ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

        

04 серпня 2006 р.

№ 5/42

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

      Перепічая В.С.,

Вовка І.В.,

        Гончарука П.А.,

розглянувши касаційну скаргу Дочірнього підприємства “Газ-тепло” НАК “Нафтогаз України” на постанову Київського  апеляційного господарського суду від 30.03.2006 року у справі №5/42 за позовом Відкритого акціонерного товариства “Харківгаз” до Дочірнього підприємства “Газ-тепло” НАК “Нафтогаз України”  про стягнення суми,

УСТАНОВИВ:

 Подана Дочірнім  підприємством  “Газ-тепло” НАК “Нафтогаз України” касаційна скарга не може бути розглянута Вищим господарським судом України, оскільки  не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.

За ст. 109 ГПК України касаційна скарга подається до Вищого господарського суду України через місцевий або апеляційний господарський суд,  який прийняв оскаржуване рішення чи постанову.

Однак, відповідачем не дотримано вказаних вимог, оскільки скаргу подано безпосередньо до Вищого господарського суду України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу надіслано інакше, ніж через місцевий або апеляційний господарський суд, що прийняв рішення або постанову.

За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.          

На підставі викладеного та керуючись п.2  ст.1113 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства “Газ-тепло” НАК “Нафтогаз України” на постанову Київського  апеляційного господарського суду від 30.03.2006 року повернути  без розгляду.

Судді                                                                                  В. Перепічай                                                                                     

                                                                                                І. Вовк

                                                                                                         П. Гончарук