ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/8005/19Головуючий у 1-й інстанції Сливка Л.М.

Провадження № 22-ц/817/762/19 Доповідач - Парандюк Т.С.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2019 року        м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Парандюк Т.С.

суддів -  Дикун С. І., Храпак Н. М.,

за участі секретаря —Кантицької О.І.

та сторін —представника ОСОБА_1 адвоката Нитки Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №607/8005/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 3 червня 2019 року, ухваленого суддею Сливка Л.М., повний текст складено 3 червня 2019 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Українська страхова група”, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

       Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 3 червня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Українська страхова група”, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення страхового відшкодування передано на розгляд до Солом`янського районного суду міста Києва.

       В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 3 червня 2019 року та направити справу для продовження розгляду до Тернопільського міськрайонного суду.

       В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що постановляючи ухвалу суд першої інстанції обмежився правилами загальної підсудності, не врахував правила альтернативної підсудності, зокрема положення ч. 6 ст. 28 ЦПК України, якою визначено, що спори про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних осіб, можуть пред`являтися також за місцем завдання шкоди.

       ПАТ “Страхова компанія “Українська страхова група” подала відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 у якому зазначила, що твердження позивача на те, що відповідно до ч. 6 ст. 28 ЦПК України останній має право на вибір підсудності є хибним та не відповідають нормам діючого законодавства, враховуючи наступне.

       Цією нормою права визначено, що позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди.

       Як убачається із позовної заяви, позивач не посилається на відповідача, як на юридичну особу з вини якої була заподіяна шкода його майну, а обґрунтовує свої вимоги тим, що ПАТ “СК “Українська страхова група” не виконала вимог Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

       Таким чином спір у даній справі виник з договірних, а не деліктних зобов`язань, що виключає можливість застосування пункту 6 ст. 28 ЦПК України.

       Посилання позивача на те, що у даній справі деліктне зобов`язання виникло першим, а лише після нього договірне, не має вирішального значення, адже позивач самостійно обрав спосіб захисту свого порушеного права, згідно якого вимагає сатисфакції не від особи, котра заподіяла йому шкоду, а від страховика, який, на його думку, несе майнову відповідальність за такі дії заподіювача.

       Спір між сторонами, виник з приводу страхового відшкодування, а не відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортною пригодою, особою винною у скоєнні ДТП, що є видом договірних правовідносин, а не деліктних.

       У судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Нитка Р.О. апеляційну скаргу підтримав з мотивів, викладених в ній.

       Представник ПАТ “Страхова компанія “Українська страхова група” - Пешков О.О. подав до суду клопотання про слухання справи у їх відсутності.

       У відповідності до вимог ст. 372 ч.2 ЦПК України, колегія судів вважає за необхідне розгляд справи проводити у відсутності представника відповідача, належним чином повідомленого про день, час та місце слухання справи.

       Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, доповідача, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

       Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 3 червня 2019 року дану справу передано за територіальною підсудністю до Солом`янського районного суду міста Києва.

       Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що предметом спору є виплата страхового відшкодування за договором страхування, отже даний спір виник з договірних, а не деліктних зобов`язань, що виключає можливість застосування пункту 6 ст. 28 ЦПК України.

       Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його неправильним з наступних підстав.

       За змістом пункту 3 частини 1 статті 980 ЦК України, предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

       Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позовних вимог є відшкодування шкоди, заподіяної майну позивача (автомобілю) в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 31 січня 2016 року на об`їзній дорозі м. Тернополя внаслідок зіткнення автомобіля під керуванням позивача з автомобілем, цивільно-правова відповідальність власника якого була застрахованою у відповідача.

       Відповідно до ч. 6 ст. 28 ЦПК України позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди.

       Дане положення встановлює правила підсудності на вибір позивача - альтернативної підсудності. Сутність цієї підсудності полягає у тому, що вона не виключає можливості звернення до суду за правилами загальної підсудності, а, навпаки, поряд з цією, встановлює можливість звертатися до іншого або інших судів, тобто встановлює альтернативу - можливість для позивача обирати один із двох чи декількох судів.

       Отже, вказана норма передбачає, що це є правом позивача обирати суд для пред`явлення позову, що виникають з приводу завдання шкоди майну фізичної особи.

       При цьому, якщо позивач при пред`явленні позову дотримався правил територіальної чи альтернативної підсудності, суд не має права передавати справу до іншого суду з мотивів непідсудності справи цьому суду.

       Проте, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції вказаних обставин та положень закону не врахував, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про передачу справи за територіальною підсудністю до іншого суду для розгляду за правилами загальної підсудності.

       Враховуючи вищенаведене та доводи викладені в апеляційній скарзі, а саме що ухвала суду першої інстанції про передачу справи до іншого суду є безпідставною та перешкоджає подальшому провадженню у справі, колегія суддів вважає, що предметом позовних вимог є відшкодування шкоди, заподіяної майну позивача в результаті ДТП, що мало місце 31 січня 2016 року на території м. Тернополя, тому позивач вірно подав позов до Тернопільського міськрайонного суду.

       Відповідно до ч. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

       Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України порушення норм процесуального права, яке призвело до помилковості ухвали є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

       Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України суд апеляційної інстанції, -

       П О С Т А Н О В И В:

       Апеляційну скаргу ОСОБА_1 — задовольнити

       Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 3 червня 2019 року скасувати та направити справу для продовження її розгляду до Тернопільського міськрайонного суду.

       Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

       Повний текст постанови складено 29 серпня 2019 року.

Головуюча                                                                        Т.С. Парандюк

Судді:                                                                         С.І. Дикун

                                                                               Н.М. Храпак