РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 390/2747/14-ц

Провадження № 2/390/839/14

"01" грудня 2014 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Сарап М.Б.,

при секретарі - Пікущій І.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом ОСОБА_1 до Соколівської сільської ради, Кіровоградського району і області про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати за ним право власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями під АДРЕСА_1 в порядку спадкування після матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свої вимоги обґрунтовує тим, що оскільки договір купівлі-продажу, на підставі якого ОСОБА_2 належить житловий будинок, не зареєстрований в БТІ, і відповідно право власності за ОСОБА_2 не зареєстроване, саме тому позивач не може оформити свої спадкові права через нотаріальну контору.

Представник позивача просив розглядати справу без його участі і надав суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Соколівська сільська рада Кіровоградського району і області просила розглядати справу без участі уповноваженого представника та не заперечувала проти заявлених вимог.

Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для такого законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу жилого будинку, посвідченого 10 червня 1998 року приватним нотаріусом Кіровоградського районного нотаріального округу Панасюк Л. С., по реєстру № 1564 належав житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями під АДРЕСА_1 (а.с. 6).

Продавцем за вказаним договором купівлі-продажу являвся ОСОБА_3 .

Крім цього, ОСОБА_2 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 , виданого 10 грудня 1999 року Соколівською сільською радою Кіровоградського району Кіровоградської області, належала земельна ділянка загальною площею 0,2336 га, під АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_2 , та була передана їй для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (а.с. 11).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 02 грудня 2013 року Міським відділом по державній реєстрації смертей реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції, актовий запис № 3075 (а.с. 5).

Позивач по справі є сином померлої ОСОБА_2 , що підтверджується його копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_4 від 19.04.1979 року (а.с. 16), копією свідоцтва про розірвання шлюбу Серії НОМЕР_5 від 05.02.1992 року (а.с. 17), копією свідоцтва про одруження Серії НОМЕР_6 від 07.07.1998 року (а.с. 18).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України позивач являється спадкоємцем за законом першої черги та прийняв спадщину шляхом подачі відповідної заяви до приватного нотаріуса Кіровоградського районного нотаріального округу Томаз Вікторії Ігорівни.

10 жовтня 2014 року приватним нотаріусом Кіровоградського районного нотаріального округу Томаз В. І., по реєстру № 1755 позивачеві було видане свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку під АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_2 (а.с. 11).

Під час видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку нотаріус роз`яснила позивачеві, що свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок видати не зможе, оскільки договір купівлі-продажу, на підставі якого матері належить житловий будинок, не зареєстрований в БТІ, і відповідно право власності за ОСОБА_2 не зареєстроване.

Згідно п. 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, "видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві". В п. 4.18 вищевказаного порядку зазначено: "якщо до складу спадщини входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації, нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з Реєстру прав власності".

Договір купівлі - продажу будинку від 10 червня 1998 року на даний момент не зареєстрований, а ні в ОКП КООБТІ, а ні в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

В довідці ОКП КООБТІ від 19 грудня 2013 року вказано, що цілий житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 09.06.1998 року, № 788, виданого Кіровоградською районною державною нотаріальною конторою, а вищевказаний договір купівлі-продажу будинку на ОСОБА_2 , не зареєстровано (а.с. 7).

Відповідно до ч. 1 глави 1 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, - "реєстрацію будинків з обслуговуючими їх будівлями і спорудами та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР проводять бюро БТІ виконкомів місцевих Рад депутатів трудящих". В ч. 4 глави 2 зазначеної інструкції вказано: "реєстрації підлягають всі будинки і домоволодіння в межах міст і селищ міського типу УРСР, що належать місцевим Радам депутатів трудящих, державним, кооперативним і громадським установам, підприємствам і організаціям, а також ті будинки і домоволодіння, які належать громадянам на праві особистої власності".

Відповідно до роз`яснення, що міститься в листі Міністерства юстиції України до нотаріусів та БТІ № 19-32/319 від 21.02.2005 року, - "право власності на нерухоме майно може бути оформлене на ім`я померлої особи у разі наявності документів, які б підтверджували таке право. У разі смерті власника нерухомого майна, на яке не була проведена первинна реєстрація права власності, питання належності цього майна попередньому власнику та визначення наступного власника повинні вирішуватися у судовому порядку".

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, крім цього ст. 16 цього ж кодексу зазначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і одним із способів такого захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Відповідно до положень ст. 100 та ст. 101 Цивільного кодексу Української PCP 1963 року, який діяв на час укладення договору купівлі-продажу вказаного вище нерухомого майна, громадяни могли мати у власності житловий будинок. А саме статтею 100 ЦК УРСР визначалось, що в особистій власності громадян може бути зокрема і жилий будинок. При цьому глава десята цього кодексу не пов`язувала наявність такого права з його обов`язковою державною реєстрацією.

Та навпаки, статтею 128 ЦК УРСР визначався момент виникнення права власності у набувача майна за договором з моменту передачі речі.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про власність" у приватній власності громадян можуть знаходитись жилі будинки, збудовані на відведеній у встановленому порядку земельній ділянці або придбані на законних підставах, наприклад, за договором купівлі-продажу, міни, дарування, за правом спадщини (п. 4 Постанови Пленуму ВСУ №7 від 04.10.1991 року "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок").

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`являти позов про визнання його права власності іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Вищезазначені досліджені судом докази вказують на те, що в даному разі є наявним право позивача у порядку спадкування претендувати на визнання за ним, як спадкоємцем за законом спадкового майна (житлового будинку).

Керуючись ст.ст. ст. 15, 16, 316, 317, 328, 382, 386, 392, 1218, 1258, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 15, 60, 213-215, 294 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Соколівської сільської ради, Кіровоградського району і області про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями під АДРЕСА_1 в порядку спадкування після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати віднести за рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Кіровоградський районний суд Кіровоградської області шляхом подачі до суду першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя "підпис"

згідно з оригіналом

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області М.Б. Сарап