ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2019 року м. Черкаси  

провадження № 22-ц/821/98/19

справа № 692/125/18 категорія 304090000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого: Єльцова В. О.

суддів: Бородійчука В.Г., Нерушак Л. В.

учасники справи:

позивач: АТ комерційний банк Приватбанк

відповідач: ОСОБА_1

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 22 травня 2019 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду 19.02.2018 з даним позовом, яким просило стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь 52752,27 грн. кредитної заборгованості, що складається з заборгованості за кредитом – 390,07 грн., 44494,03 грн. заборгованості по процентам, 4879,97 грн. – пені та комісії, 500 грн. штрафу (фіксована частина), 2488,20 грн. штрафу (процентна складова).

В обґрунтування позовних вимог банк вказує, що відповідно до укладеного договору  № б/н від 04.05.2011 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 1000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

У зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором, відповідач станом на 31.01.2018 року має заборгованість 52752,27 грн., яка складається з наступного:

-390,07 грн. – заборгованість за кредитом;

-44494,03 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом;

-4879,97 грн. – заборгованість за пенею та комісіями;

а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 «Умов та правил надання банківських послуг»:

-500,00 грн. – штраф (фіксована частина);

-2488,20 грн. – штраф (процентна складова).

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ПАТ КБ «Приватбанк».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 22 травня 2019 року позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено повністю та вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 04.05.2011 року, а саме: заборгованість за кредитом 390 гривень 07 копійок; заборгованість по процентам за користування кредитом 44494 гривень 03 копійки; заборгованість за пенею та комісією 4879 гривень 97 копійок; штраф (фіксована частина) 500 гривень 00 копійок; штраф (процентна складова) 2488 гривень 20 копійок, а всього 52752 гривні 27 копійок, а також судові витрати у сумі 1762 гривні 00 копійок.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач  ОСОБА_1 добровільно погодилась на укладення спірного правочину на встановлених банком умовах і, починаючи з 22.06.2011 року до певного періоду активно користувалась кредитними коштами, сплачувала необхідні платежі, що вбачається з виписки (розрахунку заборгованості) з її особового рахунку, не оскаржувала договір і не порушувала питання про розірвання договору, а отже, не вважала його несправедливим, недійсним тощо. Дані виписки по картковому рахунку відповідача підтверджують факт отримання нею коштів по кредитному договору та користування ними.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У червні 2019 року відповідачка ОСОБА_1 оскаржила рішення суду в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу, в якій просять скасувати рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 22.05.2019 р., ухвалити нове, яким повністю відмовити  ПАТ КБ «Приватбанк» в задоволенні позову про стягнення з неї заборгованості за кредитом  в сумі 52752,27 грн. та суми судового збору.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що рішення суду першої інстанції винесене з порушенням норм матеріального і процесуального права, недостатньо повно досліджені письмові докази та дійсні обставини справи, що мають значення для справи, а тому  ухвалено необґрунтоване, незаконне рішення суду.

В апеляційній скарзі зазначається, що судом першої інстанції були не повно та однобічно з`ясовані обставини, що мають значення для правильного вирішення вказаного спору, зокрема, не з`ясовані обставини щодо строку припинення сплати відповідачем кредитної заборгованості та наявності факту самостійного списання банком грошових коштів із рахунка позичальника.

Крім того, апелянт вказує, що банком також не надані належні та допустимі докази надання ОСОБА_1 грошових коштів за кредитом та розміру заборгованості у випадку її наявності.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив

Надходження апеляційної скарги

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 01 липня 2019 року відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 08 липня 2019 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання.

Указом Президента України від 29 грудня 2017 № 452/2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» апеляційний суд Черкаської області ліквідова, утворено Черкаський апеляційний суд.

Відповідно до ч. 5 ст 31 ЦПК України у разі ліквідації суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом.

26 липня 2019 року розпочав свою роботу Черкаський апеляційний суд, у зв`язку з чим йому була передана для розгляду вказана цивільна справа.

За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями через систему документообігу суду 06 серпня 2019 року визначено для розгляду суддю (суддю-доповідача) Черкаського апеляійного суду Єльцова В.О., членів колегії суддів: Бородійчук В.Г.,     Нерушак Л.В.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року справу прийнято до свого провадження.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 09 серпня 2019 року справу призначено до розгляду в письмовому провадженні без повідомлення (без виклику) учасників справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

ОСОБА_1 , 04.05.2011 року виявила бажання оформити на своє ім`я кредитну картку «Універсальна, 55 днів пільгового періоду». З заяви вбачається, що відповідач ознайомився і згоден з «Умовами та правилами надання банківських послуг», а також «Тарифами банку» (а.с. 7).

Порушенням позичальником термінів платежів за будь-якими із грошових зобов`язань, передбачених цим договором, більш як на 30 днів, у зв`язку з чим банк змушений буде звернутися до суду, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.

Заява підписана позичальником, разом з пам`яткою клієнта, «Умовами і правилами надання банківських послуг», а також «Тарифами банку» становить між ним та банком договір про надання банківських послуг. Процентна ставка за кредитом складає 30,00 % на місяць на залишок заборгованості.

Відповідно до довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» обов`язковий щомісячний платіж становить 7% від заборгованості, але не менше 50 грн., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості дорівнює базовій процентній ставці за договором, яка нараховується за кожен день прострочення кредиту та 1% від заборгованості в місяць, але не менше 30 грн. в місяць, нараховується 1 раз в місяць, за наявності прострочення по кредиту або процентам 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму 50 грн. та більше (а.с. 8).

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що відповідач отримав кошти по укладеному договору, але не виконав свої зобов`язання, внаслідок чого станом на 31.01.2018 року має заборгованість 52752,27 грн., яка складається з наступного: 390,07 грн. – заборгованість за кредитом; 44494,03 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 4879,97 грн. – заборгованість за пенею та комісіями; також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 «Умов та правил надання банківських послуг»: 500,00 грн. – штраф (фіксована частина); 2488,20 грн. – штраф процентна складова (а.с. 5-6).

2. Мотивувальна частина

Позиція Апеляційного суду Черкаської області

Пунктом 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв`язку з цим справа підлягає розгляду Черкаським апеляційним судом.

Згідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі № 668/13907/13-ц від 18.05.2018).

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду не повністю відповідає.

Встановлено, що звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 04 травня 2011 року, ПАТ КБ «Приватбанк» на підтвердження своїх вимог надало анкету-заяву ОСОБА_1   про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку 04 травня 2011 року, в якій зазначено особисту інформацію відповідача: а саме: ім`я по-батькові, серію та номер паспорта, адресу проживання.

Судом апеляційної інстанції установлено, що 04 травня 2011 року між ПАТ КБ "Приватбанк" та  ОСОБА_1 було підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, відповідно до якої відповідач оформила зарплатний пакет (а.с. 7 зворотна сторона).

Відповідно до наданого банком розрахунку заборгованості щодо ОСОБА_1 , станом на  31 січня 2018 року за відповідачем рахується заборгованість в сумі 52752 грн. 27 коп., яка складається із: заборгованості за кредитним договором у розмірі 390 грн. 07 коп., заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 44494 грн. 03 коп.,  нарахованої комісії 4879 грн. 97 коп., штрафу відповідно до договору у розмірі 500 грн. (фіксована частина), штрафу за договором у розмірі 2988 грн. 20 коп. (процентна складова).

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ПАТ КБ "Приватбанк", суд першої інстанції виходив із того, що підписанням кредитного договору від 04.05.2011 року відповідач ОСОБА_1 погодилася з усіма умовами даного правочину і прийняла на себе зобов`язання щодо його виконання. Отримавши примірник договору, вона мала можливість детально вивчити його умови та протягом 14 днів з дня отримання кредиту відмовитись від даної послуги, що передбачено п.6 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів».

Однак відповідач цього не зробила, використавши кредитні кошти на свій розсуд і не скористався правом дострокового погашення кредиту, що передбачено умовами кредитного договору.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статі 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За положенням статей 638, 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі і згоди з усіх істотних умов договору.

Як передбачено частиною 1 статті  81 ЦПК України,  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати те, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях(ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України  року належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з частиною другою статі 78 ЦПК України року обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 77 ЦПК України року передбачено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як убачається з матеріалів справи, анкета-заява від 04 травня 2011 року не містить відомостей про оформлення відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору у розмірі і на умовах, обумовлених у позові.

Згідно з анкети-заяви ОСОБА_1 оформила лише зарплатний пакет, а будь-які докази отримання нею кредитної картки в матеріалах справи відсутні. Надана позивачем довідка про умови кредитування не містить підпису відповідача про отримання кредиту, а анкета-заява містить підпис щодо погодження із зарплатною карткою.

Колегія суддів вважає, що наданий позивачем розрахунок кредитної заборгованості не є безспірним доказом, а тому не може бути підтвердженням існування між сторонами договірних відносин та розміру боргу.

Таким чином, суд першої інстанції неправильно встановив допустимість доказів на підтвердження виникнення кредитних правовідносин між сторонами, а тому висновок суду про отримання ОСОБА_1 від банку грошових коштів у розмірі 1000 грн. без достатньої правової підстави та невиконання нею зобов`язань, що призвели до заборгованості у сумі 52752 грн. 27 коп., і стягнення з неї цих коштів  на підставі статі 1212 ЦК України є помилковим.

Виходячи з загальних положень ЦПК України, підставу позову можна визначити як фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

ПАТ КБ «ПриватБанк»  не надано доказів на підтвердження видачі відповідачеві кредитної картки «Універсальна» та розміру наданого ОСОБА_1 кредиту, тому, відповідно, перевірити розмір нарахованих суми боргу, процентів та штрафних санкцій відповідачу не є можливим, а тому суд першої інстанції  дійшов помилкового висновку, що доводи позивача щодо розміру нарахованих сум підтверджені належними доказами.

За таких обставин колегія суддів погоджується з апелянтом, що відсутні правові підстави для задоволення позову про стягнення  з відповідача заборгованості за договором від 04.05.2011 б/н.

Відповідно до вимог чинного законодавства договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому (частина перша статті 634 ЦК України).

Особливістю договору приєднання є те, що позичальник приймає і погоджується із запропонованими кредитором умовами без права вносити свої пропозиції щодо цих умов. Виходячи з позовних вимог, саме про такий договір зазначив банк.

Підписом у анкеті-заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, що є договором приєднання, відповідач погодилася з умовами та правилами, однак з цієї анкети-заяви не вбачається ні суми наданого кредитного ліміту, ні факту отриманні кредитної картки, тому застосування умов та правил надання банківських послуг в будь-якій редакції не є можливим.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року справа № 700/3902/15-ц, від 07 червня 2018 року справа № 755/17553/16, від 06 червня 2018 року справа № 364/594/17, від 24 травня 2018 року справа № 630/366/16-ц, від 10 травня 2018 року справа № 357/16301/15-ц.

Доводи скаржника в частині застосування наслідків спливу позовної давності колегією суддів не перевіряються, оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ПАТ КБ "Приватбанк" з підстав його недоведеності.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом ухвалено рішення про задоволення позову через неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, що відповідно до ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду й ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк».

Відповідно до частин 1, 13 статі 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Отже, з ПАТ КБ "Приватбанк"  на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1153 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , задовольнити.

Рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 22 травня 2019 року скасувати і ухвалити нове судове рішення наступного змісту.

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1153 грн. 00 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 28 серпня 2019 року.

Головуючий        

Судді