Ухвала

30 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 357/3329/17

провадження № 61-15807ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Яремка В. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кравцова Сергія Олександровича на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 квітня 2017 року та рішення Апеляційного суду Київської області від 02 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ :

19 серпня 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кравцов С. О.із застосуванням засобів поштового зв`язку звернувся з касаційною скаргою разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження зазначених судових рішень.

Посилається на те, що указаний строк ним пропущений з поважних причин, оскільки копію рішення суду апеляційної інстанції отримав лише 19 липня 2019 року.

Окрім того, як підставу для поновлення строку на касаційне оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає, що не був повідомлений про розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 14 частини першої розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) України, у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу набирають законної сили та можуть бути оскаржені у касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 325 ЦПК України 2004 року касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) суду апеляційного суду.

Оскільки повний текст рішення Апеляційного суду Київської області від 02 листопада 2017 року складено 02 листопада 2017 року, то двадцятиденний строк для подання касаційної скарги сплив 22 листопада 2017 року.

Заявник звернувся із касаційною скаргою 19 серпня 2019 року.

Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.

Суд виходить з того, що підстави пропуску процесуального строку можуть бути визнані поважними, зокрема у тому випадку, якщо таке недотримання строку касаційного оскарження зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, а так само наявністю інших об`єктивних перешкод для своєчасного звернення заявника з такою скаргою.

Наведені в клопотанні підстави поновлення процесуального строку не можна вважати поважними, оскільки заявник не надав доказів на підтвердження факту невиконання апеляційним судом положень статті 272 ЦПК України щодо направлення сторонам у справі копії судового рішення.

Також, відповідно до оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції заявник подав апеляційну скаргу і зобов`язаний слідкувати за рухом справи.

Крім того, рішення Апеляційного суду Київської області від 02 листопада 2017 року оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень 24 листопада 2017 року. Процесуальний обов`язок подати касаційну скаргу у передбачений статтею 390 ЦПК України строк покладено саме на заявника.

Також, Верховний Суд врахував, що позивач скористався своїм правом участі у розгляді справи через представника, який діє в його інтересах та від його імені.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 394 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складання повного тексту судового рішення, крім випадків подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або залученою до участі в ній, якщо суд ухвалим рішення про її права, свободи, інтереси та обов`язки.

Таким чином, заявнику необхідно надати суду докази неповідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи в суді апеляційної інстанції

При цьому безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначена конвенційна норма зобов`язує щоб судові процедури були справедливі для обох сторін справи.

У рішенні від 29 жовтня 2015 року (заява №32053/13) у справі «Устименко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив: «Суд повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Рябих проти Росії» від 03 грудня 2003 року). Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків ( рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року)».

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком осіб, які беруть участь у справі і безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на викладене, зазначені заявником підстави пропуску процесуального строку на оскарження судових рішень у конкретному випадку не можуть розглядатися як поважні.

Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 цього Закону ставка судового збору за подання до суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

За нормою частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2017 року прожитковий мінімуму для працездатних осіб встановлений 1 600 грн.

Ціна позову у цій справі становить 16 456 416 грн.

З урахуванням наведеного при поданні позовної заяви судовий збір підлягав сплаті у розмірі 8 000 грн (1 600*5).

Таким чином, за подання касаційної скарги заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 16 000 грн (8 000*200/100%).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 31219207026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону № 3674-VI. На підтвердження сплати судового збору суду необхідно надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

На підставі наведеного та керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - адвоката Кравцова Сергія Олександровича на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 квітня 2017 року та рішення Апеляційного суду Київської області від 02 листопада 2017 року залишити без руху.

Для усунення зазначених вище недоліків надати заявнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо наведення інших підстав для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень та доказів та їх підтвердження у відкритті касаційного провадження буде відмовлено, а у випадку несплати судового збору, - касаційна скарга вважатиметься неподаною та її буде повернуто заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Яремко