Справа № 2-614/07
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2007 року м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Яремчука В.І., при секретарі Новаковій Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, спеціалізованого державного підприємства "Укрспец'юст" в особі Харківської філії, державної виконавчої служби у Московському районі м. Харкова, треті особи - ОСОБА_4, комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", приватне підприємство „УкрБізнесКонсалтінг" м. Полтава, про визнання недійсними прилюдних торгів, оцінки нерухомого майна, свідоцтва про придбання частки квартири з відкритих торгів, про повернення сторін і учасників виконавчого провадження до первісного положення, про зміну відомостей про реєстрацію власника частки квартири, суд, -
ВСТАНОВИВ:
31.08.2005р. ОСОБА_1 звернувся до суду у порядку ст.373 ЦПК України зі скаргою на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби у Московському районі м. Харкова Баранової Я.О. Просив визнати незаконними дії цього державного виконавця по продажу належної йому квартири у порядку виконання судового рішення по цивільній справі та зобов'язати видати йому копію постанови про відкриття виконавчого провадження і повернути сторони й учасників виконавчого провадження у первісний стан на час відкриття виконавчого провадження, на 01.Х1.2004р.
При розгляді справи ОСОБА_1 змінив вимоги і подав цивільний позов до ОСОБА_2, ОСОБА_3, спеціалізованого державного підприємства "Укрспец'юст" (далі - СДП "Укрспец'юст") в особі Харківської філії, державної виконавчої служби у Московському районі м. Харкова (далі -ВДВС), треті особи - ОСОБА_4, комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" (далі „БТІ"), приватне підприємство „УкрБізнесКонсалтінг" м. Полтава (далі -ПП „УкрБізнесКонсалтінг"), про визнання недійсними публічних торгів, проведених 12.08.2005р. підприємством "Укрспец'юст" по продажу 1/2 частки квартири АДРЕСА_1, що належала позивачу; про визнання недійсною оцінки вартості спірної квартири, виконаної приватним підприємством „УкрбізнесКонсалтінг" м. Полтава 09.03.2005р.; про визнання недійсним свідоцтва від 30.09.2005р. про придбання ОСОБА_3 з відкритих торгів 1/2 частки спірної квартири, що належала позивачу; про повернення сторін і учасників виконавчого провадження до первісного положення станом на час відкриття виконавчого провадження, на 01.Х1.2004р.; про зміну відомостей про реєстрацію у комунальному підприємстві „Харківське міське бюро технічної інвентаризації" власника 1/2 частки спірної квартири, що належала до публічних торгів позивачу, шляхом авалювання запису про власника - ОСОБА_3 і поновлення запису про власника - ОСОБА_1 (а.с.95-97).
Позивач у суді підтримав позов, пояснив, що був співвласником спірної квартири з матір'ю, яка померла 13.02.2005р. Мати заповіла своє майно своєму брату - ОСОБА_4, який не може отримати свідоцтво про право власності через арешт квартири. Повідомлення про
прилюдні торги, які були призначені на 12.08.2005р. він отримав 13.08.2005р.
Представник позивача ОСОБА_5, діючи по довіреності і поряд з позивачем, у суді позовні вимоги підтримав і пояснив, що частки у праві спільної сумісної власності співвласників на час проведення прилюдних торгів встановлені не були, поетажний план, на підставі якого експерт зробив висновок про вартість частки квартири, не відповідав дійсності, через що не згоден з встановленою експертом вартістю. Про продаж квартири власники не були повідомлені.
Відповідач ОСОБА_3 позов у суді не визнала і пояснила, що прийняла участь у прилюдних торгах, на яких купила 1/2 частку спірної квартири. До торгів оглянула квартиру, яка мала дві ізольовані кімнати. Торги відбулися у під'їзді перед дверима спірної квартири, там же були складені документи про торги, з другим учасником торгів не була знайома. За результатами торгів отримала свідоцтво на право власності, яке зареєструвала в БТІ. Після торгів до купленої квартири не їздила, які вхідні двері не пам'ятає, пам'ятає що квартира розташована на 3-му чи 4-му поверсі у п'ятиповерховому будинку, у квартирі підлога викладена паркетом у формі ялинки. Вважає себе добросовісним набувачем спірної власності.
Після оголошення протоколу про торги ОСОБА_3 визнала, що другим учасником торгів був її син, 1985р. народження, чому намагалася ввести суд в оману відносно другого учасника торгів, пояснити не змогла.
Представник відповідача СДП „Укрспец'юст" Чернікова А.Ю., діючи по довіреності, позов у суді не визнала і пояснила, що за заявкою державного виконавця, СДП „Укрспец'юст" провів прилюдні торги, про які попередньо були повідомлені учасники виконавчого провадження, у тому числі і позивач, рекомендованою чи простою кореспонденцією не знає. Розписки про отримання повідомлень до справи по торгах не долучаються і тому їх у справі немає.
Представник відповідача ВДВС Баранова Я.О., діючи по довіреності, позов у суді не визнала і пояснила, що постанова про відкриття провадження від 01.Х1.2004р. була надіслана учасникам виконавчого провадження простою кореспонденцією. Боржнику ОСОБА_1 було надано у постанові строк у 7 днів для добровільного виконання, постанову він мав право оскаржити протягом 10 днів із дня її винесення. Відомостей про отримання боржником постанови вона не отримала. З БТІ були отримані відомості про наявність у боржника нерухомого майна, був отриманий паспорт на квартиру та витяг з реєстру, згідно якого власниками майна були вказані дві особи. У березні 2005р. ОСОБА_1 рекомендованою кореспонденцією було надіслано повідомлення про оцінку нерухомого майна, яку він не оскаржив. „Укрспец'юст" повідомляв учасників виконавчого провадження про день, час і місце прилюдних торгів. 21.07.2006р. рішенням суду було виділено ідеальну частку боржника у спільній сумісній власності на спірну квартиру. Після продажу спірної квартири виконавче провадження було закрите у зв'язку із стягненням боргу. Обставин опису майна боржника не пам'ятає. Вважає, що не виділення майна боржника із спільної сумісної власності не є підставою для відміни результатів торгів. Усі документи, які є у виконавчому провадженні, вона надала суду у копіях. Висновок експертів про оцінку спірної квартири, зберігається окремо від провадження.
Відповідач ОСОБА_2, будучи належним чином сповіщеним про день, час і місце розгляду справи, до суду не з'явився і не повідомив суд про причини неявки. Його неявка визнана судом з неповажних причин і суд розглянув справу у його відсутності.
Представник третьої особи - „БТІ" юрисконсульт Зуб Є.Є., діючи по довіреності, у суді заявив, що не вбачає зацікавленості в результатах розгляду позову. Реальний план квартири складається при виході на місце.
Третя особа ОСОБА_4 у суді пояснив, що у спірній квартирі жилі кімнати з часу забудови були не ізольованими, а одна із них була прохідною. Таке планування квартир у всіх квартирах будинку.
Суд роз'яснив учасникам розгляду справи вимоги ст.57 ЦПК України про те, що доказами є показання у якості свідків, а пояснення доказами не являються. Клопотань від учасників розгляду про допит у якості свідка не надійшло.
Суд, заслухавши пояснення сторін, та дослідивши матеріали цивільної справи, встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_6 та член її сім'ї син - ОСОБА_1 згідно Свідоцтва про право власності на житло, виданого згідно розпорядження Харківського міського центру приватизації державного житлового фонду № 27 67 від 23.02.1996р., за реєстраційним номером НОМЕР_1, приватизували на праві спільної сумісної власності квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 46,7 м2 (а.с.142).
01.XI.2004р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби у Московському районі м. Харкова Барановою Я.О. на підставі ст.ст.3, 18, 24 Закону України „Про виконавче провадження" (далі -Закон) було відкрите провадження за заявою ОСОБА_2 про примусове виконання виконавчого листа №2-1448/04 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми у розмірі 27441,92грн. У постанові вказано про надання строку для добровільного виконання до 08.Х1.2005р. і про те, що при невиконанні рішення у наданий строк рішення буде виконане в примусовому порядку зі стягненням виконавчого збору(а.с.119 зворотна).
Відомостей про ознайомлення боржника з постановою про відкриття провадження, або про відправлення чи отримання копії постанови боржником, у матеріалах виконавчого провадження немає, (а.с.118 -154).
Згідно ст.30 Закону державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону. Якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.
Згідно п.4.1.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.X11.1999р. № 74/5 та зареєстрованої за № 865/4158 (далі - Інструкція), постанова про відкриття виконавчого провадження вважається врученою боржнику за адресою, зазначеною у виконавчому документі, за умов, передбачених для вручення судових повісток.
Згідно ст.46 Закону у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми. Постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше ніж наступного дня після її винесення надсилається боржнику і може бути оскаржена до суду в 10-денний строк.
На порушення вимог ст.ст.30 і 46 Закону державний виконавець не пересвідчився, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження, і 09.XI.2004р. розпочав виконання рішення у примусовому порядку, постановивши постанову про стягнення з боржника виконавчогог збору у розмірі 10% з фактично стягнутої суми. Доказів про ознайомлення боржника з постановою, або про відправлення і отримання копії цієї постанови боржником, суду не надано (а.с.120).
15.02.2005р. державний виконавець Баранова Я.О. склала Акт опису й арешту майна - 1/2 частки двохкімнатної квартири АДРЕСА_1, вказавши, що стан квартири задовільний, переобладнань не виявлено, загальна площа 4 7,8 м2, жила -
29,9 м2, опис і арешт вчинені у відсутності боржника і інших осіб, окрім понятих. У Акті зроблені відмітки про відмову прийняти описану квартиру на відповідне зберігання, про відмову отримати копію опису й арешту майна, про відмову поставити підпис за текстом про попередження про кримінальну або матеріальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна, і не вказано яке майно залишене боржнику, а чи квартира була не мебльованою, але не вказано ким таку відмову вчинено.
Згідно вимог ст.55 Закону арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Копія постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника не пізніше наступного після її винесення дня надсилається боржнику. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена боржником начальнику відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, або до суду у 10-денний строк. Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису й арешту майна боржника.
Згідно п.5.6.9 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.XII.1999р. № 74/5 та зареєстрованої за № 865/4158 (далі - Інструкція) відсутність боржника не може бути перешкодою для проведення опису майна. У таких випадках опис майна громадян здійснюється в присутності його представника, одного з повнолітніх членів сім'ї боржника, а за їх відсутності - за участю представника житлово-експлуатаційної організації або представника органів державної влади та місцевого самоврядування (при цьому державний виконавець зобов'язаний не пізніше наступного дня направити копію акта опису й арешту майна боржнику).
Опис і арешт спірної квартири було вчинено після отримання ВДВС на свій запит відповіді з „БТІ" від 25.XI.2004р. про наявність у боржника на праві спільної сумісної власності спірної квартири і виготовлення на вимогу ВДВС працівниками БТІ 01.12.2004р. технічного паспорту і плану спірної квартири (а.с.123, 128-129).
При виконавчому провадженні, у тому числі і при оцінці спірного майна, працівники ВДВС користувались саме цими технічним паспортом і планом спірної квартири, які містять недостовірні відомості, а саме:
17.08.2005р. на вимогу позивача працівниками „БТІ" спірна квартира була обслідувана шляхом виходу до квартири, за результатами якого був складений Акт поточних змін, у якому вказано, що поетажний план по замовленню виконавчої служби від 01.12.2004р. не відповідає дійсності (а.с.69). При цьому було виготовлено технічний паспорт і план квартири від 17.08.2005р., які у суді ніхто не оспорив (а.с.70, 71) .
Поетажні плани: перший - від 01.12.2004р. і другий - від 17.08.2005р., мають наступні відмінності у співвідношеннях першого до другого: кімната № 3 у першому вказана як ізольована, у другому як прохідна; дві жилі кімнати відповідно 12,7 м2 - 15,8 м2, 17,2 м2 -17,4 м2, кухня 5,5 м2 - 5,4 м2, коридор 8,3 м2 - 5,2 м2, туалетна кімната 2,0 м2 - 2,0 м2, вбиральня 1,2 м2 - 1,1 м2.
Суд вважає, що Акт опису й арешту майна від 15.02.2005р. складено без огляду спірної квартири, а із занесенням до нього недостовірних відомостей, що містяться у поетажному плані від 01.12.2004р. Про це свідчить текст Акту і відсутність господаря чи будь яких інших осіб, які могли б надати доступ державному виконавцю до спірної квартири. Це також підтверджується змістом Постанови про призначення експерта від 02.03.2005р. у резолютивній частині якої вказано, щоб експерт виконав експертизу без огляду квартири, на основі технічного паспорту у зв'язку з неодноразовими виходами виконавця та неможливістю застати
вдома власника, для здійснення огляду арештованого майна (а.с.127 зворотна).
Відсутність огляду спірної квартири і належної технічної документації при виготовленні висновку судової будівельно-технічної експертизи 2-х кімнатної квартири АДРЕСА_1 суд розцінює як неможливість встановити дійсну ринкову вартість спірного майна на час складання висновку і вважає висновок експерта ОСОБА_7, затверджений 09.03.2005р. генеральним директором ПП „УкрБізнесКонсалтінг" про ринкову вартість 1/2 частини квартири, невірним (а.с.131).
Витяг з копії висновку експертизи за супровідним листом № 5657 від 14.03.2005р. ВДВС направив позивачу, який його отримав 18.03.2005р., не роз'яснивши право на оскарження оцінки майна, передбачене ст.57 Закону (а.с.130, 132).
Для звернення стягнення на майно боржника, яким той володіє на праві спільної сумісної власності з іншими особами, належить найперше визначити частку майна, що належить боржнику, після чого власність стає спільною частковою і можливо звернути стягнення на цю частку. Згідно вимог ст.379 ЦПК України питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного виконавця.
ВДВС, у порушення вимог ст.37 9 ЦПК України, не визначивши частку майна боржника, яким той володів спільно с іншою особою, самовільно, перебравши на себе повноваження суду, визначив частку боржника у спільній сумісній власності на спірну квартиру як 1/2 частину і направив заявку на реалізацію цієї частки до СДП „Укрспец'юст" (а.с.134 зворотна).
Згідно ст.368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Згідно ст.371 ЦК України кредитор співвласника майна, що є у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред'явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, для звернення стягнення на неї здійснюється у порядку, встановленому статтею 366 цього Кодексу.
Згідно ст.336 ЦК кредитор співвласника майна, що є у спільній частковій власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред'явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї. Якщо виділ в натурі частки із спільного майна має наслідком зміну його призначення або проти цього заперечують інші співвласники, спір вирішується судом. У разі неможливості виділу в натурі частки із спільного майна або заперечення інших співвласників проти такого виділу кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власності з направленням суми виторгу на погашення боргу. У разі відмови боржника від продажу своєї частки у праві спільної часткової власності або відмови інших співвласників від придбання частки боржника кредитор має право вимагати продажу цієї частки з публічних торгів або переведення на нього прав та обов'язків співвласника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку.
Пленум Верховного Суду України у Постанові „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" №14 від 26.12.2003р. у п.12 роз'яснив, що частка боржника у спільній власності з іншими особами визначається за поданням державного виконавця відповідно до положень законодавства, що регулює право власності. Такі подання мають розглядатися з обов'язковим викликом у судове засідання не лише державного виконавця, боржника, стягувача й прокурора (у випадках здійснення останнім
представництва інтересів громадянина або держави в суді), а й учасників спільної власності на майно. Також Пленум у п.17 зазначив, що розглядаючи скарги на дії державного виконавця, пов'язані з реалізацією арештованого майна, суд повинен перевірити їх відповідність як положенням ст.61 Закону N 606-XIV ( 606-14 ), так і прийнятим відповідно до цього Закону нормативно-правовим актам, зокрема Тимчасовому положенню про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (затверджене наказом Мін'юсту від 27 жовтня 1999 р. N 68/5 ( Z0745-99 ) (з наступними змінами), зареєстроване в Мін'юсті 2 листопада 1999 р. за N 745/4038) . Оскільки дії державного виконавця, пов'язані з реалізацією арештованого майна, є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, до таких правовідносин мають застосовуватися загальні положення про захист цивільних прав шляхом пред'явлення позову.
СДП „Укрспец'юст" на підставі договору №5210075 від 20.07.2005р. з ВДВС провело 12.08.2005р. об 11 годині у АДРЕСА_1, прилюдні торги по реалізації арештованого майна, яке належало ОСОБА_1, а саме 1/2 частки двохкімнатної квартири, розташованої на другому поверсі п'ятиповерхового жилого будинку, загальною площею 47,8 м2, в тому числі жилою - 29,9 м2. У торгах взяли участь два учасники: ОСОБА_3 і її син - ОСОБА_8. При стартовій ціні 36266,67грн. переможцем торгів стала ОСОБА_3 яка запропонувала ціну 36300,00грн. (а.с.145).
Згідно п.3.2 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністрества юстиції України № 68/5 від 27.10.1999р., зареєстрованого 02.XI.1999р. зв № 745/4038 (далі -Положення), спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця. До заявки додаються копії правовстановлювальних документів, що підтверджують право власності або право користування нерухомим майном. Правовстановлючих документів, якіб підтверджували власність боржника на частку у сільному майні, СДП „Укрспецюст" не мало.
Згідно п.3.11 Положення спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна, однак, боржник про публічні торги повідомлений не був.
На час проведення прилюдних торгів спірна квартира належала двом власникам на праві спільної сумісної власності. Правовстановлючих документів, що підтверджували право власності боржника на 1/2 частКУ спірної квартири у СДП „Укрспецюст" не було.
Згідно ст.656 ЦК України до договору купівлі-продажу на аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
При таких обставинах прилюдні торги суд визнає недійсними.
30.09.2005р. на підставі Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна і Акту про проведення прилюдних торгів нотаріус посвідчив, що ОСОБА_3 належить право власності на 1/2 частку двокімнатної квартири номер 81, загальною площею 47,8 м2, житловою площею 29,9 м2 що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке прибдано ОСОБА_3 за суму ЗбЗООгривень, що раніше належало ОСОБА_1, і видав Свідоцтво про придбання арештованного нерухомого майна з публічних торгів, (а.с.74).
У звязку із визнанням прилюдних торгів недійсними суд визнає недійсним свідоцтво про придбання ОСОБА_3 арештованного нерухомого майна з публічних торгів від 30.09.2005р. і зобовязує „БТІ" відмінити реєстрацію за ОСОБА_3 право
власності на 1/2 частку двокімнатної квартири номер 81, загальною площею 47,8 м2, житловою площею 29,9 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Зважаючи на те, що постановою державного виконавця від 04.XI.2005р. виконавчий документ повернуто стягувачеві ОСОБА_2 (а.с.154) підстав для повернення сторін і учасників виконавчого провадження до первісного положення станом на час відкриття виконавчого провадження, на 01.XI.2004р., немає і суд цю вимогу позивача відхиляє.
Згідно ст.З ЦК України однією із загальних засад судочинства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законами. Оскільки позивач був позбавлений права власності на спірне майно з порушенням діючого законодавства, його право власності підлягає поновленню і суд зобов'язує „БТІ" поновити запис про власність ОСОБА_1 щодо спірної квартири, який існував до порушення права власності.
Посилання відповідача ОСОБА_3 що вона є добросовісним набувачем спірного майна і з цієї причини вона не може бути позбавлена права власності на це майно, суперечить вимогам Цивільного Кодексу України, а саме:
- згідно ст.ЗЗО ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
СДП „Укрспец'юст" не мав права реалізовувати на прилюдних торгах майно до отримання правовстановлюючих документів на підтвердження власності переданого для реалізації майна, та не отримавши повідомлення про своєчасне повідомлення учасників виконавчого провадження про призначені торги.
згідно ст.388 ЦК України регламентоване право власника на витребування майна від добросовісного набувача і встановлене наступне:
1. Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не
мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати
(добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у
володіння;
3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно
у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
2. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
3. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Майно на прилюдних торгах було продане з порушенням порядку, встановленого для виконання судових рішень і тому власник має право витребувати це майно.
Керуючись Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.XII.1999р. № 74/5 та зареєстрованою за № 865/4158, ст.ст.З, 18, 24, 30, 46, 55, 57 Закону України „Про виконавче провадження", Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністрества юстиції України № 68/5 від 27.10.1999р., зареєстрованого 02.XI.1999р. за № 745/4038, ст.ст.3, 366, 368, 371, 656, 330, 388 ЦК України, ст.ст.379, 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, спеціалізованого державного підприємства "Укрспец'юст" в особі Харківської філії, державної виконавчої служби у Московському районі м. Харкова, треті особи - ОСОБА_4, комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", приватне підприємство „УкрБізнесКонсалтінг" м. Полтава, про визнання недійсними відкритих торгів, оцінки нерухомого майна, свідоцтва про придбання частки квартири з публічних торгів, про повернення сторін і учасників виконавчого провадження до первісного положення, про змінну відомостей про реєстрацію власника частки квартири - задовольнити частково.
Визнати прилюдні торги проведені 12.08.2005р. спеціалізованим державним підприємством "Укрспец'юст" в особі Харківської філії з реалізації, як належної боржнику - ОСОБА_1, 1/2 частки двокімнатної квартири АДРЕСА_1 - недійсними.
Визнати висновок експерта ОСОБА_7, затверджений 09.03.2005р. генеральним директором приватного підприємства „УкрБізнесКонсалтінг" м. Полтава, про ринкову вартість 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 - недійсним.
Визнати Свідоцтво про придбання арештованного нерухомого майна з публічних торгів від 30.09.23005 року про посвідчення, що ОСОБА_3 належить право власності на 1/2 частку двокімнатної квартири номер 81, загальною площею 47,8 м2, житловою площею 29,9 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка придбана ОСОБА_3 за суму ЗбЗООгривень на прилюдних торгах, що раніше належала ОСОБА_1 - недійсним.
Зобовязати комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" відмінити реєстрацію за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину двокімнатної квартири номер 81, загальною площею 47,8 м2, житловою площею 29,9 м2 що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, і поновити право власностів на це майно за ОСОБА_1 згідно відомостей, що містяться у технічному паспорті за реєстровим номером НОМЕР_2 від 17.08.2005р.
У задоволенні вимоги про повернення сторін і учасників виконавчого провадження до первісного положення станом на час відкриття виконавчого провадження, на 01.XI.2004р., - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі, через суд який постановив рішення, в 10-денний строк із дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або поданням апеляційної скарги в 10-денний строк із дня проголошення рішення.