Справа № 611/788/19

Провадження № 2/611/244/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

       06 вересня 2019 року Барвінківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Андросова О.М.

за участі секретаря – Сторчай С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Барвінкового справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат,

В С Т А Н О В И В:

       Акціонерне товариство комерційний банк „Приватбанк” (АТ КБ „Приватбанк”) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором у сумі 70626 грн. 70 коп., з них заборгованості за простроченим тілом кредиту 406 грн. 02 коп., пені за прострочене зобов`язання 65981 грн. 31 коп., пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. 400 грн. 00 коп., штрафу (фіксована частина) в сумі 500 грн., штрафу (процентна складова) у сумі 3339 грн. 37 коп., а також сплаченого при зверненні до суду судового збору в сумі 1921 грн. 00 коп.

Представник позивача у поданій до суду заяві позов підтримує, просить його задовольнити, справу розглянути за відсутності представника АТ КБ „Приватбанк” та у разі неприбуття в судове засідання відповідача ухвалити заочне рішення, що суд вважає за можливе, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач до суду не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не сповістив, відзив до суду не подав, клопотання про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності від нього не надходило. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. У зв`язку з чим суд вважає за необхідне розглянути справу без участі відповідача, виходячи з вимог п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України та рішення Конституційного суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011, згідно яких в разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов такого.  

З матеріалів справи вбачається, що 09.03.2011 р.  ОСОБА_1  і АТ КБ „Приватбанк” уклали кредитний договір, відповідно до якого банк надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у сумі 2000 грн. 00 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, зі сплатою щомісячних платежів в строк до 25 числа наступного місяця 7 % від заборгованості, але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості, а з 01.04.2014 року – 5 % від заборгованості, але не менше 100 грн. і не більше залишку заборгованості, з кінцевим терміном повернення, що відповідає терміну дії картки.

       Відповідно до умов укладеного договору та частини 1 статті 634 ЦК України договір складається з заяви позичальника, Умов та правил надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою та Тарифів Банку, що підтверджується підписом відповідача у заяві.

       Згідно п. 1.1.2.1.7 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених кредитним договором.

       Відповідно до п. 1.1.2.1.8 Умов та правил надання банківських послуг, у разі невиконання зобов`язань за договором, позичальник зобов`язується на вимогу Банку виконати зобов`язання з повернення кредиту (а тому числі простроченого кредиту і овердрафту), оплати винагороди Банку.

       Згідно п. 1.1.5.20, п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг та довідкою про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов`язань, передбачених цим договором, більше ніж на 30 днів позичальник зобов`язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості за кредитним лімітом, з врахуванням нарахованих і прострочених відсотків і комісій.

       Відповідно до п. 1.1.5.25 Умов та правил надання банківських послуг, за несвоєчасну оплату послуг, передбачених цим договором, Умовами і правилами, клієнт платить банку за кожним випадком порушення пеню в розмірі 0,1 % від суми заборгованості, але не вище подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який платиться пеня, за кожний день прострочки.

       Відповідно до представленого позивачем розрахунку заборгованість відповідача за кредитним договором за станом на 17.07.2019 року складає 70626 грн. 70 коп., з них заборгованість за простроченим тілом кредиту 406 грн. 02 коп., пеня за прострочене зобов`язання 65981 грн. 31 коп., пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. 400 грн. 00 коп., штраф (фіксована частина) в сумі 500 грн., штраф (процентна складова) у сумі 3339 грн. 37 коп.

       Розрахунок позивача відповідає укладеному між сторонами кредитному договору і відповідачем не оспорений.

Разом з тим, щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача 500 грн. 00 коп. – штрафу (фіксована частина), 3339 грн. 37 коп. – штрафу (процентна складова), суд зазначає таке.

Цивільно-правова відповідальність – це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Про викладене вище зазначив Верховний Суд України в правовій позиції, викладеній в постанові від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15.

Частиною 4 статті 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п п. 1.1.5.25 Умов та правил надання банківських послуг, за несвоєчасну оплату послуг, передбачених цим договором, Умовами і правилами, клієнт платить банку за кожним випадком порушення пеню в розмірі 0,1 % від суми заборгованості, але не вище подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який платиться пеня, за кожний день прострочки.

У той самий час, згідно з п. 1.1.5.20 та п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг та довідкою про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» сторонами передбачена сплата штрафу як виду цивільно-правової відповідальності за порушення позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов`язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, при цьому позичальник зобов`язаний сплатити Банку штраф в розмірі передбаченому тарифом і договором, з врахуванням нарахованих і прострочених відсотків і комісій.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для одночасного стягнення пені та штрафу за порушення грошового зобов`язання, тобто подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, тому в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 500 грн. – штрафу (фіксована частина), 3339 грн. 37 коп. – штрафу (процентна складова) слід відмовити.

       Статті 526, 527, 530 ЦК України передбачають, що зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Згідно зі ст. ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю таку ж суму грошей у термін і в порядку, передбаченими договором.

       Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

В порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач свої зобов`язання за договором не виконав.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У відповідності зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 1816 грн. 57 коп.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 259, 263 - 265, 268, 280 - 282 ЦПК України, ст.ст. 5, 526, 527, 530, 625, 1046, 1049, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Погонівка Барвінківського району Харківської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків  НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк” (01001, м. Київ, вулиця Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок для погашення заборгованості та судових витрат 29092829003111, МФО № 305299), 406 (чотириста шість) грн. 02 коп. – заборгованості за простроченим тілом кредиту, 65981 (шістдесят п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят одна) грн. 31 коп. – пені за прострочене зобов`язання, 400 (чотириста) грн. 00 коп. – пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., 1816 (одну тисячу вісімсот шістнадцять) грн. 57 коп. – сплаченого судового збору, всього 68603 (шістдесят вісім тисяч шістсот три) грн. 90 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його проголошення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Барвінківського районного суду О.М.Андросов