Справа № 22-Ц-3235/2006 року Категорія -стягнення аліментів

Головуючий 1 інстанції: Винниченко П.П. Доповідач : Солодков А. А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

19 липня 2006 року. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді -               Котелевець А.В.,

суддів -              Кипенко І.С.,

Солодкова А А. при секретарі - Шушкевич А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 19 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про звільнення від заборгованості по аліментам та зменшення розміру стягнення аліментів, -

встановила:

В березні 2006 року ОСОБА_2звернувся до суду з вказаним позовом.

Позивач зазначав, що рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з нього стягуються на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, аліменти у розмірі % частини його заробітку.

З липня 2004 року по 21 вересня 2005 року позивач знаходився на обліку в Ізюмському міському центрі зайнятості населення та з його допомоги по безробіттю в 708 грн. на користь відповідачки було стягнуто аліменти в сумі 341 грн. 12 коп. В серпні 2005 року виплата допомоги була припинена. З 1 лютого 2006 року виконавча служба нарахувала йому заборгованість по аліментах в сумі 608 грн. 58 коп. з розрахунком 126 грн. 29 коп. в місяць. Позивач вказував, що таку суму він не може сплачувати, так як не має роботи та тяжко хворіє. Крім того, у позивача є син ОСОБА_4, який також тяжко хворіє і потребує коштів на лікування.

В суді першої інстанції відповідачка проти позову заперечувала, вказувала, що 50 грн. мала сума і на неї не можна утримати дитину.

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 19 квітня 2006 року позов ОСОБА_2 задоволений, вирішено звільнити позивача від заборгованості по аліментах в сумі 608 грн. 53 коп. З 1 лютого 2006 року стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, в твердій грошовій сумі 50 гривень.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Судова колегія,  перевіряючи законність  і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах доводів

апеляційної  скарги   вважає,  що  вона  підлягає  частковому  задоволенню,     з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в п.1 постанови від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" (зі змінами), рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Цим вимогам оскаржене рішення не відповідає.

Судом апеляційної інстанції встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Сторони перебували в шлюбі, від якого мають одну неповнолітню дитину-доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. Рішенням Ізюмського міського суду Харківської області від 11.03.2005 року з непрацюючого ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дочки у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, починаючи з 02.03.2005 року.

Задовольняючи позов ОСОБА_2 про звільнення від заборгованості по аліментах та зменшення розміру аліментів , суд 1-ї інстанції виходив із того, що позивач в даний час не працює, перебуває на обліку в Ізюмському центрі зайнятості і роботи не може знайти; за станом здоров'я йому протипоказана тяжка праця;має на утриманні іншу дитину; позивач в період, за який йому нарахована заборгованість , не мав ніякого доходу і не працював не зі своєї вини.

Проте погодитись з таким висновком суду не можна.

Ст. 192 ч.І Сімейного Кодексу України містить вичерпний перелік підстав для зменшення розміру аліментів, якими є зміна матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з батьків. Позивачем не надано доказів зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із сторін, підстави для зміни розміру аліментів відсутні.

Відповідно до вимог ст. 197 ч.2 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Вказаних доказів позивачем ані суду 1-ї інстанції, ані апеляційної інстанції не надано. Обставини , на які позивач посилається як на докази звільнення від заборгованості по аліментам та зменшення розміру стягнення аліментів , існували і на час ухвалення рішення Ізюмським міським судом Харківської області від 11 березня 2005 року про стягнення аліментів.

Враховуючи наведене, судовою колегією встановлено невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що відповідно до вимог п.3,4 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст.   192 ч.І ,197 ч.2 СК України, ст.ст. 303, 304, п.2 ч.І ст. 307, п.п. З, 4 ст. 309, 313, 316, 317,319 ЦПК України, судова колегія ,

                                             ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу    ОСОБА_1       задовольнити частково.

Рішення   Ізюмського міськрайонного суду Харківської області   від   19 квітня 2006 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1   про   звільнення   від   заборгованості   по   аліментам   та зменшення розміру стягнення аліментів   скасувати, постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити. Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили негайно і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.

Головуючий

Судді