ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
09 серпня 2006 р. |
№ 48/20-06 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
головуючого: |
Мачульського Г.М. |
|
суддів: |
Грейц К.В. |
|
|
Фролової Г.М. |
|
розглянувши у відкритому судовому засіданні |
|
касаційну скаргу |
Приватного підприємця ОСОБА_1 |
|
на рішення |
Господарського суду Київської області |
|
від |
06.03.2006р. |
|
у справі господарського суду |
№ 48/20-06 Київської області |
|
за позовом |
Приватного підприємця ОСОБА_2 |
|
до |
Приватного підприємця ОСОБА_1 |
|
про |
стягнення 66 142, 64 грн., |
за участю представників
|
- позивача: |
ОСОБА_3 (довіреність ВСР №НОМЕР_1), |
|
- відповідача: |
не з'явився , - |
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Київської області від 06.03.2006р. (суддя Іваненко Я.Л.) позов задоволено. Постановлено стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 на користь Приватного підприємця ОСОБА_2 55 440 грн. заборгованості, 2 367, 29 грн. інфляційних втрат, 696, 33 грн. три відсотки річних, а також судові витрати: 585, 04 грн. державного мита та 104, 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог провадження постановлено припинити.
В своїй касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 06.03.2006р. та передати справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, а саме: ст.ст. 34, 43, 64, 65, 77, 87 Господарського процесуального кодексу України.
Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
Відповідач не використав наданого законом права на участь свого представника у судовому засіданні.
Переглянувши у касаційному порядку судове рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як встановлено місцевим господарським судом відповідач отримав від позивача 22.01.2004р. грошові кошти в розмірі 63 500 грн. під виробництво меблевих стінок, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру б/н від 22.01.2004р. та розпискою відповідача, а відповідач зобов'язався виготовити меблеві стінки та поставити їх позивачеві, однак виготовив та поставив лише частину меблів на суму 8 060 грн., що підтверджується накладною №НОМЕР_2. Позивач, дійшовши до висновку про виникнення перед ним у відповідача заборгованості, сума якої, з врахуванням індексу інфляції та пені склала 66 142, 64 грн., звернувся з позовом до суду, в якому просив стягнути з відповідача вказану суму, визначивши її в своїй позовній заяві як борг. Згодом позивач звернувся із заявою про уточнення позовних вимог, згідно якої відмовився від стягнення пені в розмірі 7 764, 64 грн., а також уточнив позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 2 367, 29 грн. та просив стягнути на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України три відсотки річних в розмірі 696, 33 грн. На день розгляду справи господарським судом заборгованість склала 55 440 грн. (без врахування інфляційних та трьох відсотків річних).
Місцевий господарський суд, задовольняючи позов, виходив з того, що, з врахуванням приписів ст.ст. 174, 181 Господарського кодексу України, п.п. 1, 2 ст. 11, ч. 1 ст. 202, ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України, та фактичних дій позивача і відповідача, між ними виникли підрядні правовідносини, і після здійсненої позивачем передплати у відповідача виникло зобов'язання виготовити меблеві стінки та поставити їх позивачеві. Оскільки місцевим господарським судом було встановлено, що сторонами по справі не було визначено строк виконання відповідачем зобов'язання щодо виготовлення меблевих стінок, позивачем було реалізовано право вимоги відносно виконання відповідачем роботи шляхом надіслання листа-вимоги від 20.09.2005р. а відповідач товар не передав і кошти не повернув, місцевий господарський суд, з врахуванням приписів ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України, п. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України та обставин справи, дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 55 440 грн. документально підтверджуються, а тому підлягають задоволенню. Також місцевий господарський суд, з посиланням на приписи ч. 2 ст. 612 Цивільного кодексу України, дійшов до висновку про правомірність і обґрунтованість нарахування позивачем інфляційних витрат в сумі 2 367, 64 грн. та 3% річних в сумі 696, 33 грн. і також задовольнив позов в цій частині. Провадження по справі в частині стягнення 7 764, 64 грн. пені та 600 грн. витрат на послуги адвоката місцевим господарським судом було припинено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відмовою позивача від позовних вимог в цій частині.
Між тим судом першої інстанції порушено норми процесуального права, неповно з'ясовано обставини справи щодо дійсних прав та обов'язків сторін, судове рішення, у зв'язку з цим, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до пункту другого і четвертого частини третьої статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Зазначені конституційні принципи закріплені в статтях 4-2 (Рівність перед законом і судом) та 4-3 (Змагальність) ГПК України, згідно з якими правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, для чого господарський суд створює їм необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Забезпечення участі сторін та інших процесуальних осіб у судовому процесі покладається на господарський суд, який відповідно до частини першої статті 64 ГПК України після прийняття позовної заяви зобов'язаний винести і надіслати їм ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні.
Суд першої інстанції не врахував що не виконано положення пункту 3.5.1. Інструкції з діловодства в господарських судах України (затверджена наказом Вищого господарського суду України № 75 від 10 грудня 2002 року), згідно з яким ухвала про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду надсилається службою діловодства в день її прийняття всім учасникам процесу з повідомленням про вручення, яке з відміткою про вручення адресатові залучається до матеріалів справи. А факт неодержання ухвали адресатом засвідчується поштовим повідомленням встановленого зразка, яке разом з неотриманою ухвалою та конвертом оперативно передається службою діловодства судді для ознайомлення та залучення до справи.
У матеріалах справи відсутні зазначені докази про вручення відповідачу ухвали місцевого суду про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду, або неодержання такої ухвали адресатом засвідченого поштовим повідомленням встановленого зразка.
Відповідно до пункту другого частини другої статті 111-10 ГПК України розгляд господарським судом справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є порушенням норм процесуального права і в будь-якому випадку - підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду судом касаційної інстанції.
З інших підстав, викладених у касаційній скарзі, остання задоволенню не підлягає виходячи з наступного. Згідно ст.111 ч.2 ГПК України не допускаються посилання у касаційній скарзі на недоведеність обставин справи. Відповідно до ст.33 цього кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна доводити ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, у суді першої та апеляційної інстанції, оскільки, з урахуванням приписів ст.111 ч.2, ст.111-7 ГПК України, у касаційної інстанції відсутні повноваження вирішувати питання щодо доведеності обставин справи та їх встановлення, які не були встановлені у рішенні або постанові чи відхилені судами, а також щодо прийняття та перевірки доказів, а згідно ст.111 ч.2 ГПК України не допускаються посилання у касаційній скарзі на недоведеність обставин справи.
Крім того, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Зазначене вбачається із повідомлення Відділу державної реєстрації Білоцерківської міської ради Київської області №5781/1 від 25.10.2005р., та із розписки відповідача про отримання спірної суми коштів. Відповідач же зазначивши у касаційній скарзі своє місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_2, та надавши до касаційної скарги копію свідоцтва про його державну реєстрацію як фізичної особи-підприємця, вказаних вище обставин не спростував.
З врахуванням меж повноважень касаційної інстанції, встановлених ч. 2 ст. 111-5 та ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України у складі колегії суддів дійшов висновку, що допущені судом першої інстанції вищезазначені порушення норм процесуального права відповідно до п.2 ч.2 ст.111-10 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення і направлення справи на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду необхідно всебічно та повно з'ясувати обставини справи у їх сукупності та вирішити спір відповідно до закону.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.3, 11110 ч.2 п.2, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Київської області від 06.03.2006р. у справі №48/20-06 Господарського суду Київської області скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий Г. Мачульський
С у д д і К. Грейц
Г. Фролова