Справа № 11-514 2006 року                                                             Головуючий в 1-й інстанції Стецюк В.В.

Категорія ст.ст. 115 ч.1, 125 ч.2 КК України                                                   Доповідач Кульбаба В.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2006 року колегія судців судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Кульбаби В.М. суддів: Цінника П.О., Шершуна В.В. з участю прокурора Кондратюка П.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 15 червня 2006 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого:

- 9.06.2005 року Кам'янець-Подільським міськрайонним судом за ст. 185 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільненого з встановленням іспитового строку 2 роки,

засуджено:

за ст. 115 ч.1 КК України на 9 років позбавлення волі; за ст. 125 ч.2 КК України на 1 рік обмеження волі

За сукупністю злочинів на підставі ст. 70 ч. 1 КК України - на 9 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від .06.2005 року, остаточно визначено 10 років позбавлення волі.

Запобіжний захід залишено попередній - тримання під вартою.

Строк відбування покарання постановлено рахувати з 15.06.2006 року, зарахувавши в цей строк час тримання під вартою з 19.03.2006 року по 15.06.2006 року включно.

Цивільний позов не заявлено.

Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_1 381 грн. судових витрат.

Долю речових доказів вирішено відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

ОСОБА_1 засуджено за скоєння наступних злочинів.

19 березня 20006 року близько 22 години в квартирі АДРЕСА_2, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті особистих неприязних стосунків, в ході сварки зі своєю матір'ю ОСОБА_2 та її співмешканцем ОСОБА_3, висловлюючи погрози вбивством на адресу своєї матері, на прохання ОСОБА_3 припинити сварку не відреагував, а, продовжуючи свій умисел, наніс останньому дерев'яним стільцем декілька ударів по тулубу, спричинивши легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

Після цього, схопивши дерев'яну ніжку від стільця, засуджений умисно наніс ОСОБА_2 декілька ударів по голові. Потім, з метою доведення свого умислу на вчинення вбивства ОСОБА_2, засуджений кухонним ножем наніс останній декілька ударів в ліву половину грудної клітки. ОСОБА_2, з метою захисту, підставила ліву руку, в наслідок чого засуджений спричинив їй наскрізне колото-різане поранення лівого передпліччя та рану лівої кисті. В подальшому засуджений наніс потерпілій удар в серце, спричинивши їй проникаюче колото-різане поранення лівої половини грудної клітки з наскрізним пошкодженням серця, яке явилось смертельним та несумісним з життям, внаслідок чого ОСОБА_2 загинула.

Засуджений ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі, як вбачається з її змісту, просить вирок суду змінити та пом'якшити призначене покарання. Вказує, що він щиро розкаявся у скоєному, сприяв розкриттю злочину та встановленню істини по справі.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку, перевіривши та вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого задоволенню не підлягає.

Винність ОСОБА_1 у злочинах, за які його засуджено, підтверджується сукупністю доказів.

Так, із показань самого ОСОБА_1 вбачається, що він повністю визнав вину у вищевказаних злочинах і детально розказав обставини вбивства своєї матері ОСОБА_2 та побиття її співмешканця ОСОБА_3

Потерпілий ОСОБА_3 показав, що 19 березня 2006 року ОСОБА_1, в стані алкогольного сп'яніння, затіяв сварку з матір'ю. Він намагався припинити конфлікт, але засуджений у відповідь розламаним стільцем наніс йому декілька ударів по голові, від чого пішла кров. Після цього засуджений наніс ніжкою стільця кілька ударів по тілу ОСОБА_2 Вона почала заспокоювати сина і попросила стакан води. Засуджений пішов на кухню і звідти повернувся з ножем, яким наносив удари потерпілій по тілу. Після скоєного засуджений, забравши із собою ніж, вийшов з квартири.

Свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 показали, що 19 березня 2006 року близько 23 години до них прийшов засуджений, на руках у якого були сліди крові. ОСОБА_1 повідомив, що скоїв вбивство матері шляхом нанесення двох ударів ножем в живіт і одного удару в серце.

Свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 показали, що 19 березня 2006 року близько 23 години засуджений прийшов до них і повідомив, що вбив свою матір шляхом

нанесення ударів ножем. Вони викликали працівників міліції, які затримали ОСОБА_1

З показів свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 вбачається, що по сусідству з ними проживає ОСОБА_3 із співмешканкою ОСОБА_2 та її сином ОСОБА_1 За час проживання, останні постійно зловживали алкоголем, вели аморальний спосіб життя. Про вбивство потерпілої їм стало відомо від працівників міліції.

Об'єктивно вина засудженого підтверджується даним протоколу огляду місця події від 19 березня 2006 року, згідно якого на трупі ОСОБА_2 виявлено колото-різане тілесне ушкодження в лівій половині грудної клітки, пошкодження тканини сорочки в якій була одягнута потерпіла. На ліжку та білизні поблизу трупа виявлено плями буро-червоного кольору. Під час огляду квартири по АДРЕСА_3 в кімнаті на підлозі виявлено кухонний ніж з плямами буро-червоного кольору.

Згідно даних висновку судово-імунологічної експертизи, на клинку ножа виявлено кров, яка може належати потерпілій ОСОБА_2

Кров, виявлена на кофті, футболці, покривалі та наволочці, вилучених при огляді місця події, може належати потерпілій ОСОБА_2, на уламку скла виявлено кров, яка може належати засудженому, на одязі засудженого виявлено кров, яка може належати потерпілій ОСОБА_2, кров, виявлена на жіночій кофті, вилученій при огляді місця події по АДРЕСА_3, може належати засудженому.

У відповідності з даними висновку судово-медико-криміналістичної експертизи № НОМЕР_1, колото-різана рана на трупі ОСОБА_2 та колото-різане пошкодження тканини футболки та светра, в яких була одягнута ОСОБА_2, могли утворитись від одноразового і одночасного пошкоджую чого колюче-ріжучого впливу клинка ножа, виявленого та вилученого під час огляду місця події та наданого на дослідження.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № НОМЕР_2, на трупі ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення лівої половини грудної клітки з наскрізним пошкодженням серця, 6, 7, 8 ребер і хрящових її відділах, які утворились внаслідок дії колючо-ріжучого предмета, можливо ножа з однобічною заточкою з прикладанням значної сили. Дані тілесні ушкодження на трупі ОСОБА_2 у вигляді Г-подібної рани в середньому відділі волосистої частини лобної ділянки голови, у вигляді двох синяків на задній передній поверхні лівої вушної раковини могли утворитись від дії тупих твердих предметів з ребристою травмуючою поверхнею.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №НОМЕР_3, та тілі ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження у вигляді двох забійних ран лобної ділянки голови та тильної поверхні правої кісті утворились внаслідок ударів тупим твердим предметом з ребристою травмуючою поверхнею і по ступеню тяжкості відносяться до лехких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'..

Згідно акту стаціонарної судово-психіатричної експертизи № НОМЕР_4, ОСОБА_1 душевним (психічним) захворюванням не страждає, не страждав і на момент скоєння злочину будь-яких відхилень не виявлено. Під час скоєння злочину засуджений в стані фізіологічного афекту, психологічного стресу, фрустрації не знаходився.

Всім цим доказам по справі у їх сукупності, суд дав належну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1, вірно кваліфікувавши його дії за ст.ст. 115 ч.1, 125 ч.2 КК України.

Колегія судців вважає, що досудове та судове слідство проведено у відповідності з вимогами закону - всебічно, повно та об'єктивно.

Призначене судом покарання ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 65 КК України і є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

При цьому суд врахував характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, конкретні обставини справи, а також ті, на які засуджений посилається в своїй апеляції.

Підстав для зміни чи пом'якшення покарання апеляційна інстанція невбачає.

З врахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 15 червня 2006 року стосовно ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляцію - без задоволення.