Справа № 2-127
2007
рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2007року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді- Музиченко В. О.
при секретарі - Буняєвій М.А.
адвокатів - ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, управління комунального майна та приватизації виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області про визнання недійсним договорів купівлі-продажу квартири, свідоцтва про право вланості на житло в порядку приватизації, поновлення порушеного права користування житлом і поселення та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3, 3-ті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, управління комунального майна та приватизації виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області, виконавчий комітет Комінтернівської районної в місті Харкові ради, нотаріус ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири та визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулась до суду з позовом про визнання недійсним договорів купівлі-продажу квартири, свідоцтва про право вланості на житло в порядку приватизації, поновлення порушеного права користування житлом і поселення в квартиру АДРЕСА_1.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилалась на те, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9, була прописана з 1992 року в квартирі АДРЕСА_1. її чоловік, без її відома надав довіреність його знайомому ОСОБА_4, який виписав її зі спірної квартири на підставі рішення суду, яке в подальшому було скасовано. Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_4 спірна квартира була без Ті участі приватизована на ім.,я ОСОБА_9, а
потім двічі продана. Укладені договори купівлі-продажу квартири вона вважає недійсними.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 просила задовольнити її вимоги в повному обсязі.
Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 позов не визнали, оскільки вважають, що укладені ними договори купівлі - продажу спірної квартири відповідають вимогам діючого законодавства і ніяких порушень, в тому числі і прав ОСОБА_3 з їхнього боку допущено не було.
Відповідач ОСОБА_6 позовні вимоги не визнав та пред,явив зустрічний позов до ОСОБА_3 про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на спірну квартиру.
Обгрунтовуючи зустрічниі позовні вимоги ОСОБА_6 посилався на те, що він є добросовісним набувачем квартири АДРЕСА_1, яку придбав на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу квартири, робить в ній ремонт, оскільки на момент придбання їм квартири вона знаходилась в антисанітарному стані.
Представник відповідача - Управління комунального майна та приватизації виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області ОСОБА_10 проти позовних вимог ОСОБА_3 заперечувала, надавши суду пояснення щодо відсутності підстав визнання недійсної приватизації спірної квартири.
3-і особи за зустрічним позовом приватний нотаріус ОСОБА_7, приватний нотаріус ОСОБА_8 в судове засідання не з,явились, надав суду заяви про розгляд справи в їх відсутності та ухвалення рішення на розсуд суду. (ар.с 88,91)
Представник 3-ї особи Комінтернівської районної в місті Харкові ради Холодняк Н.М. в судове засідання не з,явилась, просила справу розглянути в її відсутності, ухвалити рішення на розсуд суду. (ар. с 85)
Суд, заслухав пояснення сторін, показання свідків, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини. Судом установлено та не оспорюється сторонами, що спірною є однокімнатна квартира АДРЕСА_1, житловою площею 15,2 кв.м., загальною площею 28,9 кв.м.
З 8.08.1992 року позивач ОСОБА_3 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9, який 10.10.1992 року прописав її в спірній квартирі, (ар. с 8,9)
Згідно ордеру на спірне жиле приміщення, ОСОБА_9 був наймачем квартири, яка належала на той період часу Комінтернівському райвиконкому міста Харкова, (ар. с 7)
13.08.2003 року ОСОБА_9 видав доручення на ім.,я Мірошник ДМ. на представництво його інтересів в суді, яке було посвідчено нотаріально, (ар. с 13)
Рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова від 16.10.2003 року ОСОБА_3 було визнано такою, що втратила право користування житловим приміщенням, (ар.с.15)
Після набрання рішенням законної чинності спірна квартира була приватизована, про що 02.12.2003 року на ім.,я ОСОБА_9 було видано свідоцтво про право власності на житло, (ар.с.14)
05.12.2003 року приватним нотаріусом ОСОБА_7 було
посвідчено договір купівлі-продажу спірної квартири між: ОСОБА_9
та ОСОБА_5. Від імені продавця ОСОБА_9 договір підписував
ОСОБА_4, який діяв по довіреності і яким були представлені всі
необхідні документи для посвідчення такого договору. Нотаріусом було
перевірено відсутність заборон та арештів на майно, належне ОСОБА_9, після чого їм був посвідчений відповідний договір купівлі-продажу
спірної квартири, (ар. с 88-91)
Суд вважає, що ніяких порушень діючого законодавства при укладенні вищевказаного договору купівлі-продажу спірної квартири не встановлено.
Так, як довіреність від імені ОСОБА_9,, так і сам договір купівлі-продажу були посвідчені нотаріально і сумнівів щодо законності дій нотаріусів у суду не викликають.
Крім того, позивачем ОСОБА_3 не наведено фактів, які б спростовували встановлені судом докази, в тому числі і до надання довіреності ОСОБА_9 на ім.,я ОСОБА_4.
В подальшому 16.02.2004 року приватним нотаріусом ОСОБА_8 було посвідчено договір купівлі-продажу спірної квартири між: ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Нотаріусу були надані належні для посвідчення такої угоди документи, нею було перевірено відсутність заборон та арештів, після чого нею було посвідчено вищеназваний договір, (ар. с 91-93)
Суд вважає, що ніяких порушень діючого законодавства при укладенні вищевказаного договору купівлі-продажу спірної квартири не встановлено.
11.03.2004 року спірна квартира була зареєстрована на праві
власності за ОСОБА_6 та 14.07.2004 року він був зареєстрований в
спірній квартирі, (ар.с.44)
Таким чином, ОСОБА_6 придбав квартиру за відплатним договором, у особи, яка мала право відчужувати квартиру.
06 березня 2004 року між: ОСОБА_4, ОСОБА_11 та ОСОБА_9 було укладено договір про надання утримання, згідно з яким ОСОБА_4 та ОСОБА_11 зобов,язались взяти на себе утримання непрацездатного ОСОБА_9, надання йому матеріальної допомоги, квартири для проживання за адресою -місто АДРЕСА_1, а також: поховати його за власні кошти, (ар.с 16)
Судом було досліджено матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи із яких було встановлено, що 21.03.2004 року ОСОБА_9 звернувся до Комінтернівського райвідділу міліції з заявою про прийняття заходів щодо осіб, які шляхом обману заволоділи його квартирою,
але вже 25.03.2004 року ОСОБА_9 відмовився від своєї заяви та просив припинити подальший її розгляд, оскільки претензій ні до кого не має.
Органом внутрішніх справ також: здійснювалась перевірка за заявою ОСОБА_3 і постановою від 26 березня 2004 року було відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_4 в зв,язку з відсутністю в його діях складу злочину передбаченого ст.. 190 КК України. Вказана постанова ОСОБА_3 оскаржена не була.
В даних матеріалах також: мають місце власноруч викладені пояснення ОСОБА_9, який підтверджував факт не проживання його дружини на протязі десяти років в спірній квартирі, а також: його волевиявлення щодо виписки дружини з квартири.
Крім того, сама ОСОБА_3 в своїх поясненнях підтвердила факт свого не проживання в спірній квартирі в зв,язку з зловживанням спиртними напоями її чоловіком, вказуючи час її відсутності в спірному приміщенні з 2000 року.
Факт непроживання в спірній квартирі ОСОБА_3 підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13, а також: факт знаходження квартири в антисанітарному нежилому стані підтвердили свідки ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16.
Не вірити свідченням вказаних осіб підстав у суду не має, оскільки їх свідчення не суперечать фактичним обставинам встановленим по справі і тому суд вважає їх об,єктивними.
Свідок позивача - ОСОБА_17 також: фактично підтвердила в судовому засіданні факт неможливості сумісного проживання з ОСОБА_9, а також: антисанітарний стан його квартири.
В той же час судом не можуть бути прийняті до уваги показання свідків ОСОБА_18, яка є дочкою позивача і тому зацікавлена в розгляді справи на користь її матері, а також: письмові пояснення ОСОБА_19, оскільки вони не посвідчені належним чином.
Факт непроживання ОСОБА_3 в спірній квартирі підтверджується також: письмовими доказами, а саме, актом від 13.11 2005 року, довідкою дільничного інспектора ОСОБА_20 від 14.11.2005 року (ар. с 45,55)
Ухвалою судової колегії судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області від 8 лютого 2005 року рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова було скасовано та справа повернута на новий розгляд, (ар.с. 24)
Ухвалою Комінтернівського районного суду міста Харкова від 11.03.2005 року цивільна справа за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням була закрита, в зв,язку зі смертю позивача ОСОБА_9, (ар.с.26)
Згідно копії свідоцтва про смерть вбачається, що ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. (ар.с.25)
Факт невиконання з боку ОСОБА_4 та ОСОБА_11 зобое,язань щодо поховання ОСОБА_9 згідно з умовами договору про надання утримання сам по собі не може бути підставою, яка б свідчила про неправомірні дії ОСОБА_4 щодо виконання доручення ОСОБА_9, а також, укладення договору купівлі-продажу спірної квартири.
30.03.2005 року за заявою ОСОБА_3 було поновлено її реєстрацію в спірній квартирі.
Однак, рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова від 10.06.2005 року, яке набуло законної чинності, було визнано незаконними дії начальника відділу по справам громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб Комінтернівського РВ ХМУ УМВСУ в Харківській області по реєстрації позивача в спірній квартири та зобов,язано анулювати реєстрацію ОСОБА_3 в спірній квартирі, (ар.с.43)
Суд вважає, що позивачем не наведено підстав, за якими вона просить визнати недійсними договори купівлі-продажу спірної квартири.
Так, відповідно до вимог ст..229 ЦК України „ Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов,язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.
У разі визнання правочину недійсним, особа, яка помилилася в результаті її власного недбальства, зобов,язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки.
Сторона, яка своєю необережною поведінкою сприяла помилці, зобов,язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки. "
Позивачем не надано доказів щодо вчинення договору купівлі-продажу спірної квартири під впливом помилки, а також: не наведено якою із сторін договору така помилка вчинена.
Відповідно до вимог ст..230 ЦК України „Якщо одна із сторін право чину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий право чин визнається судом недійсним.
Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню право чину, або якщо вона замовчує їх існування.
Сторона, яка застосувала обман, зобов,язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв,язку з вчиненням цього правочину. "
Позивачем також: не надано доказів щодо вчинення договору купівлі-продажу спірної квартири під впливом обману, а також: не наведено яка із сторін договору навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення.
Суд також: не приймає до уваги посилання позивача щодо визнання договору від купівлі-продажу спірної квартири недійсним за ознаками, передбаченими ст..ст.48,56,57 ЦК України в редакції 1963 року, оскільки
ОСОБА_3 не доведено обставин, які б могли стати підставою для визнання названого договору недійсним.
Крім того, ЦК України як в редакції 1963 року, так і в редакції 2003 року передбачає правові наслідки правочинів, які визнаються судом недійсними.
Із тверджень позивача не вбачається, хто із сторін договорів повинен відшкодовувати потерпілій стороні збитки і хто саме є потерпілою стороною за даними угодами.
Крім того, суд вважає, що ОСОБА_3 оскаржувати названі договори не вправі, оскільки стороною за даними договорами купівлі-продажу спірної квартири вона не була.
Суд вважає, що ОСОБА_6 є добросовісним набувачем права власності на спірну квартиру і ніяких підстав для витребування майна від добросовісного набувача з підстав, передбачених ст..388 ЦК України не встановлено.
З огляду на вищевикладене, судом не встановлено ніяких підстав, для визнання договорів купівлі-продажу спірної квартири недійсним за вищезазначеними ознаками.
Позивач не надав суду безспірних доказів, які б свідчили про неправомірність дій відповідачів щодо укладення ними угод, пов,язаних з продажем спірної квартири.
За таких обставин, враховуючи вищевизначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_3 є безпідставними і тому задоволенню не підлягають, а зустрічний позов ОСОБА_6 є обґрунтованим і підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,209,212,213-215, 218 ЦПК України, cm.cm.48,56,57 ЦК України в редакції 1963 року, ст.ст. 215,229,230, 317, 319, 334,386,388,392 ЦК України, суд-
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, управління комунального майна та приватизації виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області про визнання недійсним договорів купівлі-продажу квартири, свідоцтва про право вланості на житло в порядку приватизації, поновлення порушеного права користування житлом і поселення - відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3, 3-ті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, управління комунального майна та приватизації виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області, виконавчий комітет Комінтернівської районної в місті Харкові ради, нотаріус ОСОБА_7, ОСОБА_8 про
визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири та визнання права власності задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, посвідчений 16.02.2004 року приватним нотаріусом ОСОБА_8. та визнати право власності на вказану квартиру за ОСОБА_6.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 cm. 295 ЦПК України.