Номер провадження: 22-ц/813/1895/24

Справа № 2-218/11

Головуючий у першій інстанції Косіцина В.В.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2024 року                                                                 м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М.

                        за участю секретаря: Зєйналової А.Ф.к.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 у справі за заявою начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Гусєва О.О. про видачу дубліката виконавчого листа по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ДБК «Металург», ОСОБА_1 , Одеської міської ради, за участю третьої особи: Головного управління Держземагентства в Одеській області про визнання частково недійсним протоколу загальних зборів, визнання недійсними державних актів на землю, скасування рішення Одеської міської ради, витребування земельної ділянки у добросовісного набувача, на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси, постановлену під головуванням судді Косіциної В.В. 05 липня 2023 року у м. Одеса, –

встановила:

08 лютого 2022 року начальник Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Гусєв О.О. звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа.

В обґрунтування заяви посилався на те, що на виконанні у Першому Приморському ВДВС Одеського міського управління юстиції перебувало виконавче провадження № 41634246 з примусового виконання вимог виконавчого листа № 2-218/11, виданого Приморським районним судом м. Одеси 16 грудня 2013 року про витребування у ОСОБА_1 земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Протягом 2014 року – 2015 року після відкриття виконавчого провадження № 41634246, виконавчі дії неодноразово відкладались, виконавче провадження зупинялось і поновлювалось. 31 січня 2015 року було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження та після матеріали виконавчого провадження № 41634246 було втрачено. При цьому, втрата матеріалів виконавчого провадження могла статись у зв`язку з реорганізацією Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, якому підвідомче виконавче провадження. В зв`язку з чим, просив видати дублікат виконавчого листа, виданого 16 грудня 2013 року Приморським районним судом м. Одеси по справі № 2-218/11 про витребування у ОСОБА_1 земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 05 липня 2023 року заяву начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Гусєва О.О. про видачу дубліката виконавчого листа було задоволено.

Видано начальнику Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Гусєву О.О. дублікат виконавчого листа, виданого 16 грудня 2013 року Приморським районним судом м. Одеси у справі № 2-218/11.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову, якою заяву начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Гусєва О.О. залишити без задоволення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції мав встановити, чи не сплив строк на пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки виконавче провадження №41634246 є завершеним, однак, без з`ясування вказаних обставин, суд виніс оскаржувану ухвалу.

Сторони про розгляд справи на 27 лютого 2024 року були сповіщені належним чином, у судове засідання з`явились представник Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_1 та його представник. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ДБК «Металург», Одеська міська рада, Головне управління Держземагентства в Одеській області у судове засідання не з`явились.

Колегія суддів зазначає, що згідно зі ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

На підставі викладеного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ДБК «Металург», Одеської міської ради, Головного управління Держземагентства в Одеській області, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ДБК «Металург», ОСОБА_1 , Одеської міської ради, за участю третьої особи –Головного управління Держземагентства в Одеській області про визнання частково недійсним протоколу загальних зборів, визнання недійсними державних актів на землю, скасування рішення Одеської міської ради, витребування земельної ділянку у добросовісного набувача.

Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 20 грудня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено та постановлено:

Визнати незаконними дії щодо внесення виправлень до рішення загальних зборів членів Дачно-будівельного кооперативу «Металург», оформленого протоколом № 1 від 14 серпня 1994 року.

Визнати частково недійсним протокол № 1 від 14 серпня 1994 року загальних зборів членів ДБК «Металург» в частині передачі паю ОСОБА_6 – ОСОБА_4 .

Зобов`язати Дачно-будівельний кооператив «Металург» поновити членство ОСОБА_2 в Дачно-будівельному кооперативі «Металург» з 14 серпня 1994 року, визнавши її право на пай в розмірі 5 млн. карб., сплачений за 41\100 частину домоволодіння АДРЕСА_1 , яка розташована на земельної ділянці площею 0,0515 га.

Рішення Одеської міської ради № 3245-IV від 11 жовтня 2004 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,0515 га за адресою: АДРЕСА_1 - скасувати.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 Серія ОД № 046738 від 16 грудня 2004 року, виданий ОСОБА_4 .

Витребувати у ОСОБА_1 земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , виданий на ім`я ОСОБА_1 .

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 03 квітня 2013 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2012 року було залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 12 вересня 2013 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області було залишено без змін.

26 вересня 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про видачу копій судових рішень та виконавчого листа, 10 жовтня 2013 року Приморським районним судом м. Одеси було видано два виконавчих листа.

11 грудня 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою по видачу виконавчого листа в частині витребування у ОСОБА_1 земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . та 16 грудня 2013 року представником заявника було отримано зазначений виконавчий лист.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2013 року було задоволено заяву ДБК «Металург» про роз`яснення рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2012 року.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2013 року заяву ОСОБА_2 про роз`яснення рішення було задоволено.

Згідно даних автоматизованої системи виконавчих проваджень, 22 січня 2014 року державним виконавцем Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 41634246.

06 лютого 2014 року винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій за заявою представника ОСОБА_1 від 06 лютого 2014 року про відкладення провадження виконавчих дій у зв`язку із переглядом рішення за нововиявленими обставинами.

14 лютого 2014 року було винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій у зв`язку із тим, що боржник надав на адресу відділу лист Приморського районного суду м. Одеси про призначення розгляду справи за нововиявленими обставинами на 26 лютого 2014 року. Додатково державний виконавець відділу звернувся до суду за роз`ясненням рішення суду в порядку ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження».

27 лютого 2014 року винесено постанову про зупинення виконавчого провадження у зв`язку із тим, що державним виконавцем направлено подання про роз`яснення виконання рішення суду.

20 травня 2014 року винесено постанову про поновлення виконавчого провадження на підставі того, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 05 березня 2012 року було скасовано заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 жовтня 2011 року по справі №2-4856/11 про визнання права власності, тобто, у роз`ясненні рішення суду відпала необхідність.

28 травня 2014 року винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій у зв`язку з тим, що на адресу Приморського районного суду м. Одеси направлено запит щодо чинності ухвали суду від 23 грудня 2013 року.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 06 червня 2014 року ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2013 року було скасовано, у заяві ОСОБА_2 про роз`яснення рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2012 року відмовлено.

10 червня 2014 року винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій у зв`язку з тим, що на адресу Приморського районного суду м. Одеси направлено запит щодо чинності ухвали суду від 23 грудня 2013 року.

20 червня 2014 року винесено постанову про зупинення виконавчого провадження у зв`язку із тим, що державним виконавцем направлено подання до суду про встановлення способу та порядку виконання рішення.

31 січня 2015 року винесено постанову про зупинення виконавчого провадження на підставі того, що відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2014 року було зупинено провадження з розгляду по цивільній справі № 2-18/11, до вступу в спадщину правонаступника, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04 серпня 2015 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2012 року було відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 25 листопада 2015 року ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 04 серпня 2015 року залишено без змін.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 16 березня 2016 року ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2013 року скасовано, справу направлено до того ж суду першої інстанції для нового розгляду заяви по суті.

У вересні 2016 року ОСОБА_7 оскаржила у апеляційному порядку рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2012 року.

Постановою Одеського апеляційного суду від 18 травня 2021 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_7 , яка діяла у своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ДБК «Металург», ОСОБА_1 , Одеської міської ради, третя особа: Головне управління Держземагенства в Одеській області про визнання частково недійсним протоколу загальних зборів, визнання недійсними державних актів на землю, скасування рішення Одеської міської ради, витребування земельної ділянки у добросовісного набувача - було закрито.

Крім того, представник Дачно-будівельного кооперативу «Металург» просив роз`яснити вищевказане рішення суду в частині виконання судового рішення стосовно зобов`язання ДБК «Металург» поновити членство ОСОБА_2 в ДБК «Металург» з 14 серпня 1994 року, визнавши її право на пай в розмірі 5 млн. карб., сплачений за 41/100 частину домоволодіння АДРЕСА_1 , яка розташована на земельної ділянці площею 0,0515 га, та зазначити чіткий спосіб його виконання, у задоволенні якої ухвалою суду від 11 жовтня 2021 року було відмовлено.

Встановивши обставини справи, та надавши належну оцінку поданим сторонами доказам, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що матеріали виконавчого провадження № 41634246 втрачено, на підставі наступного.

Так, причиною втрати матеріалів виконавчого провадження, не спростованою апелянтом, є реорганізація Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції.

Водночас, встановлені вище обставини доводять втрату виконавчого документа не з вини стягувача, оскільки виконавчий документ був пред`явлений до виконання, було відкрито виконавче провадження, яке в подальшому було зупинено.

Відповідно до п. п. 17.4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Оригінал виконавчого документа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює пред`явити його до виконання (постанови Верховного Суду України від 06 листопада 2019 року та від 17 листопада 2021 року).

Таким чином, факт втрати виконавчого документа є свідченням неможливості виконання рішення суду, а обставини, за яких це сталось, не можуть негативно впливати на права стягувача.

Дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. Відсутність доказів на підтвердження втрати оригіналу виконавчого листа є підставою для відмови в задоволенні заяви. Тобто, факт втрати виконавчого документа має бути підтверджений відповідними документами, які необхідно долучити до заяви.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду про наявність правових підстав вважати вищезазначений виконавчий документ №2-218/11, виданий на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2012 року втраченим, що унеможливлює виконання рішення суду.

При цьому суд першої інстанції правильно виходив з того, що має місце втрата виконавчого документа, так як іншого не встановлено та ОСОБА_11 не спростовано. Втрата виконавчого документа, в свою чергу, є підставою для видачі дубліката виконавчого документа, оскільки відсутність виконавчого листа позбавляє стягувача законного права та можливості отримати майно, витребуване рішенням суду.

Згідно ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року по справі № 344/18277/18 зазначено, що стягувач, який пред`явив виконавчий документ до примусового виконання з урахуванням засад здійснення виконавчого провадження має законні очікування, що рішення суду буде виконане. Порушення принципу обов`язковості виконання судового рішення суперечить вимогам принципу правової визначеності.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (пункт 41 рішення від 19 березня 1997 року в справі «Горнсбі проти Греції»).

ЄСПЛ вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним стосовно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 63 рішення від 28 липня 1999 року в справі «Іммобільяре Саффі проти Італії»).

Таким чином, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За встановлених обставин справи, виходячи з того, що має місце втрата виконавчого документа, і іншого не встановлено, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що заявником доведено факт втрати виконавчого листа по цивільній справі № 2-218/11, і вказане є підставою для видачі дублікату виконавчого документа.

Доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції мав встановити, чи не сплив строк на пред`явлення виконавчого листа до виконання, так як виконавче провадження №41634246 є завершеним, є необґрунтованим, оскільки апелянтом не надано жодного письмового доказу на підтвердження того, коли саме було завершено виконавче провадження, та чи було воно дійсно завершено.

Натомість, наявними у матеріалах справи доказами, не спростованими апелянтом, встановлено, що виконавче провадження було втрачено у період його зупинення, що виключає можливість спливу передбаченого законом строку на пред`явлення такого виконавчого листа до виконання

Інші докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом дотримані норми матеріального і процесуального права

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.

При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 05 липня 2023 року постановлено з додержанням норм процесуального права, підстав для її скасування  немає.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 05 липня 2023 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 13 березня 2024 року.

Головуючий                                                        С.О. Погорєлова

Судді                                                        А.П. Заїкін

                                                       О.М. Таварткіладзе