УХВАЛА

29 серпня 2019 року

м. Київ

справа №805/101/16-а

адміністративне провадження №К/9901/10326/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Саприкіної І. В.,

суддів: Єзерова А. А., Тацій Л. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 березня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» Савельєвої Анни Миколаївни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство «Радикал Банк», про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» (далі - ПАТ «Радикал Банк») Савельєвої Анни Миколаївни (далі - Уповноважена особа Фонду), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Уповноваженої особи Фонду від 09 листопада 2015 року № 204 «Про визнання правочинів нікчемними» в частині визнання нікчемним правочину (транзакції) з внесення позивачем 09 липня 2015 року на власний банківській рахунок у ПАТ «Радикал Банк» грошових коштів у сумі 200 тис. грн із призначенням платежу: «внесення коштів на власний рахунок»;

- зобов`язати Уповноважену особі Фонду подати до Фонду додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників, за рахунок включення до їх числа позивача, яким необхідно здійснити виплати (відшкодувати кошти) за вкладом в ПАТ «Радикал Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Донецький окружний адміністративний суд постановою від 24 березня 2016 року відмовив у задоволенні позову.

Донецький апеляційний адміністративний суду ухвалою від 25 травня 2016 року скасував постанову суду першої інстанції та закрив провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що цей спір має розглядатися у порядку Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 березня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2016 року з підстав невірного застосування судами норм процесуального права, що стосуються визначення предметної юрисдикції.

Касаційна скарга вмотивована тим, що вказаний спір відноситься до юрисдикції адміністративних судів, оскільки правовідносини у цій справі не носять господарсько-правового характеру, а стосуються виключно перевірки правомірності винесеного наказу суб`єкта владних повноважень при здійсненні ним владно-управлінських функцій та зобов`язання останнього вчинити дії.

10 червня 2016 року Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження у цій справі.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким КАС України викладено в новій редакції.

Відповідно до підп. 4 п. 1 розд. VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

Частинами 1, 3 ст. 347 КАС України обумовлено, що питання про передачу справи на розгляд (…) Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Питання про передачу справи на розгляд (…)Великої Палати Верховного Суду може бути вирішене до прийняття постанови судом касаційної інстанції.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру. У цьому пункті закріплене «право на суд» разом із правом на доступ до суду складають єдине ціле (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1975 року, заява № 4451/70).

Європейський суд з прав людини у п. 44 рішення від 25 лютого 1993 року у справі «Доббертен проти Франції» зазначив, що ч. 1 ст. 6 Конвенції змушує держав-учасниць організувати їх судову систему в такий спосіб, щоб кожен з їх судів і трибуналів виконував функції, притаманні відповідній судовій установі.

Ураховуючи викладене та зважаючи, що у справі, яка розглядається, позивач оскаржує судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення правил предметної юрисдикції, колегія суддів приходить до висновку про необхідність передачі справи № 805/101/16-а на розгляд Великої Палати Верховного Суду до розгляду касаційної скарги позивача по суті.

Керуючись ст. 346, 347 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» Савельєвої Анни Миколаївни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство «Радикал Банк», про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Саприкіна

Судді: А. А. Єзеров

Л. В. Тацій