права власності.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 303, ч.І п. 1 ст. 307, 308, 314 ч. 1 п. 1, 315, 319 ЦПК України, судова колегія,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі двох місяців.