ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

61022,  м. Харків, пр. Науки, 5,  тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У  Х  В  А  Л  А  

12.09.2019                                                                                                 Справа №905/1678/19           

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.,

розглянувши заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м.Київ

про забезпечення позову

за позовом: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м.Київ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал», м.Донецьк

про стягнення 324538257,96грн.

ВСТАНОВИВ:

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м.Київ, позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал», м.Донецьк про стягнення 324538257,96грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1678/19; дану справу визначено розглядати за  правилами загального позовного провадження.

Разом із матеріалами позовної заяви  від позивача надійшла заява про забезпечення позову №27-15468/19 від 05.09.2019 шляхом:

- Заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та органам, які виконують функції державного реєстратора прав (в т.ч. нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»), здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження будь-яким способом (в т.ч. шляхом продажу, дарування, передачі в управління або оренду, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, найм, передачі в іпотеку та/або заставу, будь-якого іншого обтяження) вищезазначеного нерухомого майна, що знаходиться за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 ; АДРЕСА_6 ; АДРЕСА_7 ; АДРЕСА_8 ; АДРЕСА_9 прим.53; АДРЕСА_10 ; АДРЕСА_11 та 152.1 кв.м); АДРЕСА_12 ; АДРЕСА_13 ; АДРЕСА_14 , та рухомого майна, вносити зміни до Державного реєстру речових прав, записи про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів, а також вчиняти будь-які інші дії із об`єктами рухомого та нерухомого майна, що належать на праві приватної власності ПАТ «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» в  межах заявлених позовних вимог на суму 324538257,96 грн.

- Заборони ПАТ «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» яким-небудь чином змінювати суттєві характеристики належних ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» активів, в тому числі вчиняти будь-які юридично-значимі дії або створювати будь-які інші фактори, які можуть вплинути на зниження їх вартості в межах заявлених позовних вимог на суму 324538257,96грн.

В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що за час перебування відповідача в ліквідаційній процедурі Фондом гарантування за рахунок власних коштів виплачено 324538257,96грн. 4456 вкладникам ПАТ АКБ «КАПІТАЛ», з урахуванням значної суми заборгованості, що підлягає стягненню з ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ»,  необхідним є забезпечити позовну заяву, оскільки існує вірогідність відчуження відповідачем значної частини чи й всього свого майна, що матиме наслідком надходження коштів на непідконтрольну територію та унеможливить виконання рішення суду у даній справі, в разі задоволення позову, вжиття заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді та забезпечить можливість відновлення його порушеного права.

Крім цього позивач посилається на висновок, зроблений Касаційним господарським судом ВС у постанові від 08.10.2018 у справі №910/5065/18, відповідно до якого умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися або погіршитися на момент виконання рішення. Досить обґрунтованими для забезпечення позову є підтверджені доказами фактичні обставини, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Ефективність правосуддя залежить і від виконання судового рішення. При цьому позивачем повідомлено суд, що відповідач здійснив 10.04.2019 відчуження свого нерухомого майна, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Розглянувши заяву позивача, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини (ст.137 Господарського процесуального кодексу України).

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 4 згаданої статті передбачено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійснені учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов`язків щодо доказів.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Отже, аналіз приписів правових норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову, свідчить, що забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.

Статтями 136-137 Господарського процесуального кодексу України передбачається можливість  забезпечити позов, враховуючи обраний позивачем спосіб захисту своїх прав, оскільки забезпечення позову повинно бути пов`язане з заявленими позовними вимогами, а не з будь-якими наслідками, які можуть у майбутньому настати або не настати для позивача, якщо спосіб захисту не включає вимоги про настання або уникнення настання таких наслідків.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, предметом спору є вимоги про стягнення грошових коштів, отже відсутній безпосередній зв`язок між предметом позову (стягнення грошових коштів) та заявою про забезпечення позову шляхом заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та органам, які виконують функції державного реєстратора прав  здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження будь-яким способом нерухомого та рухомого майна в зв`язку з тим, що позивачем не доведена відсутність у відповідача рахунків, а також відсутність грошових коштів в розмірі, достатньому для задоволення вимог позивача в разі визнання судом його вимог обґрунтованими та задоволення позову.

Також, позивачем не наданий перелік рухомого майна, стосовно якого позивач просить заборонити суб`єктам державної реєстрації здійснювати реєстраційні дії щодо його відчуження будь-яким способом, при цьому відповідна заборона може перешкоджати  господарській діяльності відповідача.

Заборона державним реєстраторам (особам, яким делеговано повноваження державних реєстраторів) виконувати покладені на них законодавцем функції з реєстрації, перереєстрації даних про зміну власності на нерухоме майно може бути предметом самостійного позовного провадження у судах адміністративної юрисдикції у випадках оскарження дій таких реєстраторів, як уповноваженого державою органу та у випадку цивільного (господарського) спору про право власності на майно, похідним від якого є державна реєстрація прав титульного власника у визначеному законодавцем державному реєстрі нерухомого майна. У таких випадках суди можуть вживати заходів щодо заборони вчинення певних дій державному реєстратору щодо певного майна.      Однак, за відсутності предмету спору про право власності на нерухоме майно, чи спору про законність дій державного реєстратора (осіб, яким делеговано повноваження щодо державної реєстрації) вжиття таких заходів на забезпечення  підтверджує їх неадекватність щодо обраного позивачем предмету спору та неспівмірність, в порушення частини 4   статті 137 Господарського процесуального кодексу України.

Така ж правова позиція стосовно неспівмірності заборони здійснювати державну реєстрацію при вирішенні спорів, не пов`язаних безпосередньо з правом власності на майно, наведена  в Постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11 вересня 2018 року по справі №   908/1941/17.

Доводи заявника, що відчуження відповідачем 10.04.2019 одного із об`єктів нерухомості, що належав йому на праві власності та підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, до уваги судом не взяті, оскільки позивачем не доведено, що відповідач переслідував мету на ухилення від виконання зобов`язань.   

Також, позивачем не доведено (не надано доказів) того, що банком вчиняються будь-які дії із зміни характеристик належних йому активів або зниження їх вартості.   

При цьому, судом враховано, що за змістом абз. 7 ч. 1   ст. 6 Господарського кодексу України   одним із загальних принципів господарювання в Україні є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Судом не приймається до уваги посилання позивача  на  постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.10.2018 по справі №910/5065/18, в зв`язку з неможливість ототожнення зазначеної судової практики із даною справою, оскільки у справі №910/5065/18  інший предмет та підстави позову.  

Враховуючи вищевикладене, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема з вимог статей   136, 137 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої позивачем заяви про забезпечення позову.   

Керуючись статтями 136, 137, 140, ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м.Київ про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набрала чинності з моменту її підписання – 12.09.2019.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи протягом десяти днів з дня її  підписання до апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя                                                                                            Г.Є. Курило