ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "09" лютого 2010 р.                                                           Справа № 16/615

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Зарудяної Л.О.

суддів:                                                                        Будішевської Л.О.

                                                                                   Ляхевич А.А.

при секретарях                                                            Неподобній Ю.В. ,

                   Остапчук А.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3  - представника за довіреністю від 25.09.2009 року  

                   (приймала участь в судовому засіданні 04.02.2009р.),

                      ОСОБА_4  - представника за довіреністю від 09.03.2005 року  

                        (приймав участь в судовому засіданні 04.02.2009р.),

від відповідача: не з"явився,

розглянувши апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -

фізичної особи ОСОБА_5, м. Житомир

на рішення господарського суду Житомирської області

від "12" листопада 2009 р. у справі № 16/615 (суддя Гансецький В.П.)

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_6, м. Житомир

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5, м. Житомир

про стягнення 67011,00 грн. (згідно із заявою про збільшення позовних вимог ),

з оголошеною в засіданні суду перервою з 04.02.2010р. по 09.02.2010р. згідно зі ст.ст.77,99 ГПК України   

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 12.11.2009р. у справі №16/615 задоволено позов Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_6 до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5 про стягнення 67011,00 грн. ( згідно із заявою про збільшення позовних вимог).

Стягнуто з відповідача на користь позивача 66100,00 грн. основного боргу, 911,00 грн. пені, 670,11 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким припинити провадження у справі (т.2, а.с.2-4).

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:

- судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі у зв"язку з тим, що у провадженні господарського суду Житомирської області знаходиться справа за позовом СПД-ФО ОСОБА_5 до СПД-ФО ОСОБА_6 про дострокове розірвання договору оренди №6 від 01.01.2008р., в якій призначено судову будівельно-технічну експертизу;

- СПД-ФО ОСОБА_5 листом №6 від 01.01.2008р. повідомив                       СПД-ФО ОСОБА_6 про розірвання договору оренди №6 від 01.01.2008р.  у зв"язку з непридатністю складського приміщення для його використання у господарській діяльності орендаря та відмовою орендодавця провести капітальний ремонт приміщення, однак СПД-ФО ОСОБА_6 безпідставно нарахувала орендну плату за шість місяців, хоча зобов"язувалася розірвати договір оренди з 02.02.2009р.;

- судом при винесенні оскарженого рішення не враховано факт здачі приміщення 02.02.2009р. та відсутність відповідача у даному приміщенні;

- відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №177/09 від 28.08.2009р. приміщення складу, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 не придатне для зберігання товарів, торгівля якими є основним видом господарської діяльності відповідача.

Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу від 03.02.2010р. заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, вказавши, що договір №6 від 01.01.2008р. та договір №22 від 01.09.2007р., укладені сторонами, були розірвані лише з моменту одержання відповідачем повідомлення орендодавця в порядку ст.782 ЦК України про відмову від вказаних договорів, а саме з 28.09.2009р. Зазначив, що нарахування орендної плати за цими договорами припинилося 29.09.2009р., а орендна плата за період з 01.04.2009р. по 29.09.2009р. орендарем сплачена не була.

Представники позивача в судовому засіданні заперечила проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, вважають рішення господарського суду законним та обґрунтованим, у зв"язку з чим просять залишити його без змін , а апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_5 без задоволення.

Відповідач в судове засідання не з"явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить реєстр рекомендованої поштової кореспонденції ЖАГС від 11.12.2009р., не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія розглянула апеляційну скаргу за відсутності відповідача.

Заслухавши пояснення представників позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та  доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, в квітні 2009 року Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_6 звернулася до господарського суду Житомирської області з позовною заявою від 17.04.2009р. про стягнення із Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5 19011 грн. (т.1, а.с.2-4).

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 23.04.2009р. порушено провадження у справі №16/615 і прийнято позовну заяву до розгляду  (т.1, а.с.1).

Після порушення провадження у справі позивач подав заяву про зміну позовних вимог від 15.06.2009р., відповідно до якої просить суд додатково стягнути з відповідача 16911 грн. основного боргу (т.1, а.с. 52).

28.09.2009р. позивач відповідно до ст.782 ЦК України направив відповідачу повідомлення про відмову від договорів оренди, у зв"язку з неналежним виконанням останнім умов договорів оренди в частині сплати орендної плати (т.1, а.с.96, 97).

29.09.2009р. позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача 66100,00 грн. заборгованості по орендній платі, 911,00 грн. пені та судові витрати, всього 67011,00 грн. (т.1, а.с 89).

У письмовому поясненні від 16.10.2009р. підприємець ОСОБА_6 підтримала заяву про збільшення позовних вимог від 29.09.2009р. (т.1, а.с.102-103).

Рішенням господарського суду Житомирської області від 12.11.2009р. позов підприємця  ОСОБА_6 до підприємця ОСОБА_5 задоволено (т.1, а.с.145-146).

Апеляційний суд частково погоджується з рішенням суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

01.09.2007р. між Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_6 (орендодавець) та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_5 (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, згідно п.1 якого, орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове володіння наступне нерухоме майно: частину нежилого приміщення (склад), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 500 кв.м. та офіс (т.1, а.с.13-14).

Відповідно до пунктів 5.1 і 5.2 договору, розмір орендної плати за весь об"єкт, що орендується, у цілому складає 5500 грн. за кожний місяць оренди (5000 грн. за складське приміщення та 500 грн. за офіс). Орендна плата сплачується орендарем не пізніше 10 числа поточного  місяця включно шляхом перерахування коштів на рахунок орендодавця або шляхом внесення коштів в касу підприємства.

Вказані приміщення було передане орендарю на підставі акту приймання-передачі орендованого майна  від 01.09.2007р. (т.1, а.с.15).

01.01.2008р. між Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_6 (орендодавець) та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_5 (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №6, згідно п.1 якого, орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове володіння наступне нерухоме майно: частину нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 500 кв.м. (т.1, а.с.10-11).

Згідно пунктів 5.1 і 5.2 договору, розмір орендної плати за весь об"єкт, що орендується, у цілому складає 7500 грн. за кожний місяць оренди. Орендна плата сплачується орендарем в два етапи:  не пізніше  10 числа поточного  місяця включно шляхом  перерахування  коштів на рахунок орендодавця або шляхом внесення  коштів в касу підприємства в розмірі 5000,00грн. та не пізніше 15 числа поточного місяця  включно шляхом перерахування коштів  на рахунок орендодавця або шляхом внесення  коштів в касу підприємства в сумі 2500,00 грн.

Факт передачі приміщення  складу відповідачу підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна  від 01.01.2008р., що знаходиться в матеріалах справи  (т.1, а.с.12).

Договір від 01.09.2007р. в частині оренди офісу продовжував діяти після укладення договору від 01.01.2008р.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання щодо сплати орендної плати, позивач неодноразово направляв йому листи з вимогою оплатити наявну суму заборгованості (т.1, а.с.20,21,22).

Однак відповідач не виконав вимог зазначених листів, з огляду на що позивач направив йому претензію від 26.01.2009р. з вимогою сплатити заборгованість з орендної плати (т.1, а.с.18-19).

Проте, відповідачем остаточні розрахунки проведені не були.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До  виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1,2 ст.282 ГК України передбачено, що за  договором  оренди  одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Нормами ч.ч.1,4 ст.286 визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідач не надав суду доказів того, що орендна плата за період дії договорів №6 від 01.01.2008р. та №22 від 01.09.2007р.– з 01.04.2009р. по 29.09.2009р. була належним чином та у повному обсязі  сплачена позивачу.

Згідно зазначеного, судом першої інстанції правильно стягнуто з відповідача на користь позивача  66100 грн. заборгованості по орендній платі,  у тому числі за користування складським приміщенням в сумі 62100 грн. з січня по вересень 2009р. та за користування офісом в сумі 4000 грн. з лютого по вересень 2009р. (розрахунки на а.с.90-92, т.1).

Статтями 610 та 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання, що включає у себе його виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР, який регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо  відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових  коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку  платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми  простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як передбачено п.9.1. договору оренди  від 01.01.2008р., за несвоєчасну сплату  орендної плати на 1 етапі (після 10 числа  поточного місяця), або несвоєчасну сплату  суми орендної плати на 2 етапі (після 15 числа  поточного місяця) або  несвоєчасну сплату  за використану електроенергію та вивіз сміття (після 25 числа поточного  місяця)  орендар сплачує орендодавцю штраф у розмірі  1% від суми боргу за кожен день прострочення, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Пунктом 9.1 договору оренди від 01.09.2007р. сторони передбачили, що за несвоєчасну сплату орендної плати (після 10 числа поточного місяця), або несвоєчасну сплату за використану електроенергію чи вивіз сміття орендар сплачує орендодавцю штраф у розмірі 50% від суми боргу за кожен випадок прострочення, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Позивач нарахував до стягнення з відповідача 25,00 грн. пені за договором №22 від 01.09.2007р. та 886,00 грн. пені за договором №6 від 01.01.2008р.  (розрахунок -т.1,а.с.117-119), яка була стягнута судом. Проте, господарський суд Житомирської області при прийнятті рішення не врахував норми ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", відповідно до якої розмір пені обчислюється від суми  простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Так, розмір пені, нарахованої підприємцем ОСОБА_6 та стягнутий судом, перевищує подвійну облікову ставку НБУ.

Враховуючи положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за прострочення виконання зобов"язання за договором №22 від 01.09.2007р. становить 1,64 грн.:

з 10.08.2008р. по 13.08.2008р.: (500 грн. (борг) х 24% (подвійна облікова ставка НБУ) х 3 (кількість прострочених днів) : (365 днів х 100%) = 0,98 грн.

з 10.01.2009р. по 12.01.2009р.: (500 грн. (борг) х 24% (подвійна облікова ставка НБУ) х 2 (кількість прострочених днів) : (366 днів х 100%) = 0,66 грн.

0,98 + 0,66 = 1,64 грн.

Розмір пені за прострочення виконання зобов"язання за договором №6 від 01.01.2008р. становить 56,79 грн.:

з 10.08.2008р. по 13.08.2008р. : (5000 грн. (борг) х 24% (подвійна облікова ставка НБУ) х 3 (кількість прострочених днів) : (365 днів х 100%) = 9,84 грн.

з 15.08.2008р. по 18.08.2008р. : (2500 грн. (борг) х 24% (подвійна облікова ставка НБУ) х 3 (кількість прострочених днів) : (365 днів х 100%) = 4,92 грн.

з 10.10.2008р. по 13.10.2008р. : (3300 грн. (борг) х 24% (подвійна облікова ставка НБУ) х 3 (кількість прострочених днів) : (365 днів х 100%) = 6,49 грн.

з 15.11.2008р. по 24.11.2008р. : (2500 грн. (борг) х 24% (подвійна облікова ставка НБУ) х 9 (кількість прострочених днів) : (365 днів х 100%) = 14,75 грн.

з 24.11.2008р. по 26.11.2008р. : (1800 грн. (борг) х 24% (подвійна облікова ставка НБУ) х 2 (кількість прострочених днів) : (365 днів х 100%) = 2,36 грн.

з 26.11.2008р. по 28.11.2008р. : (600 грн. (борг) х 24% (подвійна облікова ставка НБУ) х 2 (кількість прострочених днів) : (365 днів х 100%) = 0,78 грн.

з 10.12.2008р. по 11.12.2008р. : (2000 грн. (борг) х 24% (подвійна облікова ставка НБУ) х 1 (кількість прострочених днів) : (365 днів х 100%) = 1,31 грн.

з 11.12.2008р. по 17.12.2008р. : (800 грн. (борг) х 24% (подвійна облікова ставка НБУ) х 6 (кількість прострочених днів) : (365 днів х 100%) = 3,15 грн.

з 15.12.2008р. по 17.12.2008р. : (2500 грн. (борг) х 24% (подвійна облікова ставка НБУ) х 2 (кількість прострочених днів) : (365 днів х 100%) = 3,28 грн.

з 17.12.2008р. по 18.12.2008р. : (2300 грн. (борг) х 24% (подвійна облікова ставка НБУ) х 1 (кількість прострочених днів) : (365 днів х 100%) = 1,50 грн.

з 18.12.2008р. по 22.12.2008р. : (700 грн. (борг) х 24% (подвійна облікова ставка НБУ) х 4 (кількість прострочених днів) : (365 днів х 100%) = 1,84 грн.

з 10.01.2009р. по 12.01.2009р. : (5000 грн. (борг) х 24% (подвійна облікова ставка НБУ) х 2 (кількість прострочених днів) : (366 днів х 100%) = 6,57 грн.

Таким чином, розмір пені, яка підлягає стягненню з підприємця ОСОБА_5, становить 58,43 грн.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 911,00 грн. пені порушено норми матеріального права.

Отже, у стягненні 852,57 грн. пені слід відмовити.

У відповідності до п.4 ч.1 ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства "Новоград-Волинський пивоварний завод" підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Житомирської області від 19.11.2008р. - зміні в частині стягнення пені та судових витрат.

Щодо доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом першої інстанції було правомірно відмовлено відповідачу в задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення судом справи за позовом підприємця ОСОБА_5 до підприємця ОСОБА_6 про розірвання договору оренди №6 від 01.01.2008р., оскільки розгляд даної справи є можливим та не пов"язаний зі справою про розірвання договору.

Відповідачем не надано доказів здачі орендованого приміщення позивачу 02.02.2009р. та погодження сторонами розірвання договорів оренди з цієї дати, а факт добровільного невикористання відповідачем орендованого приміщення не може бути підставою для відмови у позові про стягнення орендної плати.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі з посиланням на висновок експертизи, про непридатність орендованого приміщення для зберігання товарів можуть бути підставою для заявлення позову про розірвання договору, а не для відмови у стягненні орендної плати.

Керуючись ст.ст.  101,103,105  Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд                                               

                                      ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5, м. Житомир задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 12 листопада 2009 року у справі №16/615 змінити в частині стягнення пені та судових витрат.

Резолютивну частину рішення викласти в такій редакції:

"1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1)

на користь Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_6 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2)

- 66100,00 грн. основного боргу;

- 58,43 грн. пені;

- 661,58 грн. витрат по сплаті держмита;

- 118,00 грн. витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. В позові в частині стягнення 852,57 грн. пені відмовити."

3. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Житомирської області.

4. Справу №16/615 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя                                                                 Зарудяна Л.О.

судді:

                                                                                           Будішевська Л.О.  

                                                                                           Ляхевич А.А.  

Віддрук. 4 прим.:

1 – до справи,

2,3 –сторонам,

4 – в наряд.