Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #81221708

УХВАЛА

22 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 183/6827/16

провадження № 61-15673ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 липня 2019 року у справі за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

У грудні 2016 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з указаним позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути з відповідача на користь банку заборгованості за кредитним договором у сумі 34 378 грн 97 коп.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 3 321 грн 59 коп.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 03 липня 2019 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково, рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2018 року в оскарженій частині - змінено в частині обґрунтування відмови у задоволенні позову про стягнення процентів, пені та штрафів.

У серпні 2019 року до суду касаційної інстанцій надійшла касаційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 липня 2019 року.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України встановлено, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Пунктом першим частини шостої статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 є стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 34 378 грн 97 коп., у зв`язку з чим ціна позову у справі № 183/6827/16 не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому справа є малозначною згідно з наведеними приписами ЦПК України.

У поданій касаційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» посилається на наявність обставин, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, оскільки справа становить виняткове значення для банку, а також касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Разом з тим, перевіривши доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що наведені заявником обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав як для висновку про те, справа становить виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, так і для висновку про те, що розгляд справи судом касаційної інстанції потрібен для формування єдиної правозастосовчої практики.

Пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України встановлено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, містяться у статті 129 Конституції України, відповідно до якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).

З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ КБ «ПриватБанк» на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 липня 2019 року слід відмовити з підстав, встановлених пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України.

Керуючись пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 липня 2019 року у справі за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Суддя М. Є. Червинська



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація