Україна

 Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

          27 серпня 2019 р.                                                  Справа №200/10285/19-а  

          приміщення суду за адресою:  84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського,  1

 Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Буряк І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка, ОСОБА_1 , звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, відповідно до тексту позовної заяви, позивач просить суд: визнати неправомірними дії відповідача щодо невиплати пенсії з березня 2018 року по червень 2018 року; зобов`язати відповідача відновити нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_2 , з березня 2018 року по червень 2018 року.

Відповідно до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

В свою чергу заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" від 07.07.1989).

Тобто, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексу адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Суд зазначає, що датою порушеного права на отримання пенсії, позивачем зазначено з березня 2018 року по червень 2018 року, з позовною заявою позивач звернулась до суду у серпні 2019 року, тобто з порушенням шестимісячного строку. Водночас клопотання про поновлення строків із зазначенням обґрунтувань щодо поважності пропуску строку звернення до суду матеріали справи не містять.

Згідно з ч. 3 ст.161 КАС України,  до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI.

Частиною 1 статті 4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік"  визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, у місячному розмірі станом на 1 січня 2019 року становить 1921 грн.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно п.1ч.3 ст.4 Закону  №3674-VI, за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зі змісту позовних вимог судом з`ясовано, що в даному випадку позивачем по суті заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, а саме: визнання протиправними дій відповідача щодо невиплати пенсії та вимогу щодо зобов`язання виплатити заборгованість.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що вимоги про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати не чинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності, є однією вимогою, судом встановлено, що за подання до суду даної позовної заяви позивач повинен сплатити судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1921,00 х 0,4 = 768,40грн.

Позивачем до позовної заяви долучено клопотання про звільнення від сплати судового збору, обґрунтоване тим, що вона не отримує пенсійні виплати, вимушена покинути місце постійного проживання у м. Горлівка, натомість матеріали справи містять підтвердження, що позивач зареєстрована у м. Шахтарськ, при цьому позивачем зазначено про свій похилий вік – 60 років (згідно паспортних даних вік позивачки 58 років), а також зазначено про відсутність пенсійного забезпечення.

Розглянувши дане клопотання позивача суд зазначає наступне.

Згідно положень статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Суд зауважує, що позивачем до суду не було надано доказів на підтвердження, що його майновий стан перешкоджає зверненню за захистом порушених прав, натомість з листа відповідача судом встановлено, що пенсійні виплати позивачу поновлені з листопада 2018 року.

Окрім того, суд зауважує, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, водночас суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Сам по собі факт отримання пенсії особою не позбавляє цю особу права та можливості отримання інших доходів, з яких може бути сплачений судовий збір. Водночас, документів на підтвердження обставини, що пенсія є єдиним джерелом доходу позивача, як-то довідка органу доходів і зборів тощо, або інших доказів в обґрунтування заяви про звільнення від сплати судового збору матеріали справи не містять. Разом із тим з копії листа органу ПФУ судом встановлено, що позивачу відновлено пенсійні виплати з липня 2018 року.

Аналогічної думки дійшов і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду при розгляді справи №805/2792/18-а (адміністративне провадження №К/9901/60142/18) у постанові від 11.10.2018.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;  

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд зазначає, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 зазначеної статті ст. 8 Закону України "Про судовий збір, якщо розмір судового збору перевищує 5 % відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи.

Дослідивши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає, що позивачем не додано до позовної заяви жодних доказів, в підтвердження тяжкого майнового стану позивача, що перешкоджає сплаті судового збору.

Згідно з вимогами частини першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом сплати судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок за реквізитами вказаними на офіційному сайті Донецького окружного адміністративного суду, та надання суду оригіналу документу про сплату судового збору у визначеному розмірі або доказів на підтвердження скрутного матеріального становища позивача, заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із обґрунтуванням поважності причин його пропуску та з підтвердженням належними доказами.

Керуючись ст.ст. 160, 164, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

                                                           УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.   

          Суддя                                                                                  І.В. Буряк