Справа №11-465 2006 року                                     Головуючий в 1-й інстанції Горщар А.Г.

Категорія ч.2 ст. 309,185 ч.2 КК України                          Доповідач Лінинк П.О.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року 11 липня Судова колегія в кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області в складі:

головуючого - судді -        Кульбаби В.М.

суддів -                                   Цінника ПО., Шершуна В.В.

з участю прокурора -            Кондратюка П.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Полонського районного суду від 7 квітня 2006 року.

Цим вироком -

ОСОБА_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, не одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, раніше не судимого,

засуджено:

·        за ст. 309 ч.2 КК України на два роки позбавлення волі;

·        за ст. 185 ч.2 КК України на один рік позбавлення волі, а на підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно на два роки позбавлення волі.

ОСОБА_2, уродженку АДРЕСА_2, громадянку України, з освітою 9 класів, незаміжню, непрацюючу, раніше судиму:

- 24.02.2006 року Романівським райсудом Житомирської області за ст. 309 ч,2 КК України до 2-х років позбавлення волі, засуджено:

-    за ст. 309 ч.2 КК України на 2 роки та три місяці позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань призначених цим та попереднім вироком суду, остаточне покарання ОСОБА_2 визначити два роки і шість місяців позбавлення волі.

Міра запобіжного заходу обом засудженим визначена у вигляді утримання їх під вартою. Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахується з 17 лютого 2006 року, а ОСОБА_1 з 7 квітня 2006 року.

Доля речових доказів вирішена у відповідності до вимог закону.

Стягнуто з обох засуджених солідарно на користь НДЕКЦ при УМВС в Хмельницькій області 423грн. 70коп. витрат за проведення хімічної експертизи.

За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він 4 жовтня 2005 року попередньо віднайшовши продавця наркотичних засобів, запропонував ОСОБА_2 купити їх.

Після чого за кошти ОСОБА_2 в будинку за АДРЕСА_3, ОСОБА_1 придбав у не притягнутої до кримінальної відповідальності досудовим слідством особи, наркотичний засіб, висушену макову соломку в кількості 1370гр для власного вживання обома підсудними, який в послідуючому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 незаконно перевезли на автобусі до центру міста, де і були затримані працівниками міліції.

Крім того, в ніч з 14 на 15 листопада 2005 року ОСОБА_1 знаходячись в квартирі за АДРЕСА_4 і належить ОСОБА_3 та будучи при цьому в стані алкогольного сп'яніння, таємно викрав елктроперфоратор іноземного виробництва з насадками до нього, який є власністю ОСОБА_4, вартістю 869грн.

В кінці листопада 2005 року у м. Полонне ОСОБА_1 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння і знаходячись у квартирі громадянки ОСОБА_5, яка розташована по АДРЕСА_5, таємно викрав мобільний телефон «Соні - Еріксон» із стартовим пакетом загальною вартістю 614 гр., що належав потерпілій ОСОБА_5.

В поданій на вирок суду апеляції засуджений ОСОБА_1 посилається на те, що наркотичні засоби були придбані ОСОБА_2 самостійно, без його участі та домовленості на їх придбання. Поскільки такі обставини судом не враховано і не прийнято до уваги, то вони вплинули на невірну кваліфікацію судом його злочинних дій та призначення йому занадто суворого покарання.

Крім того, апелянт зазначає, що він добровільно пройшов курс лікування від наркоманії, що підтверджується відповідною медичною довідкою, однак ці обставини також не були взяті до уваги судом при призначенні йому міри покарання, як і та обставина, що він хворіє «остерохондрозом» і потребує лікування. З наведених підстав і просить вирок суду щодо нього змінити, пом'якшити йому призначене судом покарання.

Засуджена ОСОБА_2 вирок суд не оскаржила.

Заслухавши доповідача, пояснення засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підтримку апеляції, міркування прокурора про законність та обгрунтованість вироку, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, судова палата -

знаходить:

Що апеляція засудженого ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення.

Суд обгрунтовано визнав ОСОБА_1, винним у скоєнні ним злочинів передбачених ст.ст. 309 ч.2 та 185 ч.2 КК України при викладених у вироку суду обставинах.

Такий висновок суду відповідає фактичним обставинам справи та перевіреним у судовому засіданні доказам.

Так, засуджена по цій же справі ОСОБА_2 підтвердила, що саме ОСОБА_1 запропонував їй придбати у його знайомого з яким він працював на заробітках у Москві макову соломку, що вона і зробила, давши ОСОБА_2 80 гривень за які і було придбано саме ним макову соломку для власного вживання разом із ОСОБА_1.

Цю обставину ОСОБА_2 підтвердила у своєму запереченні на апеляцію ОСОБА_1, а також і в засіданні апеляційного суду.

Цю обставину повністю визнав і сам ОСОБА_1 у суді 1 інстанції (а.с. 226), а також повністю визнав свою вину у скоєних крадіжок чужого майна, яким добровільно та сповна відшкодував заподіяну шкоду.

Потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що з квартири ОСОБА_3 де він проводив ремонт, було викрадено електро - перфоратор, якого викрав ОСОБА_1. Шкоду йому відшкодовано.

Об'єктивно винність ОСОБА_1 підтверджується і письмовими доказами, які належним чином були досліджені судом, зокрема: протоколом огляду вилученої макової соломки, протоколом її зважування та висновком експерта з якого вбачається, що вилучена у ОСОБА_2 подрібнена макова соломка є наркотичним засобом (а.с. 12, 13, 64), протоколом огляду викраденого електро перфоратора та мобільного телефону (а.с. 145-146) та висновком експерта про вартість викрадених речей (а.с. 153).

Всім цим доказам в їх сукупності суд дав належну оцінку і прийшов до обгрунтованого висновку про повне доведення вини ОСОБА_1, вірно кваліфікувавши його злочинні дії за ст.ст. 309 ч.2 та 185 ч.2 КК України.

Разом з тим при призначенні міри покарання ОСОБА_2 суд в повній мірі не врахував, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, визнав свою вину та щиро розкаявся у скоєному, добровільно та сповна відшкодував спричинену злочином шкоду, добровільно пройшов курс лікування від наркоманії, має на утриманні малолітнього сина, позитивно характеризується за місцем проживання.

За таких обставин судова палата знаходить за можливе застосувати щодо ОСОБА_1 ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, судова палата

ухвалила:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовільнити частково.

Вирок Полонського райсуду від 7 квітня 2006 року щодо ОСОБА_1 змінити, із застосуванням щодо нього ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк на два роки.

ОСОБА_1 з під варти звільнити із зали суду.

В решті цей вирок суду залишити без зміни.